Справа № 702/1125/24
Провадження № 3/702/570/24
13.12.2024 м. Монастирище
Суддя Монастирищенського районного суду Черкаської області Барська Т.М., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від ВПД № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ст.173 КУпАП,
ОСОБА_1 11.11.2024 близько 19 год. 30 хв. перебуваючи у п'яному вигляді в громадському місці, а саме по вул. Соборній, 12 с-ще Цибулів Уманського району, з хуліганських мотивів та з метою порушення громадського порядку виражався в адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою, на зауваження не реагував, поводив себе зухвало при цьому пошкодив паркан, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Обставини адміністративного правопорушення встановлені працівниками правоохоронного органу 28.11.2024, про що складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №145716.
ОСОБА_1 положення ст. 63 Конституції України та передбачені ст. 268 КУпАП права та обов'язки суддею роз'яснені і під час розгляду справи він вину свою визнав повністю, у вчиненому розкаявся, пояснити причину своїх дій відмовився.
Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку .
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що 11.11.2024 увечері близько 19 год. 30 хв. вона почула крик на вулиці і повідомила чоловіка, що там бешкетує його брат ОСОБА_4 . Чоловік ОСОБА_2 вийшов до брата і намагався його заспокоїти, але той висловлювався нецензурно і бив ногою у паркан.
Заслухавши особу яка притягається до адміністративної відповідальності, свідка, перевіривши докази, які слугували складенню протоколу, суддя приходить до такого переконання.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Згідно статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Положення КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.
Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей порушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом'якшення і навіть відмови від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом.
Реалізація принципу індивідуалізації адміністративної відповідальності тісно пов'язана із інститутом звільнення від неї. Адміністративна відповідальність має подвійну мету - захист правопорядку і виховання громадян у дусі поваги до закону та правил співжиття. Зазначену мету можна конкретизувати через дві основні функції адміністративної відповідальності.
Перша з них, репресивно-каральна (або «штрафна»), полягає в тому, що адміністративна відповідальність є, по-перше, актом відплати держави щодо правопорушника, а, по-друге, засобом, який попереджає нові правопорушення.
Друга функція, запобіжно-виховна, тісно пов'язана з попередньою. Вона покликана забезпечити формування в адресатів адміністративно-правових норм мотивів, які б спонукали їх дотримуватись вимог законів, поважати права і законні інтереси інших осіб.
Як зазначено в частинах 1 та 2 статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.
При цьому, у відповідності до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією статті 173 КУпАП передбачено, що дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Надісланий на розгляд протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст.256 КУпАП, тому є доказом у розумінні вимог ст.251 КУпАП.
Факт вчинення ОСОБА_1 вищевказаного діяння, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, підтверджується рапортом від 11.11.2024, копією протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 11.11.2024, копією протоколу огляду місця події від 11.11.2024, поясненнями ОСОБА_2 від 11.11.2024, поясненнями ОСОБА_3 від 11.11.2024.
Так, згідно з рапортом від 11.11.2024 надійшло повідомлення зі служби 102, де ОСОБА_3 повідомила, що брат чоловіка, ОСОБА_1 , 39 років, 15-20 хв. тому погрожував фізичною розправою, перебуває в стані алкогольного сп'яніння, побив чоловіка, вибив секцію паркану та пошкодив хвіртку (а.с.2).
Зі змісту протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 11.11.2024 слідує, що 11.11.2024 о 20:25 звернувся ОСОБА_2 про те, що 11.11.2024 о 19:30 ОСОБА_1 пошкодив металевий паркан домоволодіння ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 чим спричинив матеріальну шкоду на суму близько 7000 грн., при цьому погрожував фізичною розправою, нецензурною лайкою (а.с.3).
Протоколом огляду місця події від 11.11.2024 встановлено, що домоволодіння по АДРЕСА_2 , де з фасадної сторони огороджене метало профільним парканом коричневого кольору. Блокхаус дерево 3Д. На момент огляду виявлено пошкодження секції в паркані зліва, у вигляді погнутості. Також з правої сторони хвіртки, зі сторони подвір'я виявлено пошкодження однієї секції паркану, зігнута в середину подвір'я, що утворився отвір. Інших пошкоджень секцій паркану не виявлено (а.с.4).
