Красилівський районний суд Хмельницької області
Справа № 677/1964/23
12.12.2024 м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області
у складі: головуючого - судді Вознюка Р.В.,
за участі секретаря судового засідання Федченко Л.В.,
справа № 677/1964/23,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа - ОСОБА_2 ,
вимоги позивача - стягнення заборгованості,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу, в порядку спрощеного позовного провадження,-
«І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача»
Представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») Шовкун Н.І. звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договорам № Z75.22376.004907144 від 12.02.2019 року.
В обґрунтування позову посилається на те, що 12.02.2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» (надалі - АТ «Ідея Банк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Z75.22376.004907144.
07.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 07072023, відповідно до умов якого право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № Z75.22376.004907144 від 12.02.2019 року перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Відповідно до Реєстру боржників №2 до Договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права; грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № Z75.22376.004907144 від 12.02.2019 р, в сумі 46902,61 грн., з яких: 11142,5 грн - заборгованість за основним боргом; 3535,08 грн - заборгованість за відсотками; 42225,03 грн. - заборгованість за комісіями.
Оскільки відповідачем заборгованість за кредитним договором не погашена, позивач просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ»: заборгованість за Кредитним договором N°Z75.22376.004907144 від 12.02.2019 р., а також понесені судові витрати.
Відповідач подала до суду відзив, у якому щодо задоволення позову заперечила посилаючись на відсутність розрахунку заборгованості, який би підтверджував розмір заборгованості, а також те, що рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 15.02.2023 року у справі №677/1674/20 визнано спільним боргом подружжя по грошових зобов'язаннях за цим кредитним договором, а тому позов пред'явлений не до усіх належних відповідачів.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій щодо доводів відповідача заперечив у зв'язку з їх необґрунтованістю. Просив на підтвердження розміру заборгованості долучити виписку по рахунку відповідача та довідку-розрахунок заборгованості ОСОБА_1
«ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи»
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у відповіді на відзив вимоги позовної заяви підтримав повністю, справу просив розглянути у відсутність представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 , яка повідомлена про дату, час і місце судового засідання належним чином, в судове засідання не з'явилася, у відзиві на позов щодо задоволення позову заперечила.
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких заяв, клопотань суду не подав.
«ІІІ. Процесуальні дії у справі»
05.01.2024 ухвалою судді Красилівського районного суду Хмельницької області відкрито провадження у справі і постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
08.07.2024 ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області залучено до участі у справі третю особу ОСОБА_2 .
Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
«IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин»
Судом встановлено, що 12.02.2019 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Z75.22376.004907144 від 12.02.2019 року.
Згідно умов Кредитного договору банк надає кредит Позичальнику на поточні потреб шляхом переказу коштів в розмірі 49999 грн, а Позичальник зобов'язується одержати кредит та повернути його разом з процентними платежами згідно з умовами цього Договору.
Згідно з п.1.13 Банк відкриває Позичальнику банківський поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні в рамках пакету послуг «Card Blanche Blue Start ID INS», що обслуговується на умовах Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Строк кредитування - 24 місяці.
Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 Договору, за користування кредитом Позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки збільшена на 0,49% (Маржу Банку). Станом на день укладення договору змінна частина ставки становить 9,5 % річних, що разом з Маржею банку складає змінювану процентну ставку 9,99 %.
За обслуговування кредиту Банком Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно графіку щомісячних платежів за кредитним договором, а саме по 1349,97 грн щомісячно.
Згідно графіку щомісячних платежів за кредитним договором загальний розмір плати за обслуговування кредитної заборгованості становить 3299,28 грн.
Відповідачем також підписаний паспорт споживчого кредиту, у якому міститься інформація щодо істотних умов договору перед його укладенням.
Відповідно до ордеру-розпорядження №1 про видачу кредиту від 12.02.2019 зроблено розпорядження про перерахунок коштів з рахунку № НОМЕР_2 в сумі 43102,59 грн.
Відповідно до ордеру-розпорядження №2 про сплату страхового платежу від 17.05.2018 зроблено розпорядження про перерахунок коштів з рахунку № НОМЕР_2 в сумі 6896,41 грн.
Як вбачається з виписки по рахунку ОСОБА_1 (IBAN: НОМЕР_3 ) на рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в загальній сумі 49999 грн.
07.07.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №07072023, у відповідності до умов якого АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні АТ «Ідея Банк» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників № 2 до Договору факторингу №07072023 від 07.07.2023 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № Z75.22376.004907144 від 12.02.2019 року в сумі 56902,61 грн, з яких: 11142,50 грн - сума заборгованості за основним боргом; 3535,08 грн - сума заборгованості за процентами, 42225,03 - сума заборгованості за комісіями.
Крім того, суду надано довідку-розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № Z75.22376.004907144 від 12.02.2019 року, однак вказана довідка лише містить констатацію розміру заборгованості, яка вказана у витязі з Реєстру боржників № 2 до договору факторингу №07072023 від 07.07.2023.
Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 15.02.2023 року у справі №677/1674/20 визнано заборгованість за кредитними договорами від 12.02.2019 року № Z75.22376.004907144, від 10.05.2019 року № Р20.22376.005244435, від 27.12.2019 року № Z75.22376.006147760, укладеними між ОСОБА_1 і АТ «Ідея Банк», та за договором № 591058850 від 10.10.2019 року, укладеним між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-банк» - спільним боргом подружжя, а ОСОБА_2 солідарним боржником по цим грошовим зобов'язанням.
Між сторонами виникли кредитні правовідносини, які врегульовано нормами §§1-2 Глави 16 ЦК України, Глави 52 ЦК України, § 1,2 Глави 71 ЦК України, а також нормами Закону України «Про споживче кредитування».
«V. Оцінка суду»
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ст.ст. 610, 611, 623 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
В силу статей 525 і 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов позики та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставиться. Одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускається.
Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
В силу ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
В силу ч. 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач у відзиві вказувала на необґрунтованість позовних в силу недоведеності розміру заборгованості та неподання позову до усіх належних відповідачів.
Щодо заперечень відповідача про відсутність доказів на підтвердження розміру заборгованості.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.09.2020 року у справі № 200/5647/18 та від 28.10.2020 року у справі № 760/7792/14-ц.
На підтвердження існування заборгованості представником позивача надано суду виписку по рахунку відповідача, зі змісту якої вбачається факт перерахування кредитних коштів, користування ними відповідачем, а також періодичне внесення відповідачем коштів на погашення нарахованої їй заборгованості.
Надані суду докази у їх сукупності дають суду можливість дійти висновку про невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором № Z75.22376.004907144 від 12.02.2019 року, у зв'язку з чим, вона має заборгованість в розмірі 14677,58 грн з яких: 11142,5 грн - заборгованість за основним боргом; 3535,08 грн - заборгованість за відсотками.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за комісіями, то суд вважає такі вимоги нікчемними з огляду на таке.
10.06.2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема, інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.09.2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08.02.2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.11.2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).
Пункт 1.10 кредитного договору № Z75.22376.004907144 від 12.02.2019 року встановлює необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов'язанні з обслуговуванням кредиту Банком, зокрема надання інформації по рахункам Позичальника з використанням телефонних каналів зв'язку, а саме стаціонарних телефонів по Україні, в Контакт-центрі, шляхом направлення СМС-повідомлень щодо суми платежу за цим Договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо; надання інформації по рахунку Позичальника із використанням засобів електронного зв'язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти Позичальника; опрацювання запитів Позичальника, що направлені Банку Позичальником із використанням різних каналів зв'язку тощо.
Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно графіку щомісячних платежів за кредитним договором, а саме по 1349,97 грн щомісячно за період з 12.03.2019 року по 12.02.2021 рік.
Згідно графіку щомісячних платежів за кредитним договором (п.6 Договору) загальний розмір плати за обслуговування кредитної заборгованості становить 3299,28 грн.
Ураховуючи, що кредитним договором передбачено обов'язок позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості, зокрема за надання інформації про стан кредитного рахунку, що в силу положень ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» на вимогу споживача, не більше одного разу на місяць, надається безоплатно, суд вважає положення п.п. 1.10, 6 кредитного договору № Z75.22376.004907144 від 12.02.2019 року щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», а тому в задоволенні позову в частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією слід відмовити.
Доводи відповідача про незалучення усіх належних відповідачів у справі, суд вважає необґрунтованими зважаючи на таке.
Суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.
У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов'язується вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і тих відповідачів, які зазначені в ньому.
Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно із специфікацією спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред'явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.
Відповідний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 12.12.2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 05.05.2019 року у справі № 554/10058/17.
Відповідач долучила до відзиву копію рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 15.02.2023 року, згідно якого заборгованість за кредитними договорами від 12.02.2019 року № Z75.22376.004907144, від 10.05.2019 року № Р20.22376.005244435, від 27.12.2019 року № Z75.22376.006147760, укладеними між ОСОБА_1 і АТ «Ідея Банк», та за договором № 591058850 від 10.10.2019 року, укладеним між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-банк» - визнано спільним боргом подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визнано ОСОБА_2 солідарним боржником по цим грошовим зобов'язанням.
08.07.2024 року ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області залучено до участі у справі ОСОБА_2 , який рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 15.02.2023 року у справі № 677/1674/20 визнаний солідарним боржником по грошовому зобов'язанню за кредитним договором від 12.02.2019 року № Z75.22376.004907144.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Таким чином, позивач у даній справі реалізував своє право кредитора у солідарному зобов'язанні боржників та правомірно пред'явив свої вимоги до одного з них - ОСОБА_1 , а тому відсутні підстави для відмови у задоволенні позову у зв'язку із непред'явленням вимог до іншого солідарного боржника - ОСОБА_2
«VI. Розподіл судових витрат між сторонами»
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено на 25,79 % (14677,58 х 100 : 56902,61), а тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає стягненню судовий збір в сумі 692 грн 20 коп. (2684 х 25,79 : 100).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 543, 544, 633, 634, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 12, 76-81, 141, 264-265 ЦПК України, Законом України «Про споживче кредитування» суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № Z75.22376.004907144 від 12.02.2019 року в розмірі 14677,58 грн з яких: 11142,5 грн - заборгованість за основним боргом; 3535,08 грн - заборгованість за відсотками.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в сумі 692 грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .
Третя особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Суддя Р. В. Вознюк