печерський районний суд міста києва
Справа № 757/57666/24-к
09 грудня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за клопотанням слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62024100120000798 від 13.09.2024, підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
09.12.2024 слідчий Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором, звернулась до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62024100120000798 від 13.09.2024, підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024100120000798 від 13.09.2024 за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Процесуальне керівництво у вказаному провадженні здійснюється прокурорами Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 північного оперативного-територіального об'єднання Національної гвардії України № 72 від 12.03.2024 солдата ОСОБА_5 (Г173120) з 12 березня 2024 року призначено на посаду номера обслуги 3-го екіпажу бойової машини 1-го реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї (ВОС-140533П).
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, тобто у вчиненні умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині.
Слідчий вказує, що строк тримання під вартою ОСОБА_5 продовжено до 13.12.2024 включно (в межах строку досудового розслідування).
Так, обставинами, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення попередньої ухвали про тримання під вартою являється необхідність проведення ряду слідчих та процесуальних дій, а саме: отримати висновок судово-медичної експертизи у Київському міському клінічному бюро судово-медичної експертизи; отримати висновок комплексної судово-психіатричної та судово-психологічної експертизи у Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України»; отримати висновок судової молекулярно-генетичної експертизи у Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України;після отримання вищезазначених висновків експертиз, з їх урахуванням, повідомити про зміну раніше повідомленої підозри;прийняти рішення щодо визначення місця зберігання вилучених речових доказів; виконати вимоги статей 290, 291 КПК України;прийняти процесуальне рішення згідно ст. 283 КПК України; провести інші слідчі дії в яких виникне необхідність.
Провести зазначені слідчі (розшукові) та процесуальні дії у трьох місячний строк з дня повідомлення про підозру не представилося за можливе у зв'язку з складністю кримінального провадження, тривалим проведенням експертними установами судових експертиз та необхідністю проведення значної кількості слідчих (розшукових) та процесуальних дій.
Результати вищевказаних слідчих (розшукових), процесуальних дій та експертних досліджень мають суттєве значення для досудового розслідування та подальшого судового розгляду, оскільки з них будуть отримані відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що підлягають доказуванню. Зокрема, лише після встановлення всіх обставин кримінального правопорушення можливо визначити правову кваліфікацію вчиненого кримінального правопорушення, встановити коло осіб, причетних до його вчинення, а також надати оцінку доказам.
Закінчення досудового розслідування без проведення зазначених слідчих (розшукових), процесуальних дій та експертних досліджень буде передчасним, оскільки негативно вплине на всебічне, повне i неупереджене дослідження всіх обставин вчинених кримінальних правопорушень.
Слідчий вказує, що метою продовження застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст. 177 КПК України). Цей ризик є реальним зважаючи на те, що у разі визнання ОСОБА_5 , винним у вчиненні злочину, у якому підозрюється останній і призначення навіть мінімального покарання, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого діяння, це може стати підставою та мотивом для його переховування від органів досудового розслідування та суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Цей ризик є реальним зважаючи на те, що під час досудового розслідування не встановлено місцезнаходження знаряддя вчинення злочину, а саме предмета, якому притаманні колючо-ріжучі властивості, який в подальшому буде використано як доказ зазначеному кримінальному провадженні.
- незаконно впливати на свідка ОСОБА_7 , свідків, (п.3 ч.1 ст. 177 КПК України).
Так, даний ризик існує, у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 як військовослужбовець Національної гвардії України, тобто правоохоронного органу, має відповідні зв'язки з працівниками правоохоронних органів та через співробітників правоохоронних органів або особисто з метою уникнення кримінальної відповідальності може здійснювати на свідка ОСОБА_7 протиправний вплив та узгоджувати з ними позицію захисту, а також може вплинути на інших осіб щодо яких в подальшому може виникнути необхідність проведення за їх участі слідчих та процесуальних дій, які на даний час не допитані, як свідки, схиляючи їх для надання вигідних для нього показів.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. 1, п. 2, п. 3ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, виникла необхідність у продовженні застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Захисник та підозрюваний в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, оскільки підозра є необґрунтовано, ризики не підтвердженими.
Окрім цього, адвокат просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Так, судомим розглядом встановлено, що 13.09.2024 о 02 год. 00 хв., в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Олександрія, Кіровоградської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючого на посаді номера обслуги 3-го екіпажу бойової машини 1-го реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї (ВОС-140533П) військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, раніше не судимого.
13.09.2024 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про те, що він підозрюється в умисному вбивстві, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, тобто у вчиненні кримінального правопорушенні, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:протоколом огляду місця події від 13.09.2024;протоколом огляду трупу від 13.09.2024; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 13.09.2024; показаннями свідка ОСОБА_7 від 13.09.2024;протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.09.2024;протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_7 від 13.09.202; іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києві № 757/41425/24-к від 14.09.2024 задоволено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києві № 757/51934/24-к від 07.11.2024 задоволено клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 до 13.12.2024(включно).
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києві № 757/57593/24-к від 06.12.2024 задоволено клопотання про продовження строку досудового розслідування до п'яти місяців, а саме до 13.02.2025.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України, при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України, за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Таким чином, при постановленні даного рішення, слідчий суддя вважає, що докази, які були надані органом досудового розслідування підтверджують причетність до вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 .
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя одночасно враховує, що вказані обставини та докази були встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про продовження строку тримання під вартою підозрюваного на даній стадії досудового розслідування, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів може виявитися не достатнім для забезпечення існуючих ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.
Крім того, суд враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Суд звертає увагу, що доцільність необхідності подальшого утримання підозрюваного під вартою буде перевірена через нетривалий час з урахуванням результатів подальшого розгляду кримінального провадження у судовому розгляді, під час якого також будуть перевірені доводи сторони захисту.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою у відповідності до положень ч.1 ст.94 КПК України.
Відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК України, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті. При цьому підстав для визнання доказів недопустимими, які передбачені в ч. 2 ст. 87 КПК України, стороною захисту суду не наведено.
З урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, в якому ОСОБА_5 оголошено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину та практики ЄСПЛ, суд вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість висунутої останньому підозри у вчиненні інкримінованих йому дій, а тому доводи захисника в частині відсутності обґрунтованої підозри, є безпідставними.
Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій виходячи лише з фактичних даних, що в містяться в матеріалах клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.
У кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення є обґрунтованою, що дає підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою виконання поставлених цілей у кримінальному провадженні.
Також, суд звертає увагу, що для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
З врахуванням зазначених ризиків слідчим та прокурором, слідчий суддя вважає, що за таких обставин, враховуючи вік та стан здоров'я ОСОБА_5 обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає, що вказані дані в сукупності свідчать про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а тому, на думку суду, ризики, передбачені ст. 177 КПК України є доведеними, оскільки вони є сталими та обгрунтованими.
Таким чином, з врахуванням зазначених обставин, слідчий суддя приймаючи таке рішення, приходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Так, слідчий суддя у відповідність до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини, враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, характер та обставини вчинення злочину, так як вони сформульовані в повідомлені про підозру та приходить до висновку про доведеність ризиків.
Відтак, враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 дані про особу підозрюваного, його стан здоров'я, соціальні зв'язки, судимість, наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, з яких не може бути застосовано жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, враховуючи фактичні обставини справи, високу суспільну небезпечність інкримінованих діянь при постановленні ухвали про продовження строку тримання під вартою не визначає розмір застави щодо злочинів, вчинених із застосуванням насильства.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024100120000798 від 13.09.2024, строк тримання під вартою до 06.02.2025 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_8