Номер провадження 2-о/754/628/24
Справа № 754/17299/24
Іменем України
13 грудня 2024 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Сенюта В.О., вивчивши письмові матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Аніскова Надія Анатоліївна про встановлення факту родинних відносин,-
Представник заявниці ОСОБА_1 - адвокат Горбенко А.О. через систему «Електронний суд» звернулася до Деснянського районного суду міста Києва із заявою про встановлення факту родинних відносин.
Подана заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявниці - ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно. З метою реалізації своїх спадкових справ заявниця ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилась після смерті матері. Приватний нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальної дії через відсутність документів, що підтверджують факт родинних відносин заявниці та спадкодавця. У свідоцтві про народження заявниці вказано: батько ОСОБА_3 , а мати ОСОБА_2 . Після реєстрації шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , остання змінила прізвище на « ОСОБА_2 ». Заявниця після реєстрації шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ». На підставі викладеного, заявниця просить встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_2 .
Вивчивши письмові матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до положення ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільний справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293, п.1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту, родинних відносин між фізичними особами.
У постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно ч. 1, 2 ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Натомість представник заявник долучив копії документів, на підставі яких прослідковується зміна прізвищ заявниці та померлої ОСОБА_2 , при цьому доказів на підтвердження виконання вимог п. 2 ч. 1 ст. 318 ЦПК України, а також постанову нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва на спадщину, документи з органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану стороною заявника долучено до заяви не було.
Суд звертає увагу на те, що встановлення факту родинних відносин в судовому порядку не може зводитися виключно до констатації судом фактів, які відображені у поданих документів.
Положення п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснює, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ЦПК України. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
Крім того, заява не містить доказів виконання вимог п. п. 6-10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України (відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав).
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Згідно ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
На підтвердження виконання вимог ст. ст. 43, 177 ЦПК України представником заявниці надано скріншот електронної сторінки, де вказано прикріплений файл з назвою «Заява про встан….», проте суд вказаний доказ до уваги не приймає, оскільки вказаний скріншот не містить доказів направлення додатків до заяви про встановлення фактів, що має юридичне значення.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вище викладене дає підстави для висновку, що заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185, 318 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Аніскова Надія Анатоліївна про встановлення факту родинних відносин - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали. У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя