ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.12.2024Справа № 910/13120/24
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЄВРОІНС УКРАЇНА"
до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ІНТЕР-ПОЛІС"
про стягнення страхового відшкодування у розмірі 62 337,77 грн
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
О.Ю. Піскунова
Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ЄВРОІНС УКРАЇНА" (далі - позивач, ПрАТ "СК "ЄВРОІНС УКРАЇНА") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ІНТЕР-ПОЛІС" (далі - відповідач, ПрАТ СК "ІНТЕР-ПОЛІС") про стягнення 62 337,77 грн страхового відшкодування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 позовну заяву ПрАТ "СК "ЄВРОІНС УКРАЇНА" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/13120/24, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/13120/24.
12.12.2024 через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист у відповідь на запит суду з інформацією про страхове покриття за полісом №ЕР/217052791.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження судом досліджено позовну заяву, і додані до неї докази, а також надану Моторним (транспортним) страховим бюро України інформацію про страхове покриття за полісом № ЕР/217052791.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд
Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
10.01.2023 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ЄВРОІНС УКРАЇНА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗРЕСУРС ФКП" був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № 111013-2112-1000046 (далі - Договір страхування).
Згідно з Договором страхування у позивача був застрахований автомобіль "KIA", реєстраційний номер НОМЕР_1 . Строк дії Договору страхування визначений з 12.01.2023 до 11.01.2024.
22.12.2023 о 15:10 на 25 км + 50 м автодороги М-06 сполученням Київ-Чоп в напрямку м. Житомир сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу "FORD", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .
Згідно постанови Києво-Святошинського районного суду міста Києва від 29.01.2024 у справі № 369/613/24 ДТП сталося внаслідок порушення ОСОБА_1 п. 10.3 Правил дорожнього руху України. Зазначеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль "KIA", реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахований позивачем - Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ЄВРОІНС УКРАЇНА".
З метою визначення вартості відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу, проведено його огляд, відповідно до якого складено Акт огляду транспортного засобу від 27.12.2023 та Розрахунок суми страхового відшкодування від 29.12.2023. Відповідно до яких вартість відновлювального ремонту та сума страхового відшкодування автомобіля "KIA", реєстраційний номер НОМЕР_1 , з урахуванням ПДВ, становить 61 637,50 грн.
Відповідно до Рахунку-фактури № 0000008348 від 29.12.2023, складеного СТО "ТОВ "АВТОЦЕНТР НА БОРЩАГІВЦІ", вартість за замовлені роботи необхідних для проведення відновлювального ремонту автомобіля "KIA", реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 61 637,50 грн.
Додатково СТО "ТОВ "АВТОЦЕНТР НА БОРЩАГІВЦІ" було складено Рахунок-фактуру № 0000000110 від 09.01.2024, відповідно до якого вартість запасних запчастин збільшилася на 700,27 грн, а відтак загальна вартість відновлювальних робіт склала 62 337,77 грн.
Судом встановлено, що позивачем було складено:
- Страховий акт № 146216/1/2023 від 10.01.2024, згідно змісту якого страховиком прийнято рішення про сплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля "KIA", реєстраційний номер НОМЕР_1 , в сумі 61 637,50 грн;
- Страховий акт № 146216/1-1/2024 від 12.01.2024, згідно змісту якого страховиком прийнято рішення про сплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля "KIA", реєстраційний номер НОМЕР_1 , в сумі 700,27 грн.
Відповідно до даних Страхових актів позивач визнав дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та прийняв рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 62 377,77 грн. Виконуючи свої зобов'язання за Договором страхування, позивач сплатив суму страхового відшкодування у розмірі 61 637,50 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 738 від 10.01.2024 та у розмірі 700,27 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1023 від 12.01.2024.
Частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.
В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно (транспортний засіб).
Статтею 993 ЦК України та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
До таких випадків, зокрема, відноситься виплата страховиком за договором добровільного страхування страхового відшкодування страхувальнику (потерпілому), внаслідок чого до такого страховика переходить право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток, зокрема, й до страхувальника за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
У постанові Верховного Суду від 02.10.2018 року в справі № 910/171/17 відображено правову позицію, згідно з якою на підставі вищевказаних правових норм до страховика потерпілого переходить право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування.
Судом встановлено, що відповідно до полісу № ЕР/217052791, транспортний засіб марки "FORD", реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача транспортному засобу, взято на страхування ПрАТ СК "ІНТЕР-ПОЛІС" (відповідачем).
Відповідно до листа № 9-03/51948 від 12.12.2024 Моторного (транспортного) страхового бюро України ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну визначений в сумі 160 000,00 грн, а розмір франшизи - 0.00 грн. Станом на дату спірної ДТП (22.12.2023) поліс № ЕР/217052791 був чинним.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки..
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику транспортного засобу, застрахованого у позивача, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що внаслідок виплати страхового відшкодування страхувальнику пошкодженого транспортного засобу "KIA", реєстраційний номер НОМЕР_1 , позивач відповідно до ст.ст. 993, 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Судом встановлено, що позивач не звертався до відповідача із заявою про сплату суми виплаченого за даним страховим випадком відшкодування або з відповідною претензією, одразу пред'явивши даний позов до суду.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду № 465/4287/15 від 11.12.2019 у Законі України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не зазначено про обов'язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов'язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування.
З наведеного вбачається, що звернення потерпілого у випадках, передбачених законом, до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування не є обов'язковим та не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення відповідного страхового відшкодування в межах річного строку.
Судом встановлено, що фактичні витрати позивача по виплаті страхового відшкодування не перевищують розмір збитку, завданого транспортному засобу, пошкодженому у ДТП, що підтверджуються вищезазначеними: Актом огляду транспортного засобу від 27.12.2023, Рахунками-фактурою № 0000008348 від 29.12.2023 та № 0000000110 від 09.01.2024, Страховими актами № 146216/1/2023 від 10.01.2024 та № 146216/1-1/2024 від 12.01.2024, Розрахунками суми страхового відшкодування № 146216/1 від 29.12.2023 та № 146216/1-1 від 10.01.2024 та платіжними інструкціями № 738 від 10.01.2024 та № 1023 від 12.01.2024.
Судом з матеріалів справи встановлено, що на момент винесення рішення у даній справі сума страхового відшкодування відповідачем не сплачена, а отже наведене свідчить про те, що відповідачем порушено право позивача на відшкодування збитку.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доводів позивача в установленому законом порядку не спростував.
Суд встановив, що позивачем належним чином у встановленому законом порядку підтверджено заподіяння позивачу шкоди внаслідок пошкодження у ДТП транспортного засобу "KIA", реєстраційний номер НОМЕР_1 , у розмірі 62 337,77 грн.
Оскільки цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП застрахована відповідачем, останній зобов'язаний відшкодувати позивачу завдану шкоду.
За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЄВРОІНС УКРАЇНА" до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ІНТЕР-ПОЛІС" про стягнення страхового відшкодування у розмірі 62 337,77 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Позивач у позовній заяві навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який складається з суми судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 3 028,00 грн.
Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, до суду не подав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведені приписи ст. 129 ГПК України та задоволення позовних вимог повністю, судовий збір в сумі 3 028,00 грн покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 232, 233, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ІНТЕР-ПОЛІС" (Україна, 01033, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРСЬКА, будинок 69; ідентифікаційний код: 19350062) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЄВРОІНС УКРАЇНА" (Україна, 03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 102; ідентифікаційний код: 22868348) 62 337,77 грн (шістдесят дві тисячі триста тридцять сім гривень 77 коп.) вартості матеріального збитку та 3 028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 13.12.2024.
Суддя Оксана ГУМЕГА