ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
26 листопада 2024 року Справа № 918/636/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б.
секретар судового засідання Першко А.А.
за участю представників сторін:
позивача Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області - не з'явилися
відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будальянс Груп" - адв. Мельник І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області
на рішення Господарського суду Рівненської області від 23.09.2024 р.
постановлене у м. Рівне, повний текст складено 01.10.2024 р.
у справі № 918/636/24 (суддя Войтюк В.Р.)
за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будальянс Груп"
про припинення зобов'язання
Відповідно до рішення від 23.09.2024 р. Господарський суд Рівненської області відмовив у задоволенні позову Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будальянс Груп" про припинення зобов'язання.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції позивач Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позов задоволити.
Вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, внаслідок чого ухвалив неправомірне та незаконне рішення.
Пояснює, що 19.12.2022 р. позивач і відповідач уклали договір № 33 про надання послуг експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення в межах Рівненської області протяжністю 175,2 км. Під час моніторингу процедури закупівлі Держаудитслужбою установлено порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі».
Після судового розгляду позовної заяви Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області у трьох судових інстанцій судів адміністративної юрисдикції, висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-11-21-005688-a від 17.02.2023 р. залишався дійсним, а вимоги, які були висунуті органом державного фінансового контролю до позивача є такими, які підлягають виконанню.
На виконання висновку про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2022- 11-21-005688-a Державної аудиторської служби України та Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області письмово звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будальянс Груп» з вимогою від 12.06.2024 р. № 12/946 про виконання вимоги Державної аудиторської служби України. По тексту вимоги від 12.06.2024 р. № 946 Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області вимагала від ТОВ «БК «Будальянс Груп» розірвати договір від 19.12.2022 р. № 33 за згодою сторін, повернути кошти, сплачені за договором та додаткову угоду про розірвання договору надати Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області до 27.06.2024 р.
Вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги визначене Положенням про Державну аудиторську службу України право Держаудитслужби для виконання покладених на неї завдань порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.
Посилається на Закон України «Про публічні закупівлі» і Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та стверджує, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов'язковою до виконання.
Просить апеляційну скаргу задоволити, скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 23.09.2024 в справі № 918/636/24 та ухвалити нове рішення, відповідно до якого припинити зобов'язання за договором № 33 від 19.12.2022 р., який укладений Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будальянс Груп», в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору № 33 від 19.12.2022 р.
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будальянс Груп" подав письмові пояснення щодо апеляційної скарги.
Пояснює, що позивач та відповідач на виконання умов договору підписували акти-приймання виконаних будівельних робіт та доводить, що станом на дату звернення як з позовною заявою, так і з апеляційною скаргою, зауважень до відповідача щодо неналежного виконання наданих послуг за договором № 33 від 19.12.2022 р. зі сторони позивача не було і не має нині, що свідчить про факт належного виконання зобов'язань зі сторони виконавця/відповідача.
Звертає увагу, що сторони, укладаючи договір про надання послуг, погодили умови припинення (розірвання) договору, в тому числі в односторонньому порядку за умови письмового повідомлення про таке припинення (розірвання) не менш ніж за 10 днів та при обов'язковій наявності відповідних на те підстав. Натомість під час розгляду справи жодних належних та допустимих доказів наявності правових підстав, визначених законом або договором, для припинення зобов'язань за договором про надання послуг № 33 суду позивачем не надано.
Посилається на ст. 203, 215, 216 ЦК України та стверджує, що лише зазначеними нормами врегульовано підстави застосування наслідків недійсності/нікчемності правочину, і жодна з них не передбачає як підставу їх застосування - факт припинення зобов'язання за договором.
Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області, а рішення Господарського суду Рівненської області від 23.09.2024 р. у справі № 918/636/24 залишити без змін.
До початку судового засідання скаржник/позивач подав клопотання, у якому просить апеляційний розгляд справи № 918/636/24 проводити без участі його представника.
Представник відповідача в судовому засіданні 26.11.2024 р. заперечила проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.
21.11.2022 р. в системі Prozorro Служба автомобільних доріг у Рівненській області оприлюднила оголошення UА-2022-11-21-005688-а про здійснення закупівлі послуг: «Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення в межах Рівненської області протяжністю 175,2 км».
