Справа №295/17627/24
Категорія 307
3/295/4235/24
12.12.2024 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Довгалюк Людмила Василівна, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , непрацюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -
15.11.2024 орієнтовно о 22 годині 49 хвилин у АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, вчинила психологічне та економічне насильство відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: ображала його нецензурною лайкою, принижувала честь і гідність, відібрала кишенькові гроші, повторно протягом року.
У судове засідання, призначене на 12.12.2024 для виклику потерпілого та свідків, ОСОБА_1 не з'явилася, хоча про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, про що свідчить відповідна розписка та довідки про доставку судових повісток sмs-повідомленням. У попередньому судовому засіданні 03.12.2024 остання підтвердила обставини, викладені у протоколі.
Враховуючи те, що відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі матеріалів, обсяг яких є достатнім для прийняття рішення у справі.
У судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_3 , який є старшим сином ОСОБА_1 , у судовому засіданні повідомив суду, що його мати ОСОБА_1 з 2010 року ніде не працює, отримує лише соціальну допомогу по втраті годувальника, іноді створює їм з молодшим братом нестерпні умови для проживання. Відносно події, яка мала місце 15.11.2024 повідомив, що перебуваючи поза межами дому, він отримав телефонний дзвінок від брата ОСОБА_2 віком 14 років, який повідомив його про те, що мати забрала у нього гроші, які він дав йому для придбання взуття.
На даний час конфлікт у сім'ї вичерпано, претензій до матері діти не мають та на суворості покарання не наполягають.
Заслухавши показання свідка, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов наступного висновку.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується наступними матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення ГП № 141254 від 15.11.2024, заявою та письмовими поясненнями ОСОБА_3 , копією термінового заборонного припису серії АА № 473043 відносно кривдника ОСОБА_1 , формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 , рапортом співробітника поліції, постановою Богунського районного суду м. Житомира про притягнення останньої до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та іншими матеріалами справи.
Зібрані докази, отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений спосіб, тому не викликають сумнівів у їх достовірності та істинності.
Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи викладене, беручи до уваги характер та обставини вчиненого правопорушення, особу винної, яка непрацевлаштована, ступінь її