№ 566/1200/24
2/558/409/24
(заочне)
13 грудня 2024 року селище Млинів Рівненської області
Млинівський районний Рівненської області
в складі : головуючого судді Феськова П.В.
при секретарі : Подолець Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Млинів Рівненської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа - ТзОВ «Мілоан» про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі ТзОВ «Діджи Фінанс») звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа - ТзОВ «Мілоан» про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.08.2021 року, з власного волевиявлення з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності в особистому кабінеті на офіційному вебсайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі ТзОВ «Мілоан») ОСОБА_1 подав заявку на отримання кредиту, яка була схвалена. Таким чином, відповідач уклав договір про споживчий кредит №100552687 від 17.08.2021 року з ТзОВ «Мілоан» та на підставі платіжного доручення відповідачеві були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5 000 гривень.
12.11.2021 року згідно умов договору відступлення прав вимоги №13Т ТзОВ «Мілоан» було відступлено право вимоги за кредитним договором № 100552687 від 17.08.2021 року на користь ТзОВ «Діджи Фінанс».
Згідно зазначеного договору про відступлення прав вимоги сума боргу ОСОБА_1 перед новим кредитором ТзОВ "Діджи Фінанс" становить 21500,00 грн. та складається з: 5000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 16000,00 гривень - заборгованість за відсотками; 500,00 гривень - заборгованість за комісійними винагородами. На даний час борг перед новим кредитором не погашений.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 100552687 від 17.08.2021 року, в сумі 21 500,00 гривень та судові витрати по справі.
15.10.2024 року судом винесена ухвала про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.49).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в клопотанні зазначив, що просить суд справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення. (а.с.56)
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином через оголошення на офіційному вебсайті Млинівського районного суду (а.с.55) Відповідач, будучи належним чином повідомленим про строк подання відзиву, у встановлений в ухвалі про відкриття провадження строк для подання відзиву на позовну заяву, відзив до суду не подала, тому суд у відповідності до ч.5 ст.289 ЦПК України розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін, оскільки у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін. Зі згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення, що відповідає положеннямст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 17.08.2021 року між ТзОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 100552687, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 5 000 гривень строком на 16 днів з 17.08.2021. (а.с.38).
12.11.2021 року згідно умов договору відступлення прав вимоги №13Т ТзОВ «Мілоан» було відступлено право вимоги за кредитним договором № 100552687 від 17.08.2021 року на користь ТзОВ «Діджи Фінанс».
Згідно зазначеного договору про відступлення прав вимоги сума боргу ОСОБА_1 перед новим кредитором ТзОВ "Діджи Фінанс" становить 21500,00 грн. та складається з: 5000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 16000,00 гривень - заборгованість за відсотками; 500,00 гривень - заборгованість за комісійними винагородами. (а.с.14-18)
Згідно відомості про щоденні нарахування та погашення сума кредиту становить 21500,00, з яких: тіло кредиту - 5000 гривень, комісія за надання кредиту - 500,00 грн., проценти - 16000,00 грн. (а.с.39).
Як вбачається із платіжного доручення №31227715 від 17.08.2021 року ТзОВ «Мілоан» виплатив відповідачу кошти за кредитним договором № 100552687 від 17.08.2021 року на загальну суму 5000 гривень (а.с.29).
Відповідно до ч.1ст.526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України, визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст.1055 ЦК України).
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
За приписом ст. 3 цього Закону електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Як вбачається із п. 6 кредитного договору №100552687 від 17.08.2021 року цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. (а.с.36).
Вказані правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні статей 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Правилами абз.2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, що закріплено положеннями ст. 205, ст. 207 ЦК України.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року - №127/33824/19.
У силу ч.1 ст.638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Отже, електронний договір має містити всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним в зв'язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19, провадження №61-16243 св 20.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що договір №100552687 від 17.08.2021 року укладений між ТзОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису, тобто його укладання між сторонами підтверджено належними та допустимими доказами. Без проставлення клієнтом відповідної відмітки про ознайомлення його з Внутрішніми правилами, йому не був би доступний договір для ознайомлення та підписання. Інакше кредитний договір про надання грошових коштів між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, оскільки відповідачем не надано доказів неукладання договору.
Докази погашення відповідачем заборгованості перед позивачем у матеріалах справи відсутні.
Підстави заміни кредитора у зобов'язанні визначені ст. 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч.3 ст.512 ЦК України).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (ст.ст.1077-1078 ЦК України).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Крім того, ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання належним чином не виконав, тому з останнього слід стягнути на користь ТзОВ «Діджи Фінанс» заборгованість в сумі 21500,00 гривень.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем понесені судові витрати, пов'язані з сплатою судового збору в розмірі 2422,40 гривень.
Відповідно до вимог ст.141 ч.2 п.1 ЦПК України - у разі задоволення позову на відповідача покладаються судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Враховуючи вищенаведене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 2422,40 гривень, що об'єктивно підтверджується квитанцією №7319-6370-3997-1955 від 25.09.2024 року. (а.с.8)
Позивач також просить стягнути з відповідача 6000,00 гривень витрат на правову допомогу.
Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
На підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу суду подано: копію договору про надання правничої допомоги від 01 квітня 2024 року, (а.с.25-27) акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 16 вересня 2024 року, (а.с.20) детальний опис робіт (наданих послуг) від 16.09.2024 року (а.с.11) Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанови Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 01 червня 2018 року у справі №904/8478/16).
Суд, оцінив співмірність витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, виходячи із засад розумності та справедливості, враховуючи, складність справи, час, обсяг, ціну позову та значенням справи для сторони, вважає, обґрунтованим і співмірним розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 512, 516, 612 ,625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 12, 81, 141, 263-265, 268, 273, 280, 282-289, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа - ТзОВ «Мілоан» про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), жителя АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746, юридична адреса: м.Бровари вул.Київська,243 А, а/с 897, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «Сенс Банк» МФО 300346) заборгованість за кредитним договором №100552687 від 17 серпня 2021 року у розмірі 21500 (двадцять одну тисячу п'ятсот) гривень 00 копійок,
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), жителя АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746, юридична адреса: м.Бровари вул.Київська,243 А, а/с 897, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «Сенс Банк» МФО 300346) витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), жителя АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746, юридична адреса: м.Бровари вул.Київська,243 А, а/с 897, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «Сенс Банк» МФО 300346) сплачений судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя П.В.Феськов