07.12.2022 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будальянс Груп" визнано переможцем вищезазначеної закупівлі та оприлюднено повідомлення про намір укласти договір про закупівлю /а.с. 45 у т.1/.
19.12.2022 р. Служба автомобільних доріг у Рівненській області та Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будальянс Груп" уклали договір № 33 про надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення в межах Рівненської області протяжністю 175,2 км /а.с. 46 - 53 у т.1/.
Відповідно до п. 1.1 договору виконавець/відповідач зобов'язується у порядку та на умовах договору з метою задоволення потреб населення, своїми силами і засобами на власний ризик надати послуги з забезпечення належного функціонування дорожнього господарства, транспортної інфраструктури та інфраструктури, що забезпечує життєдіяльність населення та функціонування держави в умовах воєнного стану, зокрема експлуатаційного утримання інфраструктури у сфері дорожнього господарства на автомобільних дорогах загального користування державного значення згідно до технічної специфікації, за рахунок коштів державного бюджету та/або інших джерел фінансування та в обумовлений цим договором термін. Замовник/позивач зобов'язується прийняти надані згідно з цим договором та чинним законодавством України належним чином послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів передбачених на ці цілі на його рахунок.
У пункті 1.2 договору узгоджено найменування послуги: Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення в межах Рівненської області протяжністю 175.2 км. (ДК 021:2015 код 63710000-9 - "Послуги з обслуговування наземних видів транспорту".
Відповідно до п. 1.5 договору виконавець приймає по акту приймання - передачі на експлуатаційне утримання від замовника автомобільні дороги, зазначені відповідно до переліку (додаток № І) з їх елементами що знаходяться в оперативному управлінні замовника та бере на себе зобов'язання здійснювати належне експлуатаційне утримання доріг згідно зазначеного переліку, технічної специфікації, технічних засобів організації дорожнього руху, об'єктів дорожнього сервісу, інженерних споруд і придорожніх насаджень па них. що знаходяться па балансі замовника, у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про дорожній рух", ст. 6 Закону України "Про автомобільні дороги"
Згідно з п. 5.1, 5.2 договору термін надання послуг: 19 грудня 2022 року - 31 грудня 2023 року. Місце, кількість, обсяг надання послуг: автомобільні дороги загального користування державного значення в межах Рівненської області протяжністю 175,2 км; 1 послуга; обсяги та кількість надання послуг визначені в технічній специфікації (додаток № 1) до цього договору.
Замовник має. право достроково розірвати цей договір у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань виконавцем, повідомивши про це його у строк 10 робочих днів; контролювати падання послугу строки, встановлені цим договором (п. 6.2.1, 6.2.2. договору).
Відповідно до пп. г п. 6.2.7 договору замовник може призупинити дію цього договору або договір може бути розірваний односторонньо за ініціативою замовника за таких обставин: відсутність подальшої потреби в закупівлі послуг; відсутність фінансування або відсутності коштів на фінансування за цим договором; відставання з вини виконавця щодо строків надання послуг більш ніж на один місяць, якщо таке відставання не пов'язане з відсутністю фінансування (несвоєчасністю його здійснення): неодноразове порушення виконавцем будівельних норм і правил, безпеки руху інших нормативних документів, передбачених її. 1.3. цього договору. Замовник при прийнятті рішення про призупинення падання послуг або про розірвання договору повідомляє про це письмово виконавця не менше ніж за 10 робочих днів до вступу в дію такого рішення, і якщо на протязі цього строку обставини, що зумовили таке рішення, суттєво не змінились, замовник, має право розірвати договір односторонньо. При цьому виконавець відшкодовує збитки, якщо розірвання договору відбулося з його вини.
Згідно з п. 10.1, 10.2 та 10.3 договору цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє по 31 грудня 2023 року, а в частині розрахунків та гарантійних зобов'язані, до повного виконання сторонами своїх зобов'язаннями. Дія договору може продовжуватись на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку та інше не встановлено законодавством України. Продовження строку дії даного договору можливе у разі виникнення документально підтвердження об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми визначеної даним договором.
