Красилівський районний суд Хмельницької області
вул.Булаєнка,4 м.Красилів, Красилівський р-н, Хмельницька обл., Україна ін.31000
Справа № 677/1823/24
13.12.2024м. Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12024243860000103 від 19.08.2024 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Писарівка Красилівського району, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 та ч. 1 ст. 382 КК України,
ОСОБА_4 , будучи притягнутий постановою Красилівського районного суду від 20.05.2024 до адміністративної відповідальності за Ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, не маючи посвідчення, що надає право керувати транспортними засобами, знаючи про порядок отримання у встановленому законом порядку посвідчення водія, вирішив незаконно придбати посвідчення водія.
Так, в червні 2024 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і свідомо бажаючи їх настання, знаючи, що посвідчення водія є офіційним документом, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, що посвідчує особу та її спеціальний статус згідно підпункту “а» п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» підтверджує і надає право його власнику на керування транспортними засобами відповідно до Положення про порядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року №340, через мережу «Інтернет» домовився із невстановленою слідством особою, за грошову винагороду в сумі 3000 грн. підробити посвідчення водія на своє ім'я.
З цією метою ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленою слідством особою, реалізуючи злочинний умисел, направлений на виготовлення та придбання підробленого офіційного документа, а саме посвідчення водія, надав для невстановленої слідством особи власну фотокартку та анкетні дані, які були необхідні для виготовлення підробленого посвідчення водія, чим надав можливість невстановленій слідством особі підробити посвідчення водія, виконавши попередню домовленість.
У свою чергу, невстановлена слідством особа, в невстановлений досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, використавши надані ОСОБА_4 фотокартку та його анкетні дані, виготовила посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 04.07.2024 на ім'я ОСОБА_4 , яке не відповідає аналогічним документам, що перебувають в офіційному обігу на території України.
Після чого ОСОБА_4 , на виконання попередньої домовленості із невстановленою досудовим слідством особою, перерахував для неї грошові кошти в сумі 3000 грн., а остання на початку серпня 2024 року надіслала через ТОВ «НОВА ПОШТА» підроблений офіційний документ, а саме посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 04.07.2024 на ім'я ОСОБА_4 . Після чого, ОСОБА_4 почав його використовувати для створення видимості наявності у нього права керування транспортними засобами відповідної категорії.
Крім того, 18 серпня 2024 року, близько 19 год 00 хв, ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом, а саме автомобілем «VOLKSWAGEN» «TRANSPORTER» із реєстраційним номером НОМЕР_2 , перебуваючи на дорозі по вул. Ярослава Мудрого в м. Красилів Хмельницького району Хмельницької області, маючи при собі завідомо підроблений офіційний документ, а саме посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 04.07.2024 на його ім'я, орган видачі - Центр ДАІ 6835, під час зупинки та перевірки документів працівниками СРПП ВнП №4 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області, виконуючи законну вимогу працівників поліції щодо надання документів на транспортний засіб та посвідчення водія, діючи в особистих інтересах, умисно, достовірно знаючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_1 на його ім'я є підробленим, усвідомлюючи свої протиправні дії, вважаючи, що правоохоронці не запідозрять його у використанні підробленого документу, для посвідчення своєї особи та спеціального статусу у частинні підтвердження права на керування транспортними засобами, надав для перевірки співробітникам поліції завідомо підроблений офіційний документ, а саме - посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , виданого 04.07.2024, орган видачі - Центр ДАІ 6835, яке не відповідає встановленому зразку та містить ознаки технічної підробки документу.
Також ОСОБА_4 , будучи належним чином ознайомлений з постановою Красилівського районного суду Хмельницької області від 20.05.2024 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАІ із накладенням на нього стягнення у виді 17000 грн штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік, яка набрала законної сили 10.06.2024, вирішив її не виконувати, в частині позбавлення його права керування транспортними засобами.
З цією метою та для створення видимості наявності у нього права керування транспортними засобами, ОСОБА_4 на початку червня 2024 року замовив та на початку серпня 2024 року отримав від невстановленої слідством особи підроблене посвідчення водія на своє ім'я, яке мав на меті використовувати при керуванні транспортними засобами.
