Справа № 939/609/24
Іменем України
13 грудня 2024 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючого судді - Міланіч А.М.,
за участю секретаря - Хоменко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Бородянка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивачка звернулась до суду із вказаним позовом, який мотивувала тим, що 20 лютого 2024 року коли вона, на вул. Центральна в смт. Бородянка Бучанського району Київської області керувала автомобілем Skoda Fabia реєстраційний номер НОМЕР_1 , її зупинив працівник поліції та попросив пред'явити посвідчення водія. На його вимогу вона пред'явила тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 від 18 вересня 2023 р., але незважаючи на це, працівник поліції виніс постанову про накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 грн., за керування транспортним засобом без посвідчення водія. Коли вона пояснила поліцейському, що посвідчення водія у неї вилучили працівники поліції у вересні 2023 року, та видали тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами, поліцейський повідомив їй, що постановою Бородянського районного суду Київської області від 11 грудня 2023 року вона позбавлена права керування транспортними засобами. Оскільки про існування постанови суду вона не знала, то вважала, що має право керувати транспортним засобом при наявності тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами.
Отримавши 27 лютого 2024 р. постанову Бородянського районного суду Київської області від 11 грудня 2023 року дізналась, що вказаною постановою вона визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і до неї застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Оскільки на момент притягнення її до адміністративної відповідальності (20 лютого 2024 року) за ч. 4 ст. 126 КУпАП вона не знала про винесену судом постанову від 11 грудня 2024 року, то вважала, що має право керувати транспортними засобами.
Тому просила скасувати постанову серії ЕНА №1481124 від 20 лютого 2024 року про накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн. та закрити адміністративну справу.
Також просила поновити їй строк на оскарження вказаної постанови, оскільки раніше не мала можливості її оскаржити з поважних причин. 12 лютого 2024 року чоловік поломав ногу тому їй потрібно було возити його в лікарню, готувати до операції та здійснювати за ним догляд.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала, викладене підтвердила.
Відповідач - Головне управління Національної поліції в Київській області в судове засідання представника не направило, про час та місце розгляду справи повідомлене належним чином, у встановлені судом строки відзив на позов не подало.
Вислухавши пояснення позивачки, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Судом встановлено, що 20 лютого 2024 року інспектор відділення поліції №2 Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області Приходько С.М. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, оскільки вона 20.02.2024 об 11:25 в смт. Бородянка по вул. Леніна, 359 керувала автомобілем Skoda Fabia реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування даним транспортним засобом, позбавлена права керування транспортними засобами Бородянським районним судом від 11.12.2023, чим порушила п. 2.1 а Правил дорожнього руху - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (а.с.7-8).
За постановою Бородянського районного суду Київської області від 11 грудня 2023 року ОСОБА_1 визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і до неї застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (а.с.9-12).
З копії тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами категорії В1 В, серія НОМЕР_2 , виданого ОСОБА_1 18 вересня 2023 року замість посвідчення водія серії НОМЕР_3 вбачається, що тимчасовий дозвіл виданий у зв'язку із складенням на неї 15 вересня 2023 року протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч.4 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до пп. «а» п.2.1 ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст.11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, передбачені ч.4 ст. 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В обгрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що вона не знала про позбавлення її судом права керування транспортними засобами, а тому відсутня її вина у вчиненні даного правопорушення, що підтверджується матеріалами оглянутої в судовому засіданні справи № 939/2330/23, де відсутні відомості про повідомлення позивачки про розгляд даної справи, копію постанови від 11 грудня 2023 року вона отримала лише 27 лютого 2024 року.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність в діях позивачки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на вищевикладене, оскільки доводи позивача не спростовані будь-якими доказами з боку відповідача для підтвердження факту вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, жодних доказів того, що в діях позивачки були ознаки правопорушення, зокрема, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, суду також не надано та в процесі розгляду справи не встановлено, то суд вважає за необхідне, задовольняючи в цій частині позовні вимоги, скасувати постанову інспектора поліції ВП № 2 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області Приходька С.М. Серії ЕНА № 1481124 від 20 лютого 2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Оскільки вирішення питання про закриття справи про адміністративне правопорушення не відноситься до компетенції суду, то в іншій частині в позові суд вважає за необхідне відмовити.
Керуючись ч.4 ст.126, ст. 222, 245,251,268, 280 КУпАП, Законом України «Про національну поліцію», ПДР України, ст. 6-10,121,122,241-246, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Скасувати постанову інспектора поліції Відділення поліції № 2 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області Приходька Сергія Михайловича від 20 лютого 2024 року серії ЕНА № 1481124 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП.
В іншій частині в позові відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Головуючий-суддяА.Міланіч