Рішення від 09.12.2024 по справі 285/4914/24

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/4914/24

провадження у справі №2/0285/1630/24

09 грудня 2024 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

у складі: головуючої - судді Михайловської А. В.,

за участі секретаря судового засідання Валінкевич І. І.,

сторони у справі:

позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (надалі - ТОВ«ЮНІТ КАПІТАЛ»), представники позивача - Тараненко А. І.,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

23.09.2024 представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (надалі - ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ») заборгованість за Кредитним договором № 765166077 від 26.01.2022 у розмірі 16 310,60 грн, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог вказано, що 26.01.2022 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 765166077 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Вказує, що відповідач добровільно за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт ТОВ- www.moneyveo.ua, обрав для себе бажану суму грошових коштів та бажаний строк кредитування,зазначив свої персональні дані, в тому числі і банківську картку, на яку в подальшому отримав грошові кошти, пройшов декілька етапів підтвердження наміру вступити у договірні відносини з ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та уклав кредитний договір без зовнішнього примусу. Звертає увагу на те, що кредитний договір був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор було направлено позичальнику на номер мобільного телефону, вказаний ним в заявці на отримання грошових коштів , одноразовий персональний ідентифікатор було введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, після чого відповідач натиснув кнопку «Так», що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Відразу після вчинення дій, товариством було перераховано грошові кошти в сумі 14 000, 00 грн на банківську карту № НОМЕР_1 хх-хххх-1834, що належить відповідачу, що в свою чергу слугує доказом того, що відповідач прийняв пропозицію ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога».

Стверджує, що в подальшому сторони дійшли згоди щодо надання кредитних коштів на умовах строковості, зворотності, платності. Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору. Вказує, що первісним кредитором були виконанні зобов'язання в повному обсязі та надано відповідачу кредит.

Зазначає, що 28.11.2018 між первісним кредитором ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого було продовжено, за умовами якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за спірним кредитним договором. Вказує, що 23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №23/0224-01, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 765166077 .

20.08.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №200824, відповідно до умов якого позивач набув права вимоги до відповідача за спірним кредитним договором, у загальному розмірі 16 310,60 грн.

Вказує, що станом на день звернення до суду з позовом сума заборгованості за кредитним договором не відповідачем погашена, тому відбулося звернення до суду.

Ухвалою суду від 25.09.2024 було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судове засідання представник позивача не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заявив письмове клопотання про розгляд справи у його відсутності, наполягає на задоволенні позову та стягненні судових витрат.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, причини неявки не повідомив.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив. Також до суду не надходили від відповідача заяви чи клопотання щодо відкладення розгляду справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

В зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксація судового процесу на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалася.

Розглянувши позовні вимоги та подані учасниками заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд дійшов наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 26.01.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір кредитної лінії №765166077, відповідно до п.1.1. якого Кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 14 900 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 14 000,00 грн одразу після укладення договору, який має бути повернутий до 25.02.2022 .

Пунктом 1.7 договору вказано, що кредитна лінія надається строком на 30 днів.

Пунктом 1.4 договору визначено, що за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитом: нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 138,70 процентів річних, що становить 0,38 процентів від суми кредиту; за умови продовження строку дисконтного періоду нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 701,41 процентів річних, що становить 1,92 процентів в день від суми кредиту за кожен день користування; у разі користування кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів між сторонами застосовується правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 766,50 процентів річних, що становить 2,10 процентів в день від суми кредиту.

Також, 26.01.2022 відповідачем ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту, у якому міститься інформація про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші умови. Умови кредитування аналогічні умовам, погодженим сторонами у вищевказаному кредитному договорі .

З платіжного доручення від 26.01.2024 вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало через АТ “ТАСКОМБАНК» на картковий рахунок відповідача (платіжну картку) № НОМЕР_1 хх-хххх-1834, що ним вказано у відповідній Заявці, грошові кошти в сумі 14 000,00 грн. У графі «призначення» вказано про переказ коштів згідно Договору №756166077 від 26.01.2022.

Факт переказу таких коштів на рахунок відповідача також підтверджується електронним повідомленням АТ “ТАСКОМБАНК» від 08.08.2024.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, вище встановленими обставинами справи підтверджується факт укладення між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 . Договору № 765166077 від 26.01.2022.

Крім того, за приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та стороною відповідача не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності Договору №765166077 від 26.01.2022. Зазначений договір недійсним не визнано. Також матеріали справи не містять заперечень відповідача щодо укладання ним даного договору.

При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01.

28.11.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому всі інші умови договору залишились без змін. 31.12.2020 додатковою угодою №26 до договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції. Додатковою угодою №27 від 31.12.2021 строк дії договору факторингу продовжено до 31.12.2022. Додатковою угодою № 31 від 31.12.2022 строк дії договору факторингу продовжено до 31.12.2023. Додатковою угодою № 32 від 31.12.2023 строк дії договору продовжено до 31.12.2024.

Згідно п.2.1 укладеного договору факторингу клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.

Згідно п.п.1.3. договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Відтак, договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), при цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Такі додатки до договору є невід'ємною частиною договору факторингу.

У матеріалах справи міститься Реєстр прав вимоги № 175 від 06.06.2022 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 про передачу права вимоги до відповідача ОСОБА_1 у загальній сумі заборгованості - 15 610,60 грн відповідно до договору № №765166077 від 26.01.2022.

В подальшому, 23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №23/0224-01 відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

У матеріалах справи міститься Реєстр прав вимоги № 1 від 23.02.2024 до договору факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024 про передачу права вимоги до відповідача ОСОБА_1 у загальній сумі заборгованості - 16 310,60 грн відповідно до договору №765166077 від 26.01.2022.

У подальшому, 20.08.2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем ТОВ « ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 200824, зокрема щодо набуття прав вимоги до відповідача за кредитним Договором № 665158884 від 04.02.2021 у загальному розмірі 16 310,60 грн відповідно до договору № 765166077 від 26.01.2022.

Відповідно до наявного Реєстру боржників до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в загальній сумі 16 310,60 грн, з яких прострочене тіло кредиту - 14 000,00 грн, прострочені відсотки - 2310,60 грн.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб) а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У відповідності до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу має бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У справі встановлено, що кредитний Договір № 765166077 був укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем 26.01.2022, натомість договір факторингу №28/1118-01, за яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги ТОВ «Таліон Плюс», був укладений 28.11.2018, тобто, на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та боржником, відтак у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов'язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28.11.2018.

Оскільки ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги відносно відповідача, як боржника у зобов'язанні, не набуло, таке право не було передане цим Товариством на підставі договору факторингу ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», яке в свою чергу не передало таке право позивачу.

Наявну у справі довідку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 20.08.2024 про підтвердження факту відступлення права вимоги за кредитним договором № 765166077 від 26.01.2022 згідного укладеного Договору факторингу від 28.11.2018 суд розцінює як неналежний доказ для встановлення такого факту, оскільки доказом відступлення права вимоги до відповідача ( боржника ) відповідно до умов факторингу може бути лише відповідний Реєстр прав вимоги.

Таким чином ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило передачу невизначених вимог, оскільки жодної вимоги щодо відповідача на момент укладення договору факторингу не існувало.

Отже, кредитним Договором № 765166077 укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 не порушуються права і законні інтереси позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», тому останній не має права вимагати від відповідача сплати заборгованості за вказаним вище кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

За таких обставин, представником позивача не доведено та судом не встановлено факту порушення відповідачем прав позивача, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то судові витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 4, 76 - 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 289, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження - м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4А, оф. 10 )

відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 )

Дата складення повного судового рішення - 13.12.2024.

Суддя А. В. Михайловська

Попередній документ
123747553
Наступний документ
123747555
Інформація про рішення:
№ рішення: 123747554
№ справи: 285/4914/24
Дата рішення: 09.12.2024
Дата публікації: 16.12.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; інших видів кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (24.02.2025)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 23.09.2024
Предмет позову: стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
21.11.2024 11:30 Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
09.12.2024 11:30 Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
24.02.2025 00:00 Житомирський апеляційний суд