Копія
11 грудня 2024 року Справа № 608/2840/24
Номер провадження2-а/608/59/2024
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі :
головуючої судді Яковець Н. В.
за участі секретаря Олійник О. С.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову серії ЕНА № 3452221, винесену старшим лейтенантом поліції Лісовським Б. Б. від 10 листопада 2024 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 листопада 2024 року старшим лейтенантом поліції Лісовським Богданом Богдановичем було винесено постанову серії ЕНА № 3452221 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень за ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) за керування транспортним засобом із несправностями зовнішніх світлових приладів. ОСОБА_1 вважає вказану постанову такою, що підлягає скасуванню, посилаючись на те, що в момент зупинки транспортного засобу зовнішні світлові прилади, зокрема задня ліва фара, працювали справно. Несправність, зазначена у постанові, не була належним чином зафіксована. Відповідач не надав належних доказів, які підтверджують факт порушення, зокрема фото- чи відеофіксації, яка б достовірно свідчила про наявність несправності у транспортному засобі. Відповідно до п. 31.4.3 (в) ПДР, експлуатація транспортного засобу з несправними світловими приладами є порушенням лише у разі неможливості забезпечення безпеки дорожнього руху. У постанові не було наведено обґрунтування, чому нібито несправна задня ліва фара створювала загрозу для безпеки дорожнього руху. Відсутність цього пояснення свідчить про неправильне застосування норм права, оскільки адміністративне стягнення повинно базуватися на фактах, які підтверджують безпосередній вплив на безпеку. Крім того, згідно з законодавством, всі сумніви щодо наявності чи відсутності порушення мають тлумачитися на користь особи, яка притягується до відповідальності. В даному випадку, відсутність доказів щодо створення загрози безпеці повинна була бути підставою для непритягнення його до адміністративної відповідальності. Таким чином, інспектором були неправильно застосовані норми права, що призвело до необґрунтованого накладення штрафу. Крім того, постанова не містить конкретних доказів його вини. Відсутні об'єктивні дані, такі як свідчення очевидців, відеозаписи або інші матеріали, які б підтверджували наявність несправності в транспортному засобі. Викладені у постанові обставини є лише суб'єктивними твердженнями відповідача, які не підкріплені належними доказами. У постанові не зазначено конкретний характер та обсяг несправності, що виключає можливість точної кваліфікації порушення. Відсутність чіткого опису порушення не дозволяє визначити, якою саме була несправність, і наскільки вона впливала на безпеку дорожнього руху. Це створює сумніви щодо обґрунтованості адміністративного стягнення. Немає жодного доказу, який би підтверджував, що нібито несправна фара дійсно не функціонувала під час руху. Крім того, кваліфікація правопорушення повинна включати детальне пояснення, чому несправність є критичною для безпеки, чого у цій постанові не було надано. Через відсутність конкретики та доказів постанова виглядає формальною і такою, що не відповідає законним вимогам до адміністративного стягнення. Також позивачу не було надано можливості скористатися правом на захист під час винесення постанови, зокрема, не було роз'яснено його права та не було забезпечено можливості подати заперечення або пояснення щодо обставин справи.
В листопаді 2024 року відповідач Головне управління Національної поліції в Тернопільській області подав відзив на позов, з позов не погоджується з наступних підстав. 10.11.2024 близько 19:52 год. позивач, рухаючись на своєму автомобілі «ВАЗ 210934», був зупинений працівниками поліції, а саме поліцейським офіцером громади Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Лісовським Б. Б. через те, що допустив порушення норм п. 31.4.3 «в» ПДР України, яким передбачено заборону керування транспортним засобом, що має технічні несправності зовнішніх освітлювальних приладів, а саме керування транспортним засобом із технічно несправною задньою лівою фарою в режимі ближнього світла в темну пору доби. Даний факт являється порушенням норм п. 31.4.3 «в» ПДР котрим регламентується технічний стан автомобілів, в тому числі зовнішніх освітлювальних приладів та норм ч.1 ст. 121 КУпАП. Поліцейським офіцером громади Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Лісовським Б. Б. на основі викладеного було винесено на позивача постанову серії ЕНА № 3452221 за ч. 1 ст. 121 КУпАП, згідно з якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. Крім того, згідно ст. 266 КУпАП на місці зупинки ТЗ, позивачу ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Drager Alсotest», на що останній відмовився. Внаслідок чого на позивача було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. Доказом скоєння позивачем адміністративного правопорушення є матеріали відеозапису, а саме запис “ 1.VID241110-204447F-000000-000000-0055» (додається), а також записи “ 2.VID241110-205446F-000000-000000-0056», “3.VID241110-210446F-000000-000000-0057» та “4.VID241110-211446F-000000-000000-0058» (додаються), з яких чітко прослідковується технічна несправність приладів освітлення автомобіля. Твердження позивача про те, що у момент зупинки транспортного засобу зовнішні світлові прилади, зокрема задня ліва фара працювали справно спростовується відеозаписом “ 1.VID241110-204447F-000000-000000-0055», з якого чітко видно рух автомобіля (з 00:15 сек.) із технічно несправною задньою лівою фарою в режимі ближнього світла в темну пору доби. Окрім цього, на вимогу працівників поліції позивач не зупинявся, а ігноруючи сигнал про зупинку, продовжував рухатися проїжджою частиною. Звертають увагу, що при спілкуванні з поліцейським запис “2.VID241110-205446F-000000-000000-0056» (02:39 сек.) позивач підтвердив той факт, що йому відомо про технічну