У подальшому ОСОБА_4 , маючи реальну можливість виконання постанови Красилівського районного суду Хмельницької області від 20.05.2024, в частині позбавлення права його керування транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, порушив вимоги ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" і ч. 1 ст. 129 Конституції України, а саме 18 серпня 2024 року, близько 19 год керував автомобілем «VOLKSWAGEN» «TRANSPORTER» із реєстраційним номером НОМЕР_2 по вул. Ярослава Мудрого в м. Красилів Хмельницького району Хмельницької області та, будучи зупиненим працівниками СРПП ВнП №4 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області, надав їм для перевірки підроблений офіційний документ, а саме - посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , чим ухилився від виконання постанови суду, яка набрала законної сили.
В ході судового розгляду обвинувачений свою вину визнав повністю, розкаявся та пояснив, що дійсно судом був позбавлений права керування транспортними засобами, однак була потреба в пересуванні автомобілем (зокрема, однією з причин є те, що донька є інвалідом з дитинства, потребує лікування, тому періодично потрібно возити її до медичних закладів, які розташовані у м.Красилів та у м.Хмельницький). Тому за 3000 грн. замовив виготовлення підроблених прав, які отримав поштовим зв'язком (за які попередньо розрахувався через термінал).
В подальшому керував автомобілем, був зупинений працівниками поліції. Пред'явив отримане по пошті незаконне посвідчення водія. Поліцейський перевірив це посвідчення та встановив, що таке не зареєстроване (підроблене).
Надалі з цього приводу були складені відповідні матеріали, підроблене посвідчення вилучено, а також оформлено постанову за керування транспортним засобом після позбавлення такого права. Зазначив, що штраф за це сплатив.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого, та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, та які стосуються процесуальних витрат, речових доказів.
Так, посвідчення водія є офіційним документом, відповідно до примітки до ст. 358 КК України, оскільки видається компетентним органом державної влади та підтверджує право особи на керування транспортним засобом.
Тому суд приходить до переконання про правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 358 КК України, як підроблення посвідчення, яке видається та посвідчується установою, яке надає права, з метою використання його підроблювачем, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Також обвинувачений винний у використанні завідомо підробленого документа (посвідчення водія), яке полягало у пред'явленні посадовій особі під час перевірки, його дії правильно кваліфіковані і за ч. 4 ст. 358 КК України.
Крім цього, обвинувачений є особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами, тобто судом на нього покладено обов'язок утриматись від таких дій протягом визначеного строку.
У постанові Верховного Суду від 08.02.2023 у справі № 464/4690/20 зазначено, що особа, яку позбавлено права керування транспортними засобами строком на 1 рік, зобов'язана утриматися від керування транспортними засобами протягом визначеного судом строку.
За таких обставин, дії обвинуваченого правильно кваліфіковано також за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
При призначенні покарання судом враховано суспільну небезпечність вчиненого, особу винного, обставини, які його пом'якшують та обтяжують.
Обставинами, що пом'якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Обвинувачений не перебуває під наглядом у лікаря психіатра, лікаря нарколога; раніше не судимий; заяв і скарг на обвинуваченого в Красилівську міську раду не надходило.
Обвинувачений є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є дитиною з інвалідністю.
При визначенні виду покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, суд враховує роль обвинуваченого у підробленні посвідчення водія (а саме, що він є замовником такого посвідчення, проте безпосередні дії по виготовленню такого були вчинені не ним), та вважає за необхідним призначити покарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі (1 рік).
При визначенні покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, суд враховує, що обвинувачений використав завідомо підроблений офіційний документ, на підставі якого надається право керування джерелом підвищеної небезпеки, що фактично і здійснював обвинувачений, чим наражав на небезпеку себе, інших учасників дорожнього руху, пішоходів. Суд вважає, що необхідним і достатнім є призначення покарання за ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік.
Також суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому покарання у межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік та 6 місяців, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Як наслідок, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому остаточне покарання, відповідно до положень ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч.3,4 ст.358, ч. 1 ст. 382 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
Водночас, обставини справи та особа обвинуваченого, наявність на його утриманні дитини з інвалідністю, дають підстави суду вважати, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням відповідних обов'язків, визначених ст.76 КК України.
Витрати на проведення експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого.
Підроблене посвідчення водія підлягає залишенню в матеріалах справи.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили немає
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 та ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 3 ст. 358 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;
- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;
- за ч. 1 ст. 382 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік та 6 (шість) місяців.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речовий доказ по справі, а саме посвідчення водія, видане 04.07.2024 на ім' я ОСОБА_4 , серії « НОМЕР_1 » - залишити в матеріалах справи.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення технічної експертизи документів в сумі 1135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) грн. 92 коп.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Красилівський районний суд Хмельницької області.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1