Справа 688/4533/24
№ 2/688/1199/24
Іменем України
(заочне)
13 грудня 2024 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Стаднічук Н.Л., розглянувши в письмовому провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
01.10.2024 АТ «Універсал банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 04.05.2021 в сумі 48507,77 грн. станом на 05.08.2024.
В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що «Monobank» - це мобільний проект, у рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки Monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Умови обслуговування фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку https://www.monobank.ua/terms та перебувають в загальному доступі. Згідно Розділу І Умов, відповідно до ст.628 ЦК України договір, що укладається між Банком та клієнтом, є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі, але не виключно: договору банківського рахунка, договору про споживчий кредит. Клієнт може скористатися послугами банку через мобільний додаток та інші канали обслуговування в Інтернет для отримання інформації та здійснення операцій. Умовами визначено, що для надання послуг банк видає клієнту картку. Підписанням анкети-заяви клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг «Monobank». Датою укладення договору є дата підписання клієнтом анкети-заяви та отримання картки. Платіжна карта передається клієнту не активованою. Платіжна картка активується банком при додаванні інформації з картки в мобільний додаток з авторизацією за номером телефону. З метою ідентифікації клієнта при проведенні операцій з використанням картки при активації картки встановлюється ПІН-код. ПІН-код є аналогом власноручного підпису клієнта. Клієнт погоджується, що використання карти і правильного ПІН-коду є належною і достатньою ідентифікацією держателя платіжної картки. Згідно Умов клієнт зобов'язаний щомісяця сплачувати мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені в мобільному додатку. Згідно з тарифами картки «Monobank» пільговий період за карткою діє до 62 днів, пільгова відсоткова ставка становить 0,00001 % річних, розмір обов'язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами 4 % від заборгованості, базова відсоткова ставка - 3,1 % на місяць (нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості), збільшена відсоткова ставка на місяць за каркою на суму загальної заборгованості - 6,2 % річних (нараховується у випадку простроченої заборгованості).
ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 04.05.2021. При укладенні кредитного договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір, та зобов'язується виконувати його умови. ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 45000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав,в зв'язку з чим допустив заборгованість в сумі 48507,77 грн, яка складається з тіла кредиту.
Ухвалою суду від 11 листопада 2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження.
Представник позивача Мєшкін К.І. в судове засідання не з'явився, в поданій заяві просив розгляд справи провести в його відсутність, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти розгляду справи в заочному порядку із винесенням заочного рішення у справі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.
Ухвалою суду від 13 грудня 2024 року визначено розглядати справу в заочному порядку на підставі доказів, які є в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 04.04.2021 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, у якій він просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 в гривні та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку. Пільговий період за користування кредитним лімітом становить до 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватись відсоткова ставка 3.1% на місяць.
Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача за договором б/н від 04.05.2021 станом на 05.08.2024 становить 48507,77 грн, що складається з тіла кредиту.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або ж таку кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (щодо позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).
Відповідно до ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Обґрунтовуючи позов, АТ «Універсал Банк» зазначило, що ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 45000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок № НОМЕР_2 , однак доказів надання відповідачу кредитної картки, кредитних коштів, їх розміру суду не надав.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 25.05.2021 року у справі № 554/4300/16, належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Вказана позиція неодноразово підтверджена судовою практикою Верховного Суду: у постанові від 25.05.2021 року справі № 554/4300/16, від 14.06.2018 у справі № 364/737/17, від 30.01.2018 по справі №161/16891/15-ц.
Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 26 жовтня 2022 року у справі № 333/5483/20 та інших аналогічних справах дійшов висновків, що виписка за картковим рахунком може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.
Розрахунок заборгованості, на який посилається банк, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту та користування ним, а отже не є належним доказом існування боргу.
Інших доказів на підтвердження існування заборгованості, зокрема, виписки за картковим рахунком відповідача, відкритим в АТ «Універсал банк», банком суду надано не було, а тому суд позбавлений можливості належним чином перевірити наявність та розмір кредитної заборгованості відповідача перед банком.
У справах про стягнення кредитних коштів на банк або іншу фінансову установу покладений обов'язок довести факт передачі коштів позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, в іншому випадку, без доведення цього факту, втрачається право банку на пред'явлення будь-якої вимоги.
Доведення позивачем умов кредитування і наявності заборгованості є обов'язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №61-28582ск18.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними доказами надання кредиту відповідачу та кредитної заборгованості в сумі 48507,77 грн, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76, 81, 82, 141, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд
В задоволенні позову відмовити.
Відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 13 грудня 2024 року.
Суддя Н.Л.Стаднічук