04.04.2024 р. сторони підписали додаткову угоду № 5 про продовження терміну надання послуг, у зв'язку з чим п. 10.1 договору викладено в новій редакції: «Договір набирає чинності з моменту підписання і діє по 31 грудня 2025 року, а в частині розрахунків та гарантійних зобов'язані, - до повного виконання сторонами своїх зобов'язаннями» /а.с. 20 у т.1/.
25.01.2023 р. в системі Prozorro Державною аудиторською службою України було опубліковано повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі на підставі наказу Державної аудиторської служби України від 25.01.2023 р. № 18.
17.02.2023 р. Державна аудиторська служба України в системі Prozorro опублікувала висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2022-11-21-005688-а /а.с. 16 - 17 у т.1/.
Під час моніторингу процедури закупівлі Держаудитслужба встановила, що у складі тендерної пропозиції ТОВ «БК «Будальянс Груп» відсутні посвідчена копія атестату виробництва дорожньої розмітки розмічальними машинами та посвідчена копія договору на проведення атестації з усіма додатками, які є невід'ємною частиною договору, що не відповідає вимогам пункту 1.2. додатку № 2 до тендерної документації. Натомість замовник/позивач із порушенням вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічна закупівлі» не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «БК «Будальянс Груп» як таку, що не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону України «Про публічна закупівлі» та уклав з ним договір.
З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері публічних закупівель, Держаудитслужба, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» зобов'язала позивача здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Згідно з наказом Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 31.03.2023 р. № Н-131 перейменовано на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області.
Не погоджуючись з висновком про результати моніторингу процедури закупівлі UА- 2022-11-21-005688-а, 02.03.2023 р. Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою та просила суд визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2022-11-21-005688-а, оприлюднений в системі Prozorro 17.02.2023 р. по закупівлі послуг: "Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення в межах Рівненської області протяжністю 175,2 км".
Відповідно до рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02.08.2023 р. у справі № 460/5779/23 Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2023 р. у справі № 460/5779/23 апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області задоволено, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02.08.2023 р. та ухвалено нове рішення про задоволення позову.
Постановою Верховного Суду від 05.06.2024 р. у справі № 460/5779/23 касаційну скаргу Державної аудиторської служби України задоволено, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2023 р. у справі № 460/5779/23 скасовано, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02.08.2023 р. у справі № 460/5779/23 залишено в силі.
На виконання висновку Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2022-11-21-005688-a, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області письмово звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будальянс Груп» з вимогою від 12.06.2024 р. № 12/946 про виконання вимоги Державної аудиторської служби України /а.с. 18 у т.1/. По тексту вимоги Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області вимагала від ТОВ «БК «Будальянс Груп» розірвати договір від 19.12.2022 р. № 33 за згодою сторін, повернути кошти, сплачені за договором та додаткову угоду про розірвання договору надати Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області до 27.06.2024 р.
ТОВ «Будівельна компанія «Будальянс Груп» у відповідь на вимогу, листом від 27.06.2024 р. № 96-В повідомило Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області що не вбачає підстав для розірвання договору. Сплачені замовником/позивачем за договором кошти є платою за виконані роботи та понесені витрати підрядника/відповідача, а тому поверненню не підлягають /а.с. 35 у т.1/.
Зважаючи на недосягнення згоди про припинення зобов'язань за договором № 33 від 19.12.2022 р., Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області звернулась до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до ТОВ «Будівельна компанія «Будальянс Груп» про припинення зобов'язання за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.
Відмовивши у позові, суд першої інстанції виснував, що обраний позивачем спосіб захисту свого цивільного права є неефективним у спірних правовідносинах.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується, враховуючи наступне.
На умовах договору про надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення в межах Рівненської області протяжністю 175,2 км № 33 від 19.12.2022 р. між сторонами відбулись правовідносини, які врегульовані нормами глави 63 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Позивач/скаржник, як на підставу припинення зобов'язання за договором про надання послуг посилається на вимоги Держаудитслужби згідно з висновком про результати моніторингу процедури закупівлі UА- 2022-11-21-005688-а від 17.02.2023 р.
