Справа № 306/2701/23
Іменем України
21 листопада 2024 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
головуючого - Джуги С.Д.
суддів - Кожух О.А., Мацунича М.В.
з участю секретаря судового засідання: Чичкало М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Новікова Інна Станіславівна, на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 07 лютого 2024 року у складі судді Вінер Е.А., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру стягнення аліментів,-
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів
Позов мотивовано тим, що рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 21 вересня 2018 стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 21 червня 2018 року до досягнення дитиною повноліття. ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача народилась дочка ОСОБА_4 . Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 16 липня 2020 визначено місце проживання ОСОБА_4 з її батьком ОСОБА_1 . Згідно судового наказу, виданого Свалявським районним судом Закарпатської області 26 жовтня 2020 року стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини заробітку( доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 серпня 2020 року до досягнення дитиною повноліття. ОСОБА_1 був мобілізований до лав Збройних Сил України та ніс військову службу. Оскільки, донька позивача, ОСОБА_3 , потребувала піклування позивач був змушений звільнитися зі служби. З 2023 ОСОБА_1 оформився працювати по договору ЦПХ та отримує в рази менший дохід, матеріальний стан позивача значно погіршився, через що йому важко утримувати дитину, яка з ним проживає та сплачувати аліменти 1/4 частину всіх видів заробітку(доходу) для своєї дочки ОСОБА_3 .
За вказаних обставин позивач просив зменшити розмір аліментів, встановлений рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 21 вересня 2018 року та стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 07 лютого 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Новікова І. С., просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлений позов, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не врахував обставини, які наведені в обґрунтування заявленого позову, не дав їм належної правової оцінки та безпідставно відмовив у заявленому позові.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В судовому засідання представник апелянта ОСОБА_1 - адвокат Новікова І.С. підтримала подану апеляцію, просить задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи у задоволенні заявленого позову суд першої інстанції виходив з його необґрунтованості та недоведеності.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно з ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, у статті 192 СК України закріплено вичерпний перелік обставин, які можуть бути підставою для зміни розміру аліментів.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20 (провадження № 61-7397св21) зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до положень статті 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Так, згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заочним рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 21 вересня 2018 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 21 червня 2018 року до досягнення дитиною повноліття.
12.01.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб.
Від даного шлюбу у них народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 16 липня 2020 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 розірвано, визначено місце проживання ОСОБА_4 з її батьком ОСОБА_1 .
Згідно судового наказу, виданого Свалявським районним судом Закарпатської області 26 жовтня 2020 року стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 серпня 2020 року до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 10 січня 2023 року ОСОБА_5 позбавлено батьківських прав відносно дитини ОСОБА_4 .
Так, обґрунтовуючи заявлений позов позивач посилається на те, що наявні підстави для зменшення розміру аліментів, оскільки на його утриманні перебуває донька ОСОБА_4 , у 2023 року він оформився працювати у ЦПХ, його матеріальних стан значно погіршився, що призвело до виникнення заборгованості по сплаті аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 16 318 грн.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» (Hunt v. Ukraine) (Заява № 31111/04) вказав на те, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54).
Відмовляючи у заявленому позові про зменшення розміру аліментів суд першої інстанції вірно врахував, що визначений рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 21 вересня 2018 розмір аліментів в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) і так є незначним. Позивач є працездатною особою, має можливість заробляти на життя своєю працею, а зменшення розміру стягнутих аліментів негативно вплине на належне забезпечення дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та суперечитиме її інтересам.
Посилання апелянта на свою неспроможність сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, так як у нього на утриманні є інша дочка, яку він утримує не береться до уваги, оскільки ОСОБА_1 згідно судового наказу від 26 жовтня 2020 року отримує аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 серпня 2020 року до досягнення дитиною повноліття.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою, що відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 16.09.2020 у справі № 565/2071/19.
Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.
Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому не можуть бути взяті до уваги.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З врахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст 374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Новікова Інна Станіславівна, залишити без задоволення.
Рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 07 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 02 грудня 2024 року.
Головуючий:
Судді: