Справа № 569/18886/24
11 грудня 2024 року
Рiвненський мiський суд Рівненської області
в особi головуючої суддi Панас О.В.
при секретарі судового засідання Алексейчук Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в мiстi Рiвному у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про стягнення грошових коштів в порядку спадкування , -
У провадженні Рівненського міського суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про стягнення грошових коштів в порядку спадкування.
Просила стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 належну ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування, суму нарахованої на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 березня 2022 року у справі № 460/1177/22, але не виплаченої пенсії в розмірі 165 903 (сто шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот три) грн. 87 коп. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1659 (одна тисяча шістсот п'ятдесят дев'ять) гривень 04 копійки.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що її мати, ОСОБА_2 20 січня 2022 року з метою захисту своїх прав звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду із позовною заявою, якою оскаржувала бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яка полягала у невиплаті їй як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території гарантованого добровільного відселення, у розмірі визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991.
На виконання рішення суду та окремої ухвали суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_3 за період з 17.07.2021 по 30.11.2022 та нараховано доплату в сумі 165903,87 гривні, що підтверджується листом №1700-0202-8/23575 від 26.04.2024 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. На момент її смерті рішення суду не було виконано в повному обсязі, а саме - боржник здійснив нарахування пенсійних виплат, однак нараховані виплати виплачені не були.
Спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_1 , що підтверджується листом державного нотаріуса №187/0214 від 19.04.2024 .
Листом №1700-0202-8/23575 від 26.04.2024 відповідач повідомив, що сума коштів, нарахованих (не виплачених) ОСОБА_3 на виконання рішення суду, становить 165903,87 гривні.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася.
Згідно поданої заяви (№56663/24-вх. від 10.10.2024) просила розглядати справу без її участі за наявними матеріалами справи, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Представник відповідача згідно довіреності від 13.05.2022 р. ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася.
Від представника відповідача до суду надійшов письмовий відзив. Свою правову позицію обґрунтувала наступними доводами.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що у позивачки виник спір щодо нарахованих але недоотриманих виплат за життя померлої ОСОБА_2 по рішенню Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/1177/22, про що Позивач сам зазначає у позовній заяві. Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області є суб'єктом владних повноважень, враховуючи те, що у позовній заяві зазначено, що наявний спір між Позивачем та Головним управлінням щодо нарахованих але недоотриманих виплат за життя померлої ОСОБА_2 по рішенню Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/1177/22, то дана справа підлягає до закриття враховуючи те, що нею не вірно визначена підсудність даної справи. Сума коштів нарахованих (не виплачених) ОСОБА_3 на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15.03.2022 у справі № 460/1177/22 та окремої ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 20.10.2022 за період з 17.07.2021 по 30.11.2022 становить 165903,87 грн, однак свідоцтво про право на спадщину про те. шо такі кошти входять до складу спадщини в матеріалах пенсійної справи та в позовній заяві ОСОБА_1 відсутні.
На виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/1177/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області ОСОБА_3 нараховано суму за період з 17.07.2021 по 30.11.2022 року в розмірі 165903,87 грн.
Просили закрити провадження у справі до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області. Врахувати поданий відзив, розглянути справу без участі представника Головного УПФ України в Рівненській області на підставі наявних матеріалів.
Ухвалою суду від 03.10.2024 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, справу призначено до підготовчого судового засідання з участю сторін. Ухвалою суду від 13.11.2024 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті з викликом учасників справи.
Дослідивши письмові матеріали справи, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 15 березня 2022 року Рівненським окружним адміністративним судом у справі №460/1177/22 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій ухвалено рішення, яким: Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області щодо не нарахування і невиплати ОСОБА_2 з 17 липня 2021 року доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території гарантованого добровільного відселення, у розмірі визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області нараховувати та виплачувати ОСОБА_2 доплату до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території гарантованого добровільного відселення, у розмірі визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,: які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік), починаючи з 17 липня 2021 року до зміни законодавства або її правового статусу. Стягнуто на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області суму судового збору у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто два) грн. 40 (сорок) коп.
