Справа № 703/6037/24 р.
3/703/2624/24
12 грудня 2024 року Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Крива Ю.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВП №2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, паспорт серії НОМЕР_1 від 10.04.1998 р., РНОКПП: НОМЕР_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.156 КУпАП,
встановила:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №027472 від 19.10.2024 року, ОСОБА_1 , 19 жовтня 2024 року, близько 10 год.00 хв. в м. Сміла по вул. Сенатора, біля буд. 19,здійснив продаж алкогольного напою в розмірі 0,5 літра гр.. ОСОБА_2 на розлив, а саме горілки, чим своїми діями порушив ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Дії ОСОБА_1 , кваліфіковані за ч. 4 ст. 156 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судовому засідання свою провину не визнав, окрім цього пояснив, що він нікому ніякого алкоголю не продав, грошових коштів не отримував та гр. ОСОБА_2 , який зазначений в матеріалах справи, як покупець, йому невідомий. Окрім цього додав, що він давно вже не займається продажем алкоголю, оскільки за це раніше притягувався та розуміє, що за дане правопорушення, передбачено великий розмір штрафу. Тому просив закрити відносно нього провадження у справі, оскільки матеріали справи не містять жодного прямого доказу, вчинення ним правопорушення.
Суддя, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення у числі інших визначених законом обставин зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення; чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Так, частиною 1 статті 156 КУпАП, передбачена відповідальність роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Частиною 3 статті 156 КУпАП передбачена відповідальність за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом.
Згідно ч.4 ст. 156 КУпАП, відповідальність настає за дії, передбачені частиною першою чи третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 та ч.3 ст.156 КУпАП полягає у здійсненні торгівлі, тобто процесу обміну товарами та грошима.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №027472 від 19.10.2024 року, « ОСОБА_1 , 19 жовтня 2024 року, близько 10 год.00 хв. в м. Сміла по вул. Сенатора, біля буд. 19, здійснив продаж алкогольного напою в розмірі 0,5 літра гр.. ОСОБА_2 на розлив, а саме горілки, чим своїми діями порушив ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Крім того, суддя звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази щодо отримання ОСОБА_1 грошей від продажу вищевказаного алкоголю, тобто виручки, яка відповідно до санкції ч.4 ст.156 КУпАП, повинна бути конфіскованою у разі визнання його винним у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, що свідчить про відсутність процесу обміну товаром та грошима між ОСОБА_1 та покупцем, тобто про відсутність здійснення ОСОБА_1 торгівлі вказаним алкоголем.
За вказаних обставин, в діях ОСОБА_1 , які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.156 КУпАП.
Окрім цього в письмовим поясненнях ОСОБА_2 від 19.10.2024 року, останній зазначив, що: «придбав пластикову пляшку спиртного напою, ємкістю - 0,5 л., спиртного напою у невідомого йому чоловіка за 50 грн.», без зазначення саме якого алкоголю, однак в протоколі серії ВАВ №027472 від 19.10.2024 року, ст. ДОП СП ВП №2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області, майор поліції Бицюк В.М., зазначив, що ОСОБА_2 придбав на розлив алкогольний напій, а саме «горілку».
Також слід взяти до уваги, що відповідно до заяви ОСОБА_2 від 19.10.2024 року, останній зобов'язується зберігати пластикову пляшку ємкістю 0,5 л., з вмістом алкогольного напою, (без зазначення саме якого), який придбав за 10 грн., що суперечить його письмовим поясненням від 19.10.2024 р., відповідно до яких, алкогольний напій він придбав за 50 грн.
Також суддею були досліджені надані до матеріалів справи: рапорт ст. інспектора - чергового ЧЧ СМ ВП №2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області, Василенка В.В. від 19.10.2024 року; письмові ОСОБА_3 від 19.10.2024 року, відповідно до яких, останній в порядку ст. 63 Конституції України, відмовився від надання пояснень та підпису; постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20.05.2024 року, відповідно до якої гр. ОСОБА_1 , був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення ним 16.04.2024 року правопорушення, передбаченого ч.3 ст.156 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Так, у відповідності до сталої практики ЄСПЛ, а саме справи «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Згідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
З урахуванням викладеного, суддя приходить до висновку про недоведеність належними та допустимими доказами наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.156 КУпАП, в зв'язку з чим провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.156 КУпАП, підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір стягується виключно у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю, судовий збір з неї стягненню не підлягає.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.40-1, 156, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя, -
постановила:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.156 КУпАП, закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження, після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Ю.В. Крива