ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.12.2024Справа № 910/12825/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА"
до ОСОБА_1
про стягнення 324 677,40 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 324 677,40 грн заборгованості, з яких: 75000,00 грн - заборгованість за отриманим та не повернутим кредитом, 238 427,40 грн - сума прострочених платежів по процентах, 11250, 00 грн - сума комісії.
Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання кредиту №469743-КС-005 від 15.01.2024 року.
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань
Господарський суд міста Києва ухвалою від 22.10.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/312825/24, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), витребував у Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" інформацію: підтвердження чи спростування, що держателем банківської картки (особою на чиє ім'я було емітовано банківську картку) № НОМЕР_1 , виданої (емітованої) АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», є або був ОСОБА_1; прізвище, ім'я, по-батькові отримувача грошових коштів, перерахованих на банківський рахунок, який обслуговується за допомогою банківської картки № НОМЕР_1 , виданої (емітованої) АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», на яку ТОВ «БІЗПОЗИКА» 15 січня 2024 були перераховані грошові кошти в розмірі 52 000,00 грн, а 19 січня 2024 року - грошові кошти в розмірі 23 000,00 грн.; виписку про рух коштів по банківському рахунку, який обслуговується за допомогою банківської картки № НОМЕР_1 , виданої (емітованої) АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», за період з 15 січня 2024 року (дата видачі кредиту) по 25 січня 2024 року включно.
28.11.2024 через засоби поштового зв'язку від Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" надійшли витребувані судом документи.
У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.
Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 22.10.2024, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 22.10.2024 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв'язку.
Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.
За змістом пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
При цьому, суд зазначає, що не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії ухвали про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням відповідачем, зумовлене суб'єктивною поведінкою відповідача щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 15.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладений договір про надання кредиту №469743-КС-005, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію".
На виконанням умов договору та додаткових угод до нього позивач надав відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 75 000,00 грн шляхом перерахування на банківську карту позичальника.
Однак, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти не повернув та жодних платежів на погашення своїх зобов'язань за кредитним договором не здійснював.
За розрахунками позивача заборгованість відповідача за договором № 469743-КС-005 від 15.01.2024 становить 324 677,40 грн, з яких: 75000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 238 427,40 грн - заборгованість за процентами; 11250,00 - заборгованість за комісією.
Позиція відповідача
Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.
15.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (далі - кредитодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - позичальник) укладено договір №469743-КС-005 про надання кредиту (далі - договір), відповідно до п. 1 якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 52 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.
З матеріалів справи вбачається, що договір містить відмітку про підписання його відповідачем одноразовим ідентифікатором: "Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором А-9337, 19.07.2024 21:04:37".
Строк кредиту: 24 тижні; процентна ставка: в день: 2, 00000000, фіксована; комісія за надання кредиту: 7800 00 грн; загальний розмір наданого кредиту: 52 000, 00 грн; термін дії договору: до 01.07.2024; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту:135 240,00 грн.
Згідно із п.2 договору протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується за ставкою, вказаною у п.1 договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п.3. договору.
Пунктом 2.1. договору визначено, що у разі якщо погашення кредиту здійснюється згідно погодженого сторонами графіку платежів, що наведений в п.3 до договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до зниженої процентної ставки, що вказана в п. 1 договору.
Відповідно до п.2.2. договору у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п.3 договору, (за виключенням дострокового повернення Кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 1 договору.
Графік платежів (з 29.01.2024 по 01.07.2024) визначений сторонами в пункті 3 договору (з урахуванням припущення сторін, що позичальник буде дотримуватися графіку і застосовуватиметься знижена процентна ставка).
У п.4 договору сторони погодили, що у разі прострочення позичальником дати сплати чергового платежу визначеного графіком платежів, кредитодавець має право нараховувати штраф за кожен випадок такого порушення позичальником у розмірі 10 процентів від загальної суми простроченої заборгованості в порядку, визначеному розділом 5 Правил.
У пункті 5 договору позичальник підтвердив, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови , їх зміст, суть, об'єм зобов'язань погоджується неухильно дотримуватися їх та відповідно укладає договір.
Відповідно до умов договору про надання кредиту позивач 15.01.2024 надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 52000,00 грн на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується інформаційною довідкою від 23.08.2024.
19.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (далі - кредитодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - позичальник) укладено додаткову угоду №1 до договору про надання кредиту № 469743-КС-005 від 15.01.2024, відповідно до п. 2.1 кредит збільшується на 23 000,00 грн. та кредитодавець, на умовах викладених у договорі, збільшує суму кредиту, а позичальник отримує збільшення суми кредиту та зобов'язується повернути кредит збільшений на 23 000,00 грн у строки та на умовах викладених у договорі.
Після збільшення суми кредиту, загальна сума отриманого (відповідно до договору та Додаткової угоди) та неповернутого позичальником кредиту складатиме 75 000,00 грн. (пункт 2.2 додаткової угоди №1).
У пункті 5 додаткової угоди визначено, комісія за надання додаткової суми кредиту 3 450,00 грн.
У пункті 6 сторони підтвердили, що з дати укладення додаткової угоди встановлюється наступний графік платежів з 29.01.2024 по 01.07.2024.
Відповідно до умов додаткової угоди про надання кредиту позивач 19.01.2024 надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 23000,00 грн на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується інформаційною довідкою від 23.08.2024.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором №469743-КС-005 від 15.01.2024, у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість за кредитом у сумі 324 677, 40 грн, з яких: 75000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 238 427, 40 грн - заборгованість за процентами; 11250,00 грн - заборгованість за комісією.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У відповідності до ч. 2 ст. 639 ЦК України, зокрема, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У відповідності ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами статті 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Також, приписами ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", передбачено поняття "підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, 15.01.2024 відповідач здійснив вхід до особистого кабінету на сайті Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" www.my.bizpozyka.com, використавши свій номер телефону.
15.01.2024 позивачем направлено Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №469743-КС-005 про надання кредиту.
15.01.2024 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №469743-КС-005 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, шляхом направлення через інформаційно-телекомунікаційну систему позивача одноразового ідентифікатора UA-0924 (направленого відповідачу на номер НОМЕР_2 , що зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті).
Як вбачається з матеріалів справи договір №469743-КС-005 про надання кредиту містить відмітку про підписання його одноразовим ідентифікатором "Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-0924 15.01.2024 01:13:27".
Таким чином, між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір №469743-КС-005 про надання кредиту, що підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію".
Згідно із ч. ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як підтверджується матеріалами справи, на виконання умов договору №469743-КС-005 про надання кредиту позивач надав відповідачу кредитні кошти у загальному розмірі 52 000,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку відповідача.
Також, 19.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору про надання кредиту № 469743-КС-005 від 15.01.2024, відповідно до якої кредит збільшується на 23 000,00 грн.
Після збільшення суми кредиту, загальна сума отриманого кредиту складає 75 000,00 грн.
Відповідно до умов додаткової угоди про надання кредиту позивач 19.01.2024 надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 23000,00 грн на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується інформаційною довідкою від 23.08.2024.
Як вбачається з договору №469743-КС-005 від 15.01.2024 з урахуванням додаткової угоди №1 від 19.01.2024, останнім днем користування відповідачем кредитом є 01.07.2024.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним договором не повернув суму кредиту у повному обсязі.
Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано суду доказів повернення ним тіла кредиту в сумі 75 000, 00 грн.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 75 000, 00 грн.
Пунктом 2 договору про надання кредиту визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахування дня видачі кредиту та дня повернення його згідно графіку платежів.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, долученого позивачем до позовної заяви, позивачем нараховано відповідачу проценти за користування кредитом у розмірі 238 427, 40 грн. При цьому, судом встановлено, що позивач нарахував відповідачу проценти по 01.07.2024, що свідчить про те, що позивач не нараховує проценти за період, який перевищує строк кредитування.
Перевіривши розрахунок процентів за користування кредитом, суд встановив, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по процентам у розмірі 238 427, 40 грн.
Також, як підтверджено матеріалами справи відповідач допустив порушення зобов'язань по договору в частині сплати комісії за надання кредиту у сумі 11250,00 грн. Доказів оплати заборгованості зі сплати комісії за надання кредиту у сумі 11250,00 грн відповідачем не надано, відтак суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в цій частині.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Відповідачем не спростовано належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення 324 677, 40 грн заборгованості.
За приписами ст.129 ГПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (01133, місто Київ, Б. Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, ідентифікаційний код 41084239) заборгованість за кредитом у сумі 75 000,00 грн, заборгованість по процентам у розмірі 238 427, 40 грн, заборгованість за комісією у сумі 11 250,00 грн. та судовий збір в сумі 3 896, 13 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано: 13.12.2024.
Суддя О.В. Гулевець