ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20702/18
провадження № 1-кп/753/218/24
"12" грудня 2024 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря ОСОБА_4
проводячи судовий розгляд у кримінальному провадженні №753/20702/18 по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чкаловськ, Таджикської РСР, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, п.п. 6,9,12 ч. 2 ст. 115, ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 15, п.п. 5,6,11,12,13 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 201, ч. 2 ст. 332 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, п.п. 6,9,12 ч. 2 ст. 115, ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 3 ст. 15, п.п. 5,6,11,12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 201 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 3 ст. 15, п.п. 5,6,11,12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 201 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 ,
у вчиненні злочинів передбачених ст.257, ч.3 ст.15, п.п.5,6,11,12 ч.2 ст.115 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_10
представника потерпілого ОСОБА_11 , ОСОБА_12
захисників ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
ОСОБА_15
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9
У провадженні Дарницького районного суду м. Києва на розгляді знаходиться вищевказане кримінальне провадження.
У судовому засідані прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також про продовження строку дії обов'язків, які було покладено на обвинуваченого ОСОБА_6 , при обранні запобіжного заходу. Обгрунтування викладено в окремих поданих клопотаннях, в яких прокурор послався на існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України, які не зменшились та продовжують існувати, зокрема ризики переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих, свідків, обвинувачених, експертів, спеціалістів, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення інших кримінальних правопорушень. При цьому прокурор зазначив, що ненастання обставин зазначених у ст.177 КПК України зумовлено виключно запобіжним заходом у виді тримання під вартою який застосовано до обвинуваченого ОСОБА_5 . Щодо строку, протягом якого обвинувачений перебуває під вартою, прокурор зауважив, що санкцією ч. 2 ст. 115 КК України передбачено, в тому числі довічне позбавлення волі.
Представники потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 підтримали клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_13 заперечував проти задоволення клопотання, зауваживши, що запобіжний захід, застосований до його підзахисного, фактично перетворився у строк відбування покарання, а тому просив змінити запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт з використанням електронного засобу контролю. Однак, якщо суд вирішить продовжити строк застосованого запобіжного заходу, то просив зменшити розмір застави до помірної.
Захисник ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_16 підтримала позицію свого колеги та просила зменшити розмір застави, посилаючись на те, що ОСОБА_6 покладені на нього судом обов'язки виконує в повному обсязі, в судові засідання прибуває вчасно.
Захисник ОСОБА_15 підтримав позицію сторони захисту ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника, просив змінити запобіжний захід, зменшити розмір застави та зауважив, що Батьківщина його потребує.
Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтримали позицію своїх захисників.
Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд виходить із наступного.
Згідно із ч. 1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Перевіряючи в черговий раз питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, суд не розв'язуючи наперед питання доведеності вини обвинувачених, враховує обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованих йому злочинів та виходить із того, що у зв'язку із ступінню небезпеки та суспільним резонансом, характером вчинення, кількістю епізодів, формою співучасті, мірою покарання та наслідками, злочини у яких останній обвинувачуються є злочинами особливої категорії, та бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року та "Мюрей проти Сполученого Королівства" від 28.10.1994 року, згідно з якими підставою для запобіжного заходу у вигляді взяття під варту при вчиненні особливої категорії злочинів може бути більш низький поріг обґрунтованості підозри.
Окрім того, суд враховує те, що злочини у яких обвинувачуються ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у відповідності до ст.12 КК України є тяжкими та особливо тяжкими, за які, при доведенні провини, їм загрожує покарання від 10 до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна або довічне позбавлення волі.
Враховуючи ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченим злочинів, суд окрім національного законодавства керується рішенням по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року у якому Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.
Також суд враховує інформацію про вік та стан здоров'я обвинувачених, міцність соціальних зв'язків, місце проживання, репутацію, майновий стан, наявність судимостей, розмір майнової шкоди.
Так, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , особа без громадянства, одружений, має на утриманні малолітнього сина, має постійне місце проживання у м. Києві, офіційно не працевлаштований, немає постійного заробітку, в силу ст.89 КК України раніше не судимий.
ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, має постійне місце проживання у м. Києві, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, до затримання працював, в силу ст.89 КК України раніше не судимий.