несправність, котра виникає в його автомобілі. Окрім цього, в подальшому на вказаному відеозаписі (08:40 сек.) позивач знову ж таки зазначає про технічну несправність автомобіля, та пояснює, що автомобіль тривалий час використовується, тому його потрібно передати на утилізацію. Додатково, на відеозаписі “3.VID241110-210446F-000000-000000-0057» позивач (00:35 сек.) знову ж таки підходить до автомобіля, та звертає увагу на технічну несправність. У результаті із вказаних відеозаписів простежується, що позивачу є відомо про технічну несправність транспортного засобу, та він допускає здійснення експлуатації автомобіля не усуваючи такої несправності. Також на місці зупинки позивачем не було усунуто виявленої несправності, що підтверджується матеріалами вище вказаних відеозаписів. Враховуючи наведене, поліцейським законно та обґрунтовано прийнято рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності. Окрім цього, спростовуючи твердження, що позивачу не було роз'яснено його права, та не забезпечено можливості подати заперечення або пояснення щодо обставин справи, на відеозаписі “ 2.VID241110-205446F-000000-000000-0056» (09:35 сек.) поліцейський роз'яснює йому права та обов'язки, та зазначає, що останній має право на надання правової допомоги. А також на відеозаписі “3.VID241110-210446F-000000-000000-0057» (з 00:01 сек.) поліцейський запитує чи зрозумілі права та обов'язки, на що позивач відповідає стверджувально, та в ході розгляду адміністративної справи не заявляє жодних заперечень чи пояснень. Стосовно твердження позивача про відсутність у його діях порушення норм ч.1 ст. 121 КУпАП та п. 31.4.3 ПДР, то вказане твердження вважають таким, що висловлене з метою уникнення адміністративної відповідальності. Отже, матеріали справи містять належні докази у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Квятковський Д. В. в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.
В судове засідання представник відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області також не з'явився, в поданому відзиві просив розгляд справи проводити за його відсутності, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.
Суд, оцінивши наявні докази, вважає їх достатніми для прийняття рішення та приходить до наступного висновку.
Як встановлено в судовому засіданні, 10 листопада 2024 року поліцейський офіцер громади Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області старший лейтенант поліції Лісовський Д. Д. відносно ОСОБА_1 виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3452221, згідно якої ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Вирішуючи питання про наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.
Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб'єктів владних повноважень, визначені у ч. 2 ст. 2 КАС України.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановлені законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України Про дорожній рух встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.
Відповідно до ч. 5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
За визначенням ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 ст. 121 КУпАП встановлено, що адміністративна відповідальність настає за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В силу п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» відповідно до покладених на неї завдань поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 31 вказаного Закону одним із превентивних заходів, які може застосовувати поліція, є застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до п. 31.4.3 в ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей зовнішніх світлових приладів: якщо у транспортному засобі не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно із ч. 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відеозаписом, який переглянуто в судовому засіданні, підтверджується, що в момент зупинки транспортного засобу зовнішні світлові прилади, зокрема задня ліва фара не працювала в режимі ближнього світла в темну пору доби. Під час спілкування з поліцейським ОСОБА_1 підтвердив той факт, що йому відомо про технічну несправність, котра виникла в його автомобілі. Також з відеозапису вбачається, що поліцейським були роз'яснені права та обов'язки, зокрема право на надання правової допомоги.
Таким чином, зазначеним відеозаписом спростовуються посилання позивача на відсутність доказів, необхідних для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п.1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
За приписами п.1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі «O'Halloranand Francis v. The United Kingdom» будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 допущено порушення Правил дорожнього руху в частині невиконання ним встановленого п. 31.4.3 в Правил дорожнього руху.
Оцінюючи встановлене, суд дійшов висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, яке доведено належними та допустимими доказами. Відповідач під час винесення оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 63 Конституції України, ст.ст. 121, 251, 283, 284 КУпАП, ст.ст. 2, 14, 19-20, 22, 72-77, 118, 192, ч. 3 ст. 194, 227-228, ч.4 ст.229, 241-246, 250, 286 КАС України суд,-
В позові ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА № 3452221, винесеної старшим лейтенантом поліції Лісовським Б. Б. від 10 листопада 2024 року, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Чортківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано, а разі апеляційного оскарження рішення - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя: /підпис/
Згідно з оригіналом
Рішення набрало законної сили «____» ______________________ 2024 року.
Оригінал рішення зберігається в матеріалах справи № 608/2840/24, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.
Суддя: Н. В. Яковець
Копію рішення видано «____»________________202__ року.
Секретар: