13.12.24
33/812/572/24
Справа № 473/5063/24
Провадження № 33/812/572/24
Іменем України
11 грудня 2024 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Тищук Н.О.,
із секретарем - Горенко Ю.В.,
за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 листопада 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , обліковий номер картки платника податків НОМЕР_1 ,
визнаного винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП з застосуванням адміністративного стягнення - 17 000 грн штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік,
Постановою судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП з застосуванням адміністративного стягнення у вигляді 17 000 грн штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
19 листопада 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову суду.
У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що відеозапис, зроблений працівниками поліції на підтвердження обставин події не є належним доказом у справі. Так, з відеозапису вбачається, що складання матеріалів по факту ДТП розпочато о 14 год 56 хв, а закінчено о 17 год 08 хв. На початку відеозйомки він пояснив працівникам поліції, що не перебував на момент ДТП за кермом автомобіля. Крім цього, суд першої інстанції взяв до уваги наявне відео, не відомо ким і коли зроблене. Що нього апелянт пояснює, що воно зроблене через півтори години після того, як працівники поліції залишили місце ДТП. Ним також не підтверджується факт його перебування за кермом у момент ДТП. При цьому суд зазначає, що з цього відео вбачається, що він визнав факт перебування за кермом і факт перебування у стані алкогольного сп'яніння. Проте, з відео вбачається, що воно записане 10 вересня 2024 року о 10 год 33 хв, тоді як ДТП мало місце 09 вересня 2024 року.
Також апелянт вважає, що суд безпідставно прийняв до уваги пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки ці свідки у судовому засіданні не допитувалися, а лише надали свої пояснення працівникам поліції.
Крім цього з відеозаписів вбачається, що свідок ОСОБА_2 підписала протокол не читаючи, а свідок ОСОБА_3 зазначила, що підписує, не розуміючи що саме підписує. Також пояснила, що про перебування водія у стані алкогольного сп'яніння їй відомо зі слід фельдшера швидкої допомоги.
Переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги з дотриманням вимог частини 7 статті 294 КУпАП, апеляційний суд виходить з наступного.
За змістом статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Згідно положень статті 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За правилами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (частини 1, 2 статті 251 КУпАП).
Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.
Пунктом 2.9.а Правил дорожнього руху (далі - Правила) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог 2.5. Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невиконання вказаних правил утворюють склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке визначена частиною першою статті 130 КУпАП та тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі алкогольного сп'яніння, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція №1452).
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого сп'яніння (частина 1 статті 266 КУпАП, пункт 2 Інструкції №1452). Ознаками алкогольного сп'яніння є, поряд з іншим, запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації руху та мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3 Інструкції №1452).
Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров'я, в тому числі, в разі відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (частина 2,3 статті 266 КУпАП, пункти 6,7 Інструкції №1452).
Відповідно до пунктів 1-7 розділу ІІ Інструкції № 1452 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
При цьому поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 840496 від 09 вересня 2024 року вбачається, що він складений відносно водія ОСОБА_1 , який о 14 год 10 хв в с. Ракове, вул. Кольчака, 76 керував транспортним засобом Volkswagen Touareg, д.н. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою Алкотесту Драгер та у Вознесенській КП «КНП ВБЛ» ВМР відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
Від підписання протоколу про адміністративне правопорушення на надання пояснень ОСОБА_1 відмовився.
Згідно акту огляду на стан алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 виявлено такі ознаки алкогольного сп'яніння, як виражений запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів.
О 16 год 05 хв працівником поліції було складено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції. У направленні зазначено, що ОСОБА_1 відмовляється проходити освідування у встановленому законом порядку у закладі охорони здоров'я з метою встановлення стану сп'яніння.
Від підписання направлення ОСОБА_1 також відмовився.
З доданого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису WhatsApp вбачається, що ОСОБА_1 повідомляє, що керував авто та перед цим вживав спиртні напої. Інший чоловік викрутив кермо. Також на цьому відео ОСОБА_1 пояснює, що ніколи не їздить за кермом п'яний, сьогодні перший раз. Далі ОСОБА_1 ще раз підтверджує, що вживав спиртне.
Також матеріали справи містять письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які вони дали працівниками поліції, де підтвердили, що стали свідками того, як водій автомобіля Фольксваген Туарег, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, скоїв ДТП, а саме заїхав у паркан будинку № 76 в с.Ракове Миколаївського району Миколаївської області.
Отже, з зазначених доказів у сукупності вбачається, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, підтверджується у повному обсязі та забезпечує такий рівень доказування, який не залишає «розумних сумнівів» у доведеності наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Посилання апелянта на неналежність зібраних у справі доказів судом оцінюється критично з огляду на наступне.
Відповідно до доктрини доктрини "плодів отруйного дерева", сформульованої Європейським судом з прав людини у справах "Гефген проти Німеччини", "Тейксейра де Кастро проти Португалії", "Шабельник проти України", "Балицький проти України", "Нечипорук і Йонкало проти України", "Яременко проти України", всі докази, отримані за рахунок неналежного джерела доказів та з його допомогою, є неналежними. Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини.
На думку ЄСПЛ, суди повинні надавати оцінку не кожному доказу автономно, а всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим.
У рішенні по справі "Нечипорук і Йонкало проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.
У рішеннях у справах "Балицький проти України", "Тейксейра де Кастро проти Португалії", "Шабельник проти України" ЄСПЛ застосував різновид доктрини "плодів отруйного дерева", яка полягає в тому, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не було б отримано, якби не було отримано перших. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.
Проте, у справі, яка переглядається, відсутні докази, які були б отримані працівниками поліції з порушеннями, у тому числі Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Посилаючись на неналежність як доказів відеозаписів, ОСОБА_1 не зазначав та не спростував того, що ці відеозаписи відображають іншу, не пов'язану з ним та з ДТП подію. Також суд враховує, що ці відеозаписи повністю підтверджують обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та жодним чином їх не спотворюють та не спростовують.
Довід апеляційної скарги про неналежність в якості доказу пояснень свідків також не заслуговує на увагу, оскільки не зважаючи на події, які ОСОБА_1 вважає порушеннями, допущеними при відібранні пояснень у свідків, ці пояснення підписані свідками без зауважень. Будь-яких тверджень про їх невідповідність свідки у подальшому не надавали.
Посилання апелянта на те, що доданий до протоколу відеозапис містить вказівку на те, що він зроблений о 10.33.41 2024-09-10, на думку суду обставин ДТП та перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння не спростовує, оскільки може вказувати лише на неправильне зазначення дати та часу на самому пристрої, на який здійснювалася фіксація. Протилежного апелянтом не доведено.
Також при оцінці доказів у справі суд враховує поведінку ОСОБА_1 , який при спілкуванні з працівниками поліції та складанні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, відмовився від надання особистих пояснень та не виклав у протоколі та направленні на огляд на стан сп'яніння своїх заперечень.
Отже, суд вважає, що така поведінка особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, навпаки свідчить про небажання ОСОБА_1 встановити істину, та не спрямована на доведення його перебування у тверезому стані.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника, так і для інших учасників дорожнього руху.
З огляду на викладене вище, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись статтями 283, 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 листопада 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Н.О. Тищук