Справа №568/1891/24
Провадження № 3/568/957/24
04 грудня 2024 р. м.Радивилів
Суддя Радивилівського районного суду Рівненської області Троцюк В.О., розглянувши адміністративну справу, матеріали якої надійшли від відділу організації несення служби в Дубенському районі Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліціїпро притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, паспорт № НОМЕР_1 вид. 5610 від 10.02.2022 р., РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
(права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП та вимоги ст. 63 Конституції України ОСОБА_1 роз'яснені)
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №162314 від 30.10.2024 року водій ОСОБА_1 30 жовтня 2024 року о 12 год. 39 хв. на автодорозі М-06 «Київ-Чоп» 423 км. керувала транспортним засобом «TOYOTA CAMRY» д.н.з. НОМЕР_3 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, підвищена жвавість, неприродна блідість). Від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі відмовилась, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою не визнала. Вказала, що 30.10.2024 року керувала транспортним засобом «TOYOTA CAMRY» д.н.з. НОМЕР_3 , була зупинена працівниками поліції у зв'язку і порушенням ним ПДР України, а саме за перевищення швидкості, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП. Працівники поліції вказали, що в неї виявлено ознаки наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, підвищена жвавість, неприродна блідість), та їй було запропоновано проїхати до медичного закладу міста Рівне для проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, на що вона не погодилась, оскільки наркотичних препаратів не вживає. Вказувала, що згідно пройти огляд в найближчому медичному закладі. Окрім того надала суду довідки про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричного огляду у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин. Її поведінка, на яку вказували працівники поліції: звужені зіниці очей, підвищена жвавість, неприродна блідість, це є її природня поведінка, а блідність викликана анемією (пониженим гемоглобіном крові). Просила провадження у справі про її притягнення до адміністративної відповідальності закрити за відсутності в діях події і складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, зокрема, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та засобів, що мають функції відеозапису, тощо.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими доказами.
При цьому суддя повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази, суддя дає їм об'єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та степені підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.
Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, характеризується наявністю прямого умислу.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року №1452/735(надалі Інструкція).
Статтею 266 КУпАП визначено порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, а саме те, що такий проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків і разі незгоди водія на проведення такого огляду він проводиться в закладах охорони здоров'я.
Разом з тим, перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій, в будь-яких інших закладах такий огляд забороняється.
Крім того, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
При цьому, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п.12 розділу ІІ даної Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї Інструкції (наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» визначено, що Міністерство охорони здоров'я зобов'язано вжити заходів для розширення мережі закладів охорони здоров'я, яким надається право на проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. На виконання вказаної постанови та спільного Наказу МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735; Департаментом цивільного захисту та охорони здоров'я населення Рівненської обласної державної адміністрації 31 січня 2022 року видано Наказ №36 «Про основні організаційні засади проведення оглядів для виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яким затверджено перелік закладів охорони здоров'я області, яким надано право проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення сп'яніння - додаток 1 Наказу. Виходячи із додатку, медичному закладі якому надано право проведення огляду водіїв з метою виявлення стану сп'яніння в Радивилівському районі є Центральна районна лікарня в м.Радивилів.
Відповідно до пункту 7 розділу 1 Інструкції: «У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з пунктом 9 Розділу 2 Інструкції: «З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення».
Як було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 працівниками поліції було неодноразово запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння у лікарні в м.Рівне, на що вона не погодилась. Однак в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.10.2024 р. (а.с.4), в графі «найменування закладу охорони здоров'я» вказано «Радивилівська районна лікарня» (ЦРЛ) м.Радивилів вул.Садова, 4. Вказані обставини підтверджуються відеозаписом з камери поліцейського №472217, №469795. (а.с.9)
Документального підтвердження направлення на визначення стану наркотичного сп'яніння у лікарню м.Рівне ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Таким чином на відеодоказі - цифровому носії (DVD-диску) (а.с.8), що доданий до протоколу, який був досліджений судом в ході судового засідання, вбачається, що, інформація, яка міститься на ньому, не спростовує пояснення надані ОСОБА_1 в судовому засіданні, а навпаки підтверджує їх.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №162314 від 30.10.2024 року а також акту огляду та направлення на огляд водія (а.с.2,3), працівником поліції зазначено, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, підвищена жвавість, неприродна блідість. Разом із тим, з переглянутого відеозапису, який долучений до матеріалів справи таких явних ознак наркотичного сп'яніння, у ОСОБА_1 не вбачається.
Окрім того, ОСОБА_1 надала результати лабораторних досліджень, згідно яких в неї понижений показник гемоглобіну в крові, чим вона пояснює блідність шкірних покривів. Аналогічні пояснення вона надавала працівнику поліції.
Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Згідно ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998р. (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоби, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа вчинила правопорушення, яке ставиться йому в провину; обов'язок доведення лежить на обвинуваченні, і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.
Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 у сукупності із оглянутими в судовому засіданні матеріалами справи, суддя приходить до висновку про недоведеність поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, тому провадження у справі має бути закрито.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, враховуючи, що згідно с доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, оцінивши наявні в даній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку про відсутність поставленого у вину працівником патрульної поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.7, п.1 ч.1 247, 279, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суд, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Суддя В.О. Троцюк