Зазначене рішення набрало законної сили та видано виконавчі листи. 20 жовтня 2022 року Рівненським окружним адміністративним судом винесено окрему ухвалу у справі 460/1177/22, згідно якої: Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15.03.2022 у справі № 460/1177/22 щодо проведення перерахунку ОСОБА_2 підвищення пенсії відповідно до статті 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 17.07.2021 та продовження нарахування і виплату такого підвищення до пенсії не у розмірах, установлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судових рішень. На виконання рішення суду та окремої ухвали суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_3 за період з 17.07.2021 по 30.11.2022 та нараховано доплату в сумі 165903,87 гривні, що підтверджується листом №1700-0202-8/23575 від 26.04.2024 . 09 серпня 2023 року ОСОБА_3 , яка була матір'ю позивачки, померла. На момент її смерті рішення суду не було виконано в повному обсязі, а саме - боржник здійснив нарахування пенсійних виплат, однак нараховані виплати виплачені не були. Спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_1 , що підтверджується листом державного нотаріуса №187/0214 від 19.04.2024. Листом №1700-0202-8/23575 від 26.04.2024 відповідач повідомив, що сума коштів, нарахованих (не виплачених) ОСОБА_3 на виконання рішення суду, становить 165903,87 гривні. Також встановлено, що на прохання позивача видати свідоцтво про прийняття недоотриманих ОСОБА_3 за життя пенсійних виплат у справі №460/1177/22 державним нотаріусом видано письмове роз'яснення про те. що на його запит Головне управління ПФУ в Рівненській області повідомило, що такі кошти не входять до складу спадщини. Запропоновано звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження. Встановлено, що позивачка звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні відкритому на підставі виконавчого листа по справі №460/1177/22, з ОСОБА_2 , правонаступником - ОСОБА_1 . Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року у справі № 460/1177/22 у задоволенні заяви відмовлено.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Конституцією України(стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно доЗакону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК Україниодним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Частиною 1 статті 316 ЦК Українипередбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов'язків що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України(стаття 1219 ЦК України).
За змістом ст. 1223 ЦК Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
За нормами ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з ч. 1 ст.1269, ч. 1 ст.1270 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Згідност. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення»суми пенсії, що належали пенсіонеру і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що «тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що - цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обгрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; - право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом; - право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати». Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема постанову Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20). Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов'язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК Україниці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.
Як встановлено судом, за життя мати позивачки ОСОБА_2 оскаржував бездіяльність ГУ ПФУ у Рівненській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, однак сума пенсії, що належала ОСОБА_2 залишилася недоодержаною у зв'язку з її смертю, тому суд доходить висновку, що позивач успадкувала належну її матері суму пенсії відповідно до положеньстатті 1227 ЦК України, а відтак належним та ефективним способом захисту його прав буде визнання за позивачем права власності на спадкове майно за законом на пенсію, яка на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 4601177/22 була нарахована та належала її матері , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не була нею отримана за життя та зобов'язання ГУ ПФУ в Рівненській області виплатити нараховану на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/1177/22 пенсію, що належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За таких обставин, суд доходить висновку, що поданий ОСОБА_1 позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Посилання відповідача на те, що ГУ ПФУ в Рівненській області є суб'єктом владних повноважень з огляду на положення КАС України, питання щодо правомірності/протиправності дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, вчинених на виконання рішення суду, що набрало законної сили, є процесуальним питанням, яке вирішується в порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, не заслуговують на увагу, оскільки спір між сторонами у цій справі виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом, а саме права власності на спадкове майно у вигляді невиплаченої пенсії, яка належала спадкодавцю за життя, тому цей спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Крім того, в постанові Верховного Суду від 15 грудня 2023 року по справі №805/2628/18-а Верховний Суд зробив висновок, що процесуальне правонаступництво завжди пов'язане з участю особи як сторони у справі у судовому процесі, в тому числі, у процесі виконання рішення суду. Заміна сторони у виконавчому провадженні новою особою пов'язана з можливістю участі такої особи саме у вже відкритому/триваючому виконавчому провадженні. До того ж, Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 750/7865/18 за позовом фізичної особи до органу пенсійного фонду щодо виплати нарахованої, але невиплаченої його спадкодавцю (батьку позивача) пенсії дійшла висновку, що судові рішення, на підставі яких в органу пенсійного фонду виник обов'язок провести доплату до пенсії, позивача не стосуються. Тому звернення із заявами про заміну стягувача правонаступником у цих виконавчих провадженнях після їх закінчення не призведе до захисту порушеного права позивача.
Отже за правовим висновком Верховного Суду вказане процесуальне питання про заміну сторони у виконавчому провадженні в такій категорії спорів у випадку відмови органу пенсійного фонду у позасудовому порядку (добровільно) здійснити виплату суми недоплаченої пенсії, не може бути вирішено з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони виконавчого провадження.
Відповідно дост. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір у сумі 1659 грн. 04 коп. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12,81,141, 264-268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд ,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про стягнення грошових коштів в порядку спадкування , задовольнити. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 належну ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування, суму нарахованої на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 березня 2022 року у справі № 460/1177/22, але не виплаченої пенсії в розмірі 165 903 (сто шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот три) грн. 87 коп.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1659 (одна тисяча шістсот п'ятдесят дев'ять) гривень 04 копійки.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачка : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вул. Олександра Борисенка, 7, код ЄДРПОУ 21084076. Повний текст рішення виготовлено 13.12.2024
Суддя О.В.Панас