13 грудня 2024 року № 320/11160/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення з 01.04.2019 основного розміру моєї пенсії за рахунок його зниження з 77% до 70% грошового забезпечення, вказаного у довідці № 11/619 від 23.07.2020, виданій Адміністрацією Державної прикордонної служби України;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення розміру моєї пенсії при проведенні перерахунку щомісячних пенсійних витрат за період з 05.03.2019 по 03.09.2019 з 100% суми підвищення, обчислення проведені виходячи з 70% грошового забезпечення, замість 77% зазначеного в довідці № 11/619;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок основного розміру моєї пенсії з 01.04.2019 у розмірі 77% від суми грошового забезпечення, вказаного у довідці № 11/619 від 23.07.2020, виданій Адміністрацією Державної прикордонної служби України;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок основного розміру моєї пенсії за період з 05.03.2019 по 03.09.2019 у розмірі 77% від суми грошового забезпечення, вказаного у довідці № 11/619 від 23.07.2020, виданій Адміністрацією Державної прикордонної служби України, з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області компенсувати мені різницю між перерахованою пенсією та вже проведеними з 01.04.2019 виплатами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області як отримувач пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Під час виконання відповідачем рішення суду, було протиправно зменшено відсоток грошового забезпечення з 77% до 70%. При цьому, при проведенні перерахунку щомісячних виплат за період з 05.03.2019 по 03.09.2019 з 100% суми підвищення, обчислення проведені виходячи з 70% грошового забезпечення, замість 77%.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, у зв'язку з чим, змушений був звернутися до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідачем надано до суду відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що розміри пенсії за вислугу років встановлено статтею 13 Закону №2262-ХІІ, відповідно до частини 2 якої максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43). При цьому, зазначає, що розмір пенсії позивача з урахуванням всіх складових, зазначених в оновленій довідці та з застосуванням 70 відсотків грошового забезпечення, з якого перерахований розмір пенсії не ставить позивача у невигідне становище, оскільки право на соціальне забезпечення за ним збережено та позивач не позбавлений засобів для існування.
На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянином України (паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ), перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2020 року по справі №640/1597/20, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 77% до 70% сум грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області з 01 січня 2018 року здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 77% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 квітня 2021 року по справі №640/28329/20, яке набрало законної сили 18.06.2021 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області уточненої довідки від 23.07.2020 № 11/619 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області уточненої довідки від 23.07.2020 № 11/619 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (із урахуванням раніше виплачених сум).
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо виплати ОСОБА_1 , з 05.03.2019 лише 75 % суми підвищення пенсії.
Зобов'язано Головне управлінню Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (із урахуванням раніше виплачених сум) з 05.03.2019 по 03.09.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 420,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Листом від 16.12.2021 року №1000-0203-8/131887, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області за результатом розгляду звернення позивача повідомлено про те, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2021 по справі №640/28329/20, проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 згідно довідки №11/619 від 23.07.2020, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України, з 05.03.2019 по 03.09.2019 в розмірі 100% підвищення пенсії, з урахуванням виплачених сум. Також, у листі зазначено, що перерахунок пенсії, на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 квітня 2021 року по справі №640/28329/20 проведено у розмірі 70% сум грошового забезпечення.
Матеріали справи містять розрахунок пенсії за вислугу років по пенсійній справі 1010001016 ОСОБА_1 (вих №748 від 11.11.2021) в якому основний розмір пенсії становить 70% грошового забезпечення (вислуга років 29).
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
За змістом преамбули Закону №2262-ХІІ, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцем надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Частиною другою статті 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу) визначено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Пунктом 23 Розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VІІ (набрав чинності з 01 травня 2014 року) змінено у відсотках максимальний розмір пенсії від грошового забезпечення та визначено його на рівні 70 відсотків грошового забезпечення (внесені зміни до частини другої статті 13).
Статтею 63 Закону № 2262-ХІІ встановлено право на перерахунок раніше призначених пенсій. Відповідно до частини четвертої вказаної статті (у редакції чинній на дату виникнення права на перерахунок) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103) постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704).
Таким чином, набрання чинності Постановою №704, якою змінено (збільшено) грошове забезпечення військовослужбовців, у розумінні частини другої статті 51 Закону №2262-ХІІ є обставиною, що тягне за собою зміну розміру пенсії позивача, призначеної на підставі цього Закону.
Разом з тим, встановлення 70 відсотків максимального розміру пенсії від грошового забезпечення при призначенні пенсії особам відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ не визначено як підстава для перерахунку раніше призначених пенсії за статтею 63 вказаного Закону.
Крім того, слід зазначити, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У Рішенні Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року зазначено, що Конституція України витлумачила зміст принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи (частина перша статті 58). Конституційний суд зазначив, що дію нормативно - правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час якого вони настали або мали місце.
Цей принцип закріплений також у третьому реченні частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ.
Оскільки перерахунок пенсії позивачу пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Отже, застосувавши відсоток - 70 при визначенні розміру пенсії після проведення перерахунку, відповідач порушив право позивача, оскільки при призначенні пенсії первісно встановлено для її обрахунку розмір 83 відсотки від розміру грошового забезпечення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що при перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям повинні застосовуватися саме норми, що визначають розмір пенсії у відсотках, які діяли на момент призначення пенсії, а внесені зміни Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України» від 27 березня 2014 року № 1166-VІІ (далі - Закон №1166) до Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації такого права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Судом також врахований правовий висновок Верховного Суду, викладений у рішенні від 04 лютого 2019 року, прийнятого за наслідками розгляду зразкової справи №240/5401/18, відповідно до якого внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668) та Законом №1166, зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668 та Закону № 1166 не зазнала.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо зменшення при проведенні перерахунку розміру пенсії за вислугу років до 70 відсотків грошового забезпечення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо зменшення позивачу з 01.04.2019 основного розміру з 77% до 70% грошового забезпечення, вказаного у довідці № 11/619 від 23.07.2020, виданій Адміністрацією Державної прикордонної служби України; визнання протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивача до 70% грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії за період з 05.03.2019 по 03.09.2019 з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, зобов'язання відповідача провести перерахунок основного розміру пенсії позивача з 01.04.2019 у розмірі 77% від суми грошового забезпечення, на підставі довідки № 11/619 від 23.07.2020, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України; зобов'язання відповідача провести перерахунок основного розміру пенсії позивача за період з 05.03.2019 по 03.09.2019 у розмірі 77% від суми грошового забезпечення, з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії.
Водночас, щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок основного розміру пенсії за період з 05.03.2019 по 03.09.2019 у розмірі 77% від суми грошового забезпечення, вказаного у довідці № 11/619 від 23.07.2020, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною 2 статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
При цьому, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 квітня 2021 року по справі №640/28329/20, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області уточненої довідки від 23.07.2020 № 11/619 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року.
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у цій частині, оскільки перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 23.07.2020 № 11/619 станом на 05.03.2019 року виник у позивача з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача компенсувати різницю між перерахованою пенсією та вже проведеними з 01.04.2019 виплатами, як просить позивач, то суд зазначає наступне.
Відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку та виплаті будуть порушені. Як наслідок слід констатувати, що згадані вимоги є передчасними і не підлягають задоволенню.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає про наступне.
Частиною другою статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Положення статті 382 КАС України не є імперативними, тобто, передбачають право суду діяти на власний розсуд в залежності від обставин справи. Суд вважає, що за своїм змістом такі заходи контролю за виконанням судового рішення є додатковим засобом для спонукання суб'єкта владних повноважень до вчинення дій з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду у визначений чинним законодавством спосіб. За таких обставин відсутня необхідність застосування положень статті 382 КАС України.
При цьому, суд вважає, вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини по справі.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Підсумовуючи, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, судовий збір у розмірі 1073,60 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення ОСОБА_1 з 01.04.2019 основного розміру з 77% до 70% грошового забезпечення, вказаного у довідці № 11/619 від 23.07.2020, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 до 70% грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії за період з 05.03.2019 по 03.09.2019 з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, юридична адреса: 08500, Київська область, м.Фастів, вул.Саєнка Андрія, 10) провести перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з 01.04.2019 у розмірі 77% від суми грошового забезпечення, на підставі довідки № 11/619 від 23.07.2020, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України, з урахуванням вже виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області(код ЄДРПОУ 22933548, юридична адреса: 08500, Київська область, м.Фастів, вул.Саєнка Андрія, 10) провести перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) за період з 05.03.2019 по 03.09.2019 у розмірі 77% від суми грошового забезпечення, з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, з урахуванням вже виплачених сум.
В іншій частині задоволення позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, юридична адреса: 08500, Київська область, м.Фастів, вул.Саєнка Андрія, 10) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три гривні) 60 коп.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 13 грудня 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кочанова П.В.