Відповідно до ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 3). Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України припинення зобов'язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до аб. 1 ч. 2 ст. 20 ГК України та ч. 1 ст. 15 ЦК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Спосіб захисту цивільного права чи інтересу - це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі дії мають бути ефективними, тобто призводити до того результату, на який вони спрямовані. Інакше кажучи, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам
Способом захисту прав та інтересів може бути визнання права чи припинення правовідношення відповідно до норм п.1,7 ч.2 ст.16 ЦК України, ч.2 ст.20 ГК України.
З огляду на предмет позову у справі, необхідно відзначити, що норми, зокрема, ст..16 ЦК України та ст..20 ГК України не передбачають способом захисту права та інтересу визнання договору припиненим, а реалізація таких способів захисту як зміна або припинення правовідношення може відбуватися шляхом розірвання договору.
При цьому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками висновок Держаудитслужби у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 916/1906/18 та від 17 березня 2020 року у справі № 911/1102/19.
Отже посилання позивача на зазначений вище висновок моніторингу закупівлі як на підставу для задоволення позовних вимог про визнання припиненим зобов'язання за договором є безпідставними. При цьому звертається увага, що умови договору № 33 від 19 лютого 2022 року не містять підстав для припинення договірних зобов'язань, відповідно до висновків встановлених за результатами моніторингу закупівлі. Також суду не надані і матеріали справи не містять доказів порушення відповідачем договірних зобов'язань, які б надали позивачу підстави для припинення зобов'язань за договором.
В даному випадку, позовні вимоги позивача про припинення зобов'язання за договором є вимогою про встановлення факту, яка не направлена на захист права (законного інтересу) позивача. При цьому не обґрунтовано у позові, яким чином пред'явлена вимога направлена на захист порушеного права позивача, враховуючи, що сторони воконували свої зобов'язання за договором - актами підтверджено надання послуг і сторони підтверджують виконання платежів.
У розумінні норм статей 15, 16 ЦК України та статті 20 ГК України, спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.
Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Натомість позивач звернувся до суду з вимогою про визнання припиненим зобов'язання, хоча мета, яку він переслідує, пояснення, надані докази вказують, що ця особа, захищаючи інтерес, спрямований на усунення юридичної невизначеності у відносинах із відповідачем, прагне визнати припиненим відповідний договір, посилаючись на такі вказівки Держаудитслужби у висновку моніторингу.
Велика Палата Верховного Суду в постанові по справі № 462/5368/16-ц від 22.09.2022 р. виснувала, що припинення зобов'язання не означає припинення самого договору та втрату ним чинності.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що захист цивільних прав та інтересів не досягається встановленням юридичних фактів. Таке встановлення є елементом оцінки обставин справи й обґрунтованості вимог. Тому воно не зумовить попередження порушення або відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного права чи інтересу.
Велика Палата Верховного Суду знову звертає увагу на те, що спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду. Тому спосіб захисту, передбачений пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України, може застосовуватися для захисту інтересу в юридичній визначеності лише в разі неможливості захисту позивачем його права (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21)).
Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний правовий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 р. у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 р. у справі № 925/642/19, від 22.06.2021 р. у справі № 200/606/18, від 23.11.2021 р. у справі № 359/3373/16-ц.
Такі правові висновки Великої Палати Верховного Суду враховуються колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст.236 ГПК України.
З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи були почуті, враховані судами першої та апеляційної інстанції, натомість оскаржуване рішення є вмотивованим, і судом першої інстанції зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає нормам ст. 236 ГПК України.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України", "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.
За результатом перегляду рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Господарського суду Рівненської області від 23.09.2024 р. у справі № 918/636/24 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і немає підстав для його скасування чи зміни. Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно зі ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу позивача Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області залишити без задоволення, рішення Господарського суду Рівненської області від 23.09.2024 р. у справі № 918/636/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Справу № 918/636/24 повернути Господарському суду Рівненської області.
Повний текст постанови складений 13.12.2024 р.
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Бучинська Г.Б.