13 грудня 2024 року № 320/15255/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
Позивач, Головне управління ДПС у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій просить суд:
- стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в рахунок погашення податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 69 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до інформаційних баз даних ДПС за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 69 000,00 грн., який виник в результаті несплати грошового зобов'язання визначеного платником самостійно на підставі податкових декларацій. З метою погашення податкового боргу, податковим органом було сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу, яка була отримана відповідачем особисто. Проте, вжиті заходи не призвели до погашення боргу.
Позивач вважає, що оскільки зазначена сума заборгованості самостійно відповідачем не сплачена, у Головного управління ДПС у Київській області виникли правові підстави для стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №320/15255/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини п'ятої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Частиною шостою цієї ж статті визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Як вбачається з матеріалів справи, вказана копія ухвали була надіслана відповідачу в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 12.04.2024 року о 15 год.11 хв.
Також, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала суду від 12 квітня 2024 року, у відповідності до положень Закону України «Про доступ до судових рішень», оприлюднена 12.04.2024 року.
Єдиний державний реєстр судових рішень забезпечує відкритий безоплатний та цілодобовий доступ на офіційному веб-порталі судової влади України (http://reyestr.court.gov.ua) до внесених до такого реєстру судових рішень.
За таких обставин судом було здійснено всі заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів.
Оскільки відповідач правом на подання відзиву не скористався, то відповідно до вимог частини 6 статті 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Відповідач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності в Головному управлінні ДПС у Київській області, БОРИСПІЛЬСЬКА ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА ІНСПЕКЦІЯ (БОРИСПІЛЬСЬКИЙ РАЙОН).
Судом встановлено, що податковий борг з податку на доходи з фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 69 000,00 грн. виник на підставі:
- податкової декларації про майновий стан і доходи №9432651862 від 07.03.2022 на суму 39 006,00 грн.,
- податкової декларації про майновий стан і доходи №9300963441 від 23.01.2023 на суму 31 521,60 грн.
У зв'язку з несплатою ОСОБА_1 узгоджених податкових зобов'язань, контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 31 травня 2023 року № 0007225-1306-1036. Також, 16 червня 2023 року уповноваженою особою Головного управління ДПС у Київській області винесено рішення про опис майна ОСОБА_1 у податкову заставу.
Вказані вище податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу було направлено на адресу боржника засобами поштового зв'язку та отримано особисто 28.06.2023 року.
Вказана вимога не оскаржувалась та не відкликалась.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України та Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - ПК України).
Відповідно до ст. п. 14.1.137 ст. 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Контролюючий орган має право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджету та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу.
За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
При цьому, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України), та має бути сплачене протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).
Таким чином, визначені податкові зобов'язання, які самостійно визначені відповідачем у податкових деклараціях є узгодженими.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно пункту 59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Згідно із п. 59.4 ст. 59 ПК України, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Із матеріалів справи вбачається, що на адресу відповідача податковим органом була надіслана податкова вимога форми «Ф» від 31 травня 2023 року № 0007225-1306-1036, яка була отримана відповідачем особисто.
Суд також зазначає про відсутність відомостей та жодних доказів, що містяться у матеріалах справи, щодо оскарження відповідачем у судовому порядку податкової вимоги форми «Ф» від 31 травня 2023 року № 0007225-1306-1036.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Приписами пп. 87.1. - 87.2. ст. 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пп. 87.11. ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
На момент розгляду справи в суді сума податкового боргу у розмірі 69 000,00 грн, відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав. Відзив на позовну заяву відповідач не надав, доводи позивача не спростував.
Як встановлено частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки, відповідно до приписів ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Київській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в рахунок погашення податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 69 000,00 грн.
Судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 13 грудня 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кочанова П.В.