СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/23687/24
пр. № 3/759/8382/24
04 грудня 2024 року м. Київ
суддя Святошиннського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О., розглянувши матеріали, які надійшли від ГУ ДПС у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, яки проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка є фізичною особою підприємцем, РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,-
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 4796 від 22.10.2024 року ФОП ОСОБА_1 , порушив порядок проведення розрахункових операцій суб'єктом господарювання бе застосування реєстратова розрахункових операцій. Вказаними діями ОСОБА_1 , порушив п.п. 1,2 ст. 3 ЗУ від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що зафіксовано актом фактичної перевірки, бланк № 010667, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 та його представник адвокат Українець М.П., не з'явились, до відеконференції не підключилсь.
14.11.2024 року до суду від адвоката Українця М.П. надійшло клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю у діях ФОП ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Як вбачається зі змісту Наказу № 6130-п від 17.09.2024 року та направлень на перевірку 2024 №23955/26-15-07-07-01, № 23956/26-15-07-07-01 від 15.10.2024 року, підстави для проведення перевірки у цих документах не зазначені. Проведення фактичної перевірки без наявності та відображення однієї в наведених в п. 80.2 Податкового кодексу України підстав - є протиправним та таким, що здійснено з перевищенням повноважень.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їхній сукупності та співставленні, вважаю, що обставини справи з'ясовані повно і об'єктивно, що дає можливість суду дати належну оцінку зібраним по справі доказам та прийняти законне і обґрунтоване рішення, в межах і на підставі протоколу, складеного уповноваженими органами.
Згідно зі статтею 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ч.1 ст.155-1 КУпАП визначено адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Суб'єктами правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов'язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Зважаючи на викладене, долучені до справи документи не містять достатніх доказів, які б підтверджували вказані у протоколі про адміністративне правопорушення відомості, тому вина ОСОБА_1 визнається недоведеною. Крім того, будь-які конкретні відомості щодо порядку забезпечення обліку товарів у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано.
Відтак, суд, не виходячи за межі тверджень, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, позбавлений можливості встановити їх.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст.62 Конституції України.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь.
При цьому суд зобов'язаний розглядати справу в межах тверджень про вчинення адміністративного правопорушення, вказаних стосовно особи у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
За викладених обставин, оскільки суть та обов'язкові ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, належно не викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, а обставини, які підлягають доказуванню у цій справі, про які зазначено раніше, не доведені, суд вважає вину ОСОБА_1 не доведеною достатніми та беззаперечними доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247, п.3 ч.1 та ч.2 ст.284 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.247, 283, 284,294 КУпАП,
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 155-1 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Ю.О. Твердохліб