Відповідно до пояснень ОСОБА_2 від 11.11.2024, він перебував в будинку за місцем свого проживання 11.11.2024 близько 19:30 год йому повідомила дружина, що прийшов його брат ОСОБА_1 , який перебуває біля паркану. Вийшовши до брата він виявив у останнього наявність алкогольного сп'яніння. Вячеслав почав ображати його нецензурними та образливими словами. В свою чергу він намагався заспокоїти брата, проте він став ще агресивніше себе поводити та почав ногами бити об метало профільний паркан, в результаті чого його пошкодив. Після чого ОСОБА_4 збив його з ніг і вони почали з ним боротись. В цей час з будинку вийшла його дружина ОСОБА_5 , яка повідомила, що викличе поліцію, почувши це ОСОБА_4 заспокоївся, взяв свій велосипед та поїхав у невідомому напрямку (а.с.5).
Відповідно до пояснень ОСОБА_3 від 11.11.2024, вона перебувала у веранді свого будинку 11.11.2024 близько 19:30 вона почула, що біля паркану кричав брат ОСОБА_6 - ОСОБА_1 . Про що вона повідомила свого чоловіка. Приблизно через 5 хв. вона вийшла на подвір'я та помітила що ОСОБА_6 та ОСОБА_4 боролись (а.с.6).
Досліджені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони отримані у визначеному процесуальним законом порядку.
Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.
Ураховуючи, що зазначені докази зібрані у встановленому законом порядку, відповідають фактичним обставинам справи, тобто є належними та допустимими, і в своїй сукупності, взаємозв'язку, достатності підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення та його вину, тому суддя бере їх за основу при постановленні судового рішення.
Підстав сумніватися в правдивості і достовірності вказаних доказів немає.
При цьому суддею враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративні правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, - судді не надав.
Аналізуючи наведене, дослідивши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, приходжу до переконання в доведенні вини ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП за ознакою вчинення дрібного хуліганства.
У разі заподіяння потерпілому (потерпілим) матеріальної (моральної) шкоди, про це зазначається в протоколі та на підтвердження розміру заподіяної шкоди (матеріальної та/або моральної) та права власності потерпілої особи на пошкоджене майно до матеріалів складеного протоколу повинні бути додані належні та допустимі докази. Проте, матеріали справи таких доказів не містять.
В такому випадку інтереси потерпілого можуть бути захищені в порядку цивільного судочинства.
Згідно з ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідальність ОСОБА_1 пом'якшує розкаяння, а обставин, що обтяжують адміністративне правопорушення, відповідно до статті 35 КУпАП, суддею не встановлено.
Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суддя відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчинених правопорушень, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, його поведінку під час та після вчинення адміністративних правопорушень, ступінь його вини, майновий стан, беручи до уваги розкаяння порушника та відсутність обставин, що обтяжують його відповідальність, суддя вважає за необхідне застосувати до громадянина України ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, в межах санкції статті 173 КУпАП.
Визначений вид покарання за своєю мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Підстав для застосування ст.22 КУпАП до особи, не встановлено. Строки накладення стягнення, що передбачені ст.38 КУпАП, не збігли.
Згідно вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 8, 9, ст. 173, ст. 245, 247, 251, 252, 256, 268, 279, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, що складає 85 (вісімдесят п'ять) гривень.
Штраф має бути сплачений порушником на рахунок: номер рахунку UA098999980313070106000023745, Код класифікації доходів бюджету 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету Адміністративні штрафи та інші санкції (в т.ч. штраф за вироком суду) Отримувач ГУК у Черк.обл./тг м. Монастир/21081100, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код ЄДРПОУ 37930566.
Стягнути із ОСОБА_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Судовий збір має бути сплачений порушником на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в 15 днів в порядку примусового виконання штраф стягнути в подвійному розмірі в сумі 170 (сто сімдесят) гривень.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду. Скаргу на постанову у справі, може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, через Монастирищенський районний суд Черкаської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження, не було подано.
Суддя Тетяна БАРСЬКА