Єдиний унікальний №333/6066/24 Головуючий в 1 інст. Піх Ю.Р.
Провадження №33/807/842/24 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
15 листопада 2024 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю потерпілого ОСОБА_1 , розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 вересня 2024 року, якою на
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, стягнуто судовий збір,-
Судом першої інстанції встановлено, що 24 червня 2024 року о 18.41 годин в м.Запоріжжя, по вул. Космічній, біля буд. 81/2 водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом CHEVROLET CARTIVA д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху та перед розворотом ліворуч не врахував дорожньої обстановки, не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині не переконався у безпеці та скоїв зіткнення з транспортним засобом DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальної шкоди, чим порушив вимоги п.10.1, п. 10.4 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що оскаржувана постанова прийнята судом з порушенням норм процесуального права та не правильним застосуванням норм матеріального права, є незаконною і необґрунтованою, а відтак підлягає скасуванню.
Свої доводи обґрунтовує тим, що судом не наведено відомостей, які містять докази того, що саме він скоїв зіткнення, що свідчить про неналежну оцінку судом доказів та необґрунтованість судового рішення.
Зазначив, що водій автомобіля «Ланос», рухаючись в попутному напрямку по одному ряду з ним, не дотримуючись швидкісного режиму, безпечного інтервалу та дистанції, спробував його обігнати по зустрічній смузі через дві суцільні смуги в результаті чого, скоїв зіткнення з його автомобілем при виконанні ним маневру - розвороту з ввімкненим відповідним світловим покажчиком.
Вказує, що проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази: протокол про адміністративне правопорушення, схему місця ДТП, з якою апелянт не згоден, та яка складена з порушеннями з боку поліцейських, фотознімки з місця ДТП, пояснення учасників ДТП, можна дійти висновку, що в його діях відсутні порушення вимог п. 10.4 ПДР України, як наслідок відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Звертає увагу судді апеляційного суду, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 від 9 травня 2021 року, він є учасником бойових дій. Отже, підлягає звільненню від сплати судового збору.
Просить скасувати постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 18 вересня 2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення п. 10.4 ПДР України, відповідальність за яке, передбачена ст. 124 КУпАП.
Враховуючи належне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 про час та дату судового засідання в суді апеляційної інстанції, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, присутність потерпілого ОСОБА_1 , який зазначив про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_2 , суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності останнього, що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України.
У судовому засідання апеляційного суду. потерпілий ОСОБА_1 заперечував проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 . Зазначив, що ОСОБА_2 намагається уникнути відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. Додав, що він здійснював рух на транспортному засобі по своїй лівій смузі. Після того як відбулась дорожня-транспортна пригода, його автомобіль так і залишився на вказаній смузі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення потерпілого ОСОБА_1 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи скарги, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На переконання судді апеляційного суду, вказаних вимог закону при розгляді справи суд першої інстанції дотримався в повному обсязі.
Відповідно до ст. 124 КУпАП об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого цим законом, характеризується діями спрямованими на порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у порушенні Правил дорожнього руху України, за наведених у протоколі обставин, які знаходяться в прямому причинному зв'язку із виникненням дорожньої-транспортної пригоди.
Правильність такого висновку підтверджується дослідженими у судовому засіданні даними:
- відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 512019 від 24 червня 2024 року, який було складено за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 24 червня 2024 року о 18.41 годин в м.Запоріжжя, по вул. Космічній, біля буд. 81/2, де водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом CHEVROLET CARTIVA д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху та перед розворотом ліворуч не врахував дорожньої обстановки, не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині не переконався у безпеці та скоїв зіткнення з транспортним засобом DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальної шкоди, чим порушив вимоги п.10.1, п. 10.4 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
- схемою місця ДТП від 24 червня 2024 року, на якій зображено напрямок руху транспортних засобів, місце їх зіткнення, положення транспортних засобів після дорожньої-транспортної пригоди, пошкодження транспортних засобів, отриманих внаслідок ДТП, яка складена за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 4, зворотній аркуш);
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 , яка вказала, що водій «Шавроле» НОМЕР_1 здійснював неправомірний розворот через суцільні лінії, транспортний засіб «Ланос» здійснював рух у своїй полосі, через дії водія «Шавроле» відбулось зіткнення транспортних засобів, що призвело до їх пошкодження (а.с. 6);
- письмовими пояснення свідка ОСОБА_4 , з яких вбачається, що автомобіль «Ланос» здійснював рух у лівій полосі дороги, тоді як автомобіль «Шевроле» рухався по правій смузі. Водій автомобіля «Шевроле» почав здійснювати розворот у недозволеному місті через дві суцільні смуги, внаслідок чого відбулось зіткнення транспортних засобів (а.с.6);
- фотознімками події (а.с. 7).
Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 10.1 Правил дорожнього руху України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху, водій транспортного засобу повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно п. 10.4 ПДР України, перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.
Сукупність доказів, які містяться в матеріалах справи засвідчують те, що вищезазначені норми ОСОБА_2 не були дотримані.
Так, з огляду на матеріали справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 порушення вимог п.10.1, 10.4 ПДР України, та про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
З огляду на отримані механічні пошкодження транспортних засобів, зафіксовані схемою ДТП випливає, що дорожня - транспортна пригода відбулась внаслідок допущених порушень водієм ОСОБА_2 вимог, передбачених п.п. 10.1, 10.4 ПДР, а саме: при зміні напрямку руху та перед розворотом ліворуч останній не врахував дорожньої обстановки, не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині, не переконався у безпеці та скоїв зіткнення з транспортним засобом DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальної шкоди.
Викладені обставини свідчать про те, що водій автомобіля ОСОБА_2 розпочав здійснювати розворот всупереч п.п. 10.1, 10.4 ПДР України, тобто водій не впевнився в безпеці свого маневру та виконав його із невідповідного крайнього положення, внаслідок чого і відбулось ДТП.
Таким чином, посилання апелянта про відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є необґрунтованими та такими, що повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
На посилання апелянта про необхідність звільнення його від сплати судового збору, оскільки він є учасником бойових дій слід зазначити, що суддя апеляційного суду погоджується з висновком судді районного суду про необхідність відмовити у задоволенні заявленого клопотання з огляду на положення п. 13 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».
Так, згідно з п. 13 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Отже, з урахуванням того, що предметом розгляду даної справи не є питання, пов'язані з порушенням прав ОСОБА_2 , як учасника бойових дій, отже останній не звільняється від сплати судового збору в справі про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Інші посилання в апеляційній скарзі носять загальний характер та є суб'єктивними, у зв'язку з чим апеляційний суд доходить висновку, що немає необхідності наводити спростування на кожен аргумент апелянта, викладений ним у поданій апеляційній скарзі.
Отже, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, суддя апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Таким чином, доводи апелянта не спростовують зазначені в судовій постанові відомості, які в своїй сукупності свідчать про порушення ОСОБА_2 п.п. 10.1, 10.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Отже, фактів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не встановлено їх і при апеляційному перегляді. Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи наведене, суддя апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_2 п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України та визнання його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого за ст. 124 КУпАП, а тому його посилання на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 вересня 2024 року, якою на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 333/6066/24