Перевіряючи, у межах розгляду клопотання прокурора, доцільність тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, судом окрім норм КПК України, враховуються вимоги п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практика Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
У відповідності до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лабіта проти Італії" від 06.04.2000 року тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Такими обставини у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є тяжкість злочинів, які інкримінуються обвинуваченим та міра покарання, яка їм загрожує у разі доведення вини, також такою обставиною є особлива категорія, характер вчинення і підвищена суспільна небезпечність інкримінованих обвинуваченим злочинів, та суспільний резонанс, а також найважчі, незворотні та непоправні наслідки інкримінованих, згідно обвинувального акту дій, у виді смерті людини, і саме наведені вище обставини у їх сукупності та інформація і характеристики обвинувачених, дають суду можливість зробити категоричний і однозначний висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою, на даному етапі кримінального провадження, взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України, зокрема ризику переховування від суду, незаконного впливу на свідків, потерпілих, експертів, спеціалістів, вчинення інших кримінальних правопорушень.
Ризик переховування від суду на даному етапі кримінального провадження продовжує існувати та є реальним, оскільки розуміючи яке покарання їм може загрожувати, обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від суду для уникнення кримінальної відповідальності, що унеможливить розгляд справи у суді та виконання завдань кримінального провадження передбачених ст.2 КПК України.
Водночас вказаний ризик підсилюється і тим, що згідно обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується в організації озброєної банди з метою нападу на окремих осіб, а також участь у такій банді та вчинюваних нею нападах, ОСОБА_6 обвинувачується в участі в озброєній банді з метою нападу на окремих осіб та у вчинюваних нею нападах, крім цього ОСОБА_5 , як організатор обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 332 КПК України, а саме організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, в тому числі щодо кількох осіб, та у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 201 КК України, а саме переміщенні через митний кордон України поза митним контролем зброї та боєприпасів, вчиненій організованою групою, а тому не будучи під вартою обвинувачений ОСОБА_5 може вжити заходів для того, щоб залишити територію України.
Разом із тим, зазначений ризик в умовах воєнного стану, при описаних вище обставинах, не перестає існувати.
Також не зменшився, продовжує існувати та є реальним на даному етапі кримінального провадження ризик незаконного впливу на потерпілих і свідків, оскільки вказані особи ще не допитані в суді, а відповідно до ст.ст. 23,95 КПК України, суд може обгрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.
Крім цього, при вирішенні питання доцільності продовження строків тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою та продовження строку дії покладених на ОСОБА_6 обов'язків, суд враховує те, що із спливом часу ризики, які були підставою для обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою зменшуються, однак при цьому суд також бере до уваги та зважає на комплекс вищеперерахованих та проаналізованих обставин, а саме тяжкість злочинів, які інкримінуються обвинуваченим та міру покарання, яка їм загрожує у разі доведення вини, особливу категорію, характер вчинення і підвищену суспільну небезпечність інкримінованих обвинуваченим злочинів, та суспільний резонанс, найважчі, незворотні і непоправні наслідки інкримінованих, згідно обвинувального акту дій, у виді смерті людини, тривалість описаної у обвинувальному акті злочинної діяльності, її організаційну форму, кількість учасників і приходить до висновку про наявність підстав для продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а ОСОБА_6 - строку дії покладених судом обов'язків.
Разом із цим, суд враховує правову позицію Європейського суду, яка сформульована, зокрема, у п. 80 рішення у справі "Марченко проти України" про те, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів, також суд враховує строк тримання обвинувачених під вартою, а це із квітня 2017 року, що із врахуванням Закону який регламентує порядок застосування редакції ст. 72 КК України в частині зарахування одного дня перереднього ув'язнення за два дні позбавленняю волі, дещо послаблює ризик переховувавння від суду, та вважає за можливе визначити заставу, як альтернативний запобіжний захід, який буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених КПК України - 1 211 200 гривень для ОСОБА_5 .
При вирішенні питання щодо запобіжного заходу ОСОБА_6 , судом, окрім норм КПК України, враховується практика Європейського суду з прав людини, яка сформульована зокрема у рішенні "Мангурас проти Іспанії" від 20.11.2010 року та свідчить про те, що, запобіжний захід у виді застави покликаний забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання.
Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що строк дії обов'язків, які покладено на ОСОБА_6 слід продовжити на 2 місяці.
Підсумовуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.176-206, 331 КПК України,
Продовжити строк дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 10.02.2025 року включно.
Визначити заставу достатню для виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов'язків передбачених КПК України у розмірі 1 211 200 гривень.
У разі внесення застави звільнити ОСОБА_5 з-під варти та зобов'язати його з'являтися за першою вимогою до суду, повідомляти суд про зміну місця свого проживання, не відлучатися із Київської області без дозволу суду.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 та застоводавцям, що у разі невиконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави.
Продовжити до 10.02.2025 року покладені на ОСОБА_6 обов'язки :
- з'являтися за першою вимогою до суду,
- повідомляти суд про зміну місця свого проживання,
- не відлучатися із Київської області без дозволу суду
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Головуючий суддя:
Судді: