13 грудня 2024 року № 320/46159/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у проведенні перерахунку розміру пенсій «за вислугу років» та «по інвалідності, 2га група, внаслідок війни» ОСОБА_1 і виплаті її без обмеження максимальним розміром, з одночасним урахуванням відсоткового значення у 82% грошового забезпечення, даних оновленої довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» №3370 В від 17.07.2021 про стан грошового забезпечення позивача станом на листопад 2019 року,
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсій ОСОБА_1 з урахуванням раніше сплачених сум, виходячи з такого:
- пенсії «за вислугу років» з 01.01.2018 по 30.11.2019, одночасно виходячи з: відсоткового значення у 82% грошового забезпечення; пенсії «за вислугу років» з 01.12.2019 по 17.05.2022, у тому числі і при проведенні індексації пенсії 01.03.2022, одночасно виходячи з: відсоткового значення у 82% грошового забезпечення; даних оновленої довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» №3370 В від 17.07.2021 про стан грошового забезпечення позивача станом на листопад 2019 року; проведення виплати пенсії та індексації без обмеження її максимальним розміром;
- пенсії «по інвалідності, 2-га група, внаслідок війни» з 18.05.2022, у тому числі і при проведенні індексації пенсії 01.03.2023, одночасно виходячи з: відсоткового значення у 82% грошового забезпечення; даних оновленої довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» №3370 В від 17.07.2021 про стан грошового забезпечення позивача станом на листопад 2019 року; проведення виплати пенсії та індексації без обмеження її максимальним розміром.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". Відповідачем протиправно зменшено виплату пенсії з 01.01.2018 року із розрахунку 70% від сум грошового забезпечення. Також, зазначає, що з 18 травня 2022 року він перейшов на пенсію «по інвалідності, 2 група». У зв'язку з переходом на інший вид пенсії, відповідачем також здійснювалась виплата пенсії із розрахунку 80%, а не 82% від сум грошового забезпечення. Також, вважає, що виплата пенсії повинна здійснюватися без обмеження її максимальним розміром
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 5 січня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №320/46159/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
До суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти вимог позову, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як отримувач пенсії відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Судом встановлено, що позивачу призначено з 30 грудня 2005 року пенсію за вислугою років у розмірі 82% від сум грошового забезпечення, з 18 травня 2022 року призначено пенсію по-інвалідності у розмірі 80% від сум грошового забезпечення.
Рішенням Окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року у справі №640/36190/21, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.12.2019 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» від 17.07.2021 року №3370 В виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з урахуванням проведених виплат.
З наявних у матеріалах справи протоколів по пенсійній справі N/A-89/34396, судом встановлено, що станом на 01.01.2018 року, на 01.04.2019 року, на 01.03.2022 року основний розмір пенсії позивача становить 70% грошового забезпечення. Згідно протоколу станом на 01.03.2023 року основний розмір пенсії позивача становить 80% грошового забезпечення.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 27.04.2023 року №13514-11685/А-02/8-2600/23 за результатом розгляду звернення позивача, зареєстрованого в управлінні 29.03.2023 року повідомлено, що розмір пенсії за вислугу років на грудень 2017 року було обчислено з розрахунку 82% сум грошового забезпечення. При проведенні перерахунку пенсії відповідно до Постанови №103, розмір пенсії за вислугу років обчислювався, виходячи з 70% від сум грошового забезпечення. Також, у листі зазначено, що відповідно до статті 21 «а» Закону №2262 з 18.05.2022 року розмір пенсії по інвалідності обчислено з розрахунку 80% від сум грошового забезпечення.
Не погоджуючись з протиправними діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
За змістом преамбули Закону №2262-ХІІ, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцем надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Частиною другою статті 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу) визначено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Пунктом 23 Розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VІІ (набрав чинності з 01 травня 2014 року) змінено у відсотках максимальний розмір пенсії від грошового забезпечення та визначено його на рівні 70 відсотків грошового забезпечення (внесені зміни до частини другої статті 13).
Статтею 63 Закону № 2262-ХІІ встановлено право на перерахунок раніше призначених пенсій. Відповідно до частини четвертої вказаної статті (у редакції чинної на дату виникнення права на перерахунок) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 року № 988 (далі - Постанова Кабінету Міністрів України № 988) та постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268» від 18 листопада 2015 року № 947 встановлено розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ. Постанова Кабінету Міністрів України № 988 набрала чинності 02 грудня 2015 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103) встановлено порядок перерахунку та виплати пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 988.
Таким чином, набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України № 988, якою змінено (збільшено) грошове забезпечення військовослужбовців, у розумінні частини другої статті 51 Закону №2262-ХІІ є обставиною, що тягне за собою зміну розміру пенсії позивача, призначеної на підставі цього Закону.
Разом з тим, встановлення 70 відсотків максимального розміру пенсії від грошового забезпечення при призначенні пенсії особам відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ не визначено як підстава для перерахунку раніше призначених пенсії за статтею 63 вказаного Закону.
Крім того, слід зазначити, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У Рішенні Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року зазначено, що Конституція України витлумачила зміст принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи (частина перша статті 58). Конституційний суд зазначив, що дію нормативно - правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час якого вони настали або мали місце.
Цей принцип закріплений також у третьому реченні частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ.
Оскільки перерахунок пенсії позивачу пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Отже, застосувавши відсоток - 70 при визначенні розміру пенсії після проведення перерахунку з 01.01.2018 року, відповідач порушив право позивача, оскільки при призначенні пенсії первісно встановлено для її обрахунку розмір 82 відсотків від розміру грошового забезпечення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що при перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям повинні застосовуватися саме норми, що визначають розмір пенсії у відсотках, які діяли на момент призначення пенсії, а внесені зміни Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України» від 27 березня 2014 року № 1166-VІІ (далі - Закон №1166) до Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації такого права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Судом також врахований правовий висновок Верховного Суду, викладений у рішенні від 04 лютого 2019 року, прийнятого за наслідками розгляду зразкової справи №240/5401/18, відповідно до якого внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668) та Законом №1166, зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668 та Закону № 1166 не зазнала.
Також, суд вважає зазначити, що відповідно до статті 21 Закону № 2262-ХІІ, пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах:
а) особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку);
б) іншим особам з інвалідністю I групи - 70 процентів, II групи - 60 процентів, III групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).
Водночас, статтею 23 Закону № 2262-ХІІ, визначено, що в разі наявності у особи з інвалідністю з числа осіб з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугу років (пункт "а" статті 12), пенсія по інвалідності може призначатися їм у розмірі пенсії за вислугу років відповідно до вислуги (пункт "а" статті 13).
В контексті викладеного, суд дійшов висновку, що позивача має право на отримання пенсії по інвалідності у розмірі 82% від сум грошового забезпечення, та відповідач безпідставно зменшив її розмір до 80%.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо зменшення при проведенні перерахунку розміру пенсії за вислугу років до 70 відсотків з 01.01.2018 року та до 80 відсотків з 18.05.2022 року грошового забезпечення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI (далі - Закон №3668-VI) максимальний розмір пенсії […] або щомісячного довічного грошового утримання […], призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу» […] «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», […], не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії […] не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24 грудня 2015 року внесено зміни до Закону № 2262 та частину п'яту статті 43 доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії […] не може перевищувати 10740 гривень».
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20 грудня 2016 року.
При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VІII (далі - Закон № 1774-VІII), який набрав чинності з 01 січня 2017 року, внесені зміни у частину сьому статті 43 Закону 2262-ХІІ, слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Суд враховує правову позицію Верховного Суду, наведену в постановах від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17, від 17 жовтня 2021 року у справі №343/870/17, в яких викладено висновок у подібних правовідносинах щодо застосування Закону № 2262-ХІІ у питанні обмеження максимальним розміром пенсій військовослужбовців про те, що "… буквальне розуміння змін внесених Законом №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-ХІІ відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими. Отже, внесені Законом №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження".
Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року №7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Тому обмеження відповідачем розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Абзацом 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсії та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту населення найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року №118 (далі - постанова КМУ №118) встановлено, що з 01 березня 2022 розміри пенсій, призначених відповідно ст. 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом […], та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 року включно, підвищується на коефіцієнт збільшення (у розмірі 14%), у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Тобто, правовою підставою для підвищення пенсії позивача з 01 березня 2022 року слугувала постанова КМУ №118.
Також, абзацом 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту населення найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року №168 (далі - постанова КМУ №168) встановлено, що з 01 березня 2023 розміри пенсій, призначених відповідно статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ […] з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови КМУ №118, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом […] та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищується на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Тобто, правовою підставою для підвищення пенсії позивача з 01 березня 2023 року слугувала постанова КМУ №168.
Таким чином, позивач має право на перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням індексацій установлених постановою КМУ №118 та постановою КМУ №168.
Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: […] визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; […].
Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку розміру пенсій позивачу за вислугу років та по інвалідності та виплаті її без обмеження максимальним розміром із розрахунку 82% від сум грошового забезпечення визначених у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» №3370 В від 17.07.2021, та відновленню шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу за вислугу років з 01.01.2018 по 30.11.2019 із розрахунку 82% від сум грошового забезпечення; пенсії за вислугу років з 01.12.2019 по 17.05.2022, у тому числі і при проведенні індексації пенсії 01.03.2022, із розрахунку 82% від сум грошового забезпечення визначених у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» №3370 В від 17.07.2021, без обмеження пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням індексації, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з урахуванням вже виплачених сум. Зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу по інвалідності з 18.05.2022 року , та при проведенні індексації пенсії 01.03.2023, із розрахунку 82% сум грошового забезпечення визначених у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» №3370 В від 17.07.2021, без обмеження пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, із коригуванням обраного позивачем способу захисту.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови у проведенні перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 за вислугу років та по інвалідності, та виплаті пенсії без обмеження максимальним розміром, із розрахунку 82% від сум грошового забезпечення визначених у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» №3370 В від 17.07.2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (ЄДРПОУ: 42098368, адреса: 04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 16) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 військової частини НОМЕР_2 ) за вислугу років з 01.01.2018 року по 30.11.2019 року із розрахунку 82% від сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (ЄДРПОУ: 42098368, адреса: 04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 16) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 військової частини НОМЕР_2 ) за вислугу років з 01.12.2019 року по 17.05.2022 року, у тому числі і при проведенні індексації пенсії 01.03.2022 року, із розрахунку 82% від сум грошового забезпечення визначених у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» №3370 В від 17.07.2021, без обмеження пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням індексації, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з урахуванням вже виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (ЄДРПОУ: 42098368, адреса: 04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 16) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 військової частини НОМЕР_2 ) по інвалідності з 18.05.2022 року, та при проведенні індексації пенсії 01.03.2023 року, із розрахунку 82% від сум грошового забезпечення визначених у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» №3370 В від 17.07.2021, без обмеження пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».
Рішення складено у повному обсязі та підписано 13 грудня 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кочанова П.В.