печерський районний суд міста києва
Справа № 757/42824/24-к
06 грудня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи подане клопотання сторона обвинувачення вказує, що у провадженні Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, перебувають матеріали кримінального провадження № 62024100130000832 від 16.04.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
20.09.2024 у ході досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зарічне, Високопільського р-ну, Херсонської обл., українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 268 від 20.12.2021, солдата ОСОБА_4 , стрільця учбової роти звільнено з займаної посади та призначено такелажником такелажного відділення 3-го такелажного відділення такелажного взводу роти матеріально-технічного забезпечення.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 287 від 23.11.2022 оголошено про прийняття на військову службу за контрактом солдата ОСОБА_4 , такелажника такелажного відділення 3-го такелажного відділення такелажного взводу роти матеріально-технічного забезпечення, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.11.2022 №30 о/с з укладенням контракту про проходження військової служби в Національній гвардії України строком на 3 роки з 23.11.2022 по 22.11.2025.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 7 від 05.01.2024 солдату ОСОБА_4 надано щорічну основну відпустку за 2023 - 2024 роки з 05 по 21 січня 2024 року.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 27 від 23.01.2024 солдата ОСОБА_4 виключено зі всіх списків забезпечення та вважити таким, що не повернувся з відпустки за 2023 - 2024 роки, 22 січня 2024.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем за контрактом, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Однак, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16,127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників), в умовах воєнного стану, 22 січня 2024 року не з'явився вчасно до місця проходження служби військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 та ухиляється від проходження військової служби по теперішній час.
Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаних злочинів, є наявність в матеріалах досудового розслідування достатніх доказів, зокрема, що містяться у протоколах допитів свідків - військовослужбовців, які проходили службу разом із підозрюваним.
Орган досудового розслідування, повідомивши ОСОБА_4 про підозру, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів та спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, вважає за необхідне застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з наступних підстав.
Зокрема наявні виходячи із наявних матеріалів кримінального провадження, вбачається, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, що виразилося у нез'явленні вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем тривалістю понад 3 доби, вчиненому в умовах воєнного стану, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до десяти років.
За таких обставин більш м'які, передбачені ст. 176 КПК України запобіжні заходи, не забезпечать виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків підозрюваного та не нададуть можливості під час досудового розслідування контролювати місця його перебування.
Зокрема, застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, а також більш м'яких запобіжних заходів, заборонено вимогами п. 2 ч. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки особа переховується від органу досудового розслідування та за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі понад п'ять років.
За таких обставин слідство вважає, що ОСОБА_4 може продовжити вищевказані або інші дії щодо перешкоджання кримінальному провадженню.
Також, ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, матиме змогу впливати на інших свідків, у тому числі своїх побратимів, які є свідками і можуть дати показання стосовно подій, інкримінованих йому злочинів або контактувати з працівниками, які переховуються від органів слідства.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому підстави, а також просив клопотання задовольнити.
Підозрюваний заперечував щодо задоволення клопотання, вважаючи його безпідставним та необґрунтованим.
Слідчий суддя, вислухавши доводи сторін, вивчивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, приходить до наступного висновку.
Так, у провадженні Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, перебувають матеріали кримінального провадження № 62024100130000832 від 16.04.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
20.09.2024 у ході досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, але не доведе обставин щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначено у клопотанні.
Згідно з ч. 7 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто - тримання під вартою.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.
Описана у клопотанні фабула кримінального провадження з наданими поясненнями у судовому засіданні прокурором, дає слідчому судді підстави дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_4 ознак кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується наявними в матеріалах клопотання доказами, а саме: повідомлення про вчинення кримінального правопорушення; актом службового розслідування; матеріалами виконаного доручення оперативного підрозділу.
Таким чином, досліджені матеріали клопотанні, які зазначені вище, в сукупності з обставинами кримінального правопорушення, дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри та причетності ОСОБА_4 до інкримінованого діяння.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, при вирішені питання, чи було особу «обвинувачену в кримінальному правопорушенні» для цілей статті 6 Конвенції, необхідно виходити з таких трьох критеріїв: категорія даного провадження згідно з національним законодавством; суттєві характерні риси цього провадження; вид та суворість міри покарання, яке можу бути призначено заявникові. [«O. v. Norway», n. 33926].
«Законність» тримання під вартою з погляду національного закону не завжди є вирішальним чинником. Європейський суд з прав людини зазначає, що тримання під вартою протягом зазначеного періоду має відповідати меті пункту 1 статті 5 Конвенції, яка забороняє безпідставне позбавлення свободи. [«Гаважук проти України», п. 63654]; [«Мурукін проти України», п. 34]; [«Буряга проти України», п. 54655]; [«Фельдман проти України», п. 68656].
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування від органів досудового розслідування з метою уникнення від кримінальної відповідальності, вчинення впливу на інших учасників кримінального провадження, в тому числі тих, з якими злочин вчинено у співучасті, можливість сховати чи знищити речі, які мають значення для кримінального провадження, а також доведена можливість впливу на свідків.
Отже, слідчий суддя у відповідності до положень ст.ст. 176, 177, 178 КПК України враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 , за вчинення тяжкого злочину, а тому відповідно до п. 4 ст. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а відтак слідчий суддя вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22.01.2025 включно.
Поряд з цим, при виготовленні повного тексту ухвали виявлено описку у даті постановлення ухвали, а саме: «06 грудня 2025 року», дана описка підлягає випраленню із зазначенням вірної дати постановлення ухвали, а саме: «06 грудня 2024 року».
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22.01.2025.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1