21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
17 грудня 2007 р. Справа 14/229-07
Господарський суд Вінницької області у складі: судді Залімського І.Г. при секретарі судового засідання Муравей А.В., за участю представників сторін:
позивача : Таратунська Н.Б.
відповідача : Шпикуляк Г.С.
розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Страхової компанії "Правекс-Страхування" (Кловський узвіз, 9/2, М. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 20036721) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" агроформування Зелена Долина (с. Пилипи Борівські, Томашпільський район, Вінницька область, 24215) про компенсацію страхового відшкодування в розмірі 12 445,29 грн.
Посилаючись на ст. 27 Законну України «Про страхування»та ст. ст. 993, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача 12445,29 грн. компенсації здійснених страхових виплат.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав.
Представниками сторін подано клопотання про незастосування технічної фіксації судового процесу, яке підлягає задоволенню як таке, що не суперечить вимогам ч. 7 ст. 81-1 ГПК України.
Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази та матеріали справи, в судовому засіданні встановлено наступне.
15.11.06 о 13 год. 50 хв. на 82 км 270 м автодороги Немирів -Ямпіль сталася дорожньо - транспортна пригода -зіткнення транспортних засобів: автомобіля марки «КАМАЗ-55102», державний номер 001-10 ВІ, під керуванням Захарченка Олександра Петровича та автомобіля марки «ВАЗ-21124», державний номер АВ 92-94 АІ, яким керував Цибульській Олександр Юрієвич.
Постановою Томашпільського районного суду Вінницької області від 29.12.06 винним у порушенні правил дорожнього руху, внаслідок чого сталася вказана ДТП, визнано водія автомобіля марки «КАМАЗ-55102», д/н 001-10 ВІ Захарченка О.П. Так, при об'їзді автомобіля КАМАЗ, що стояв частково на узбіччі частково на проїзній частині, Захарченко О.П., керуючи автомобілем марки «КАМАЗ-55102», д/н 001-10 ВІ, не дав дорогу транспортному засобу ВАЗ -21124, д/н АВ 92-94 АІ, що рухався в попутному напрямку здійснюючи обгін, вна слідок чого допустив зіткнення автомобіля ВАЗ -21124, д/н АВ 92-94 АІ в задню частину автомобіля КАМАЗ-55102, д/н 001-10 ВІ.
Автомобіль «ВАЗ-21124», д/н АВ 92-94 АІ, був застрахований Цибульським Олександром Юрієвичем в ВАТ СК «Правекс-Страхування», що підтверджується договором добровільного страхування транспортного засобу №622420 від 20.09.06
14.12.06 представником УЦПЗ «Експерт-Сервіс», за заявою позивача, проведено автотоварознавче дослідження і визначено розмір матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля марки «ВАЗ-21124», д/н АВ 92-94 АІ, внаслідок його пошкодження при вказаній вище ДТП, який становить 13080,29 грн. (звіт №06/9253 від 25.12.06 -а.с. 12-18).
Відповідно до умов договору добровільного страхування транспортного засобу, наданого в заставу №622420 від 20.09.06, на підставі звіту №06/9253 від 25.12.06 і заяви Цибульського О.Ю. від 07.02.07, позивач здійснив останньому виплату страхового відшкодування в розмірі 12130,29 грн., що підтверджується розпорядженням на оплату страхового відшкодування, страховим актом №4132, платіжним дорученням № 572 від 12.02.07 (а.с. 30-35).
Дослідивши матеріали справи та надавши юридичну оцінку доказам, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове від шкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Статтею 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної не безпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач не є власником (володільцем) автомобіля марки «КАМАЗ-55102», д/н 001-10 ВІ.
Так, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу №167362, власником автомобіля марки «КАМАЗ-55102», д/н 001-10 ВІ є КСП «Дружба», яке, відповідно до Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки»від 03.12.99 №1529/99 реформоване на засадах приватної власності на землю та майно. На виконання вказаного Указу, майно КСП «Дружба», в тому рахунку автомобіль «КАМАЗ-55102», д/н 001-10 ВІ, розпайоване та згідно Договору про спільне володіння, користування та розпорядження майном, належить на праві спільної часткової власності членам Спілки співвласників майна.
Матеріалами справи підтверджується факт користування відповідачем автомобілем «КАМАЗ-55102», д/н 001-10 ВІ, який переданий останньому в оренду співвласниками майна відповідно до договору оренди від 25.11.07 (а.с. 77-89).
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, зокрема додаткової угоди від 20.04.06 (а.с. 90) зазначений вище договір оренди розірвано. Згідно Додатку 1 додаткової угоди та акту від 20.04.06 (а.с. 91-105), 20 квітня 2006 року, тобто ще до того як сталася ДТП, автомобіль «КАМАЗ-55102», д/н 001-10 ВІ, відповідач повернув спілці співвласників майна.
До того ж, як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, станом на 15.11.2006р., тобто на момент, коли відбулася ДТП, Захарченко О.П. був звільнений з посади водія ТОВ «Дружба»(заява Захарченка О.П., вх. №167 від 14.05.06, витяг з наказу №32 від 15.05.06 про звільнення з роботи -а.с. 75,76).
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
З урахуванням викладеного, оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач не довів правомірність своїх вимог, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
На підставі ст.49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на позивача.
Керуючись ст.ст. 24, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115, 116 ГПК України, -
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Копію рішення надіслати сторонам.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано
відповідно до вимог ст.84 ГПК України 24 грудня 2007 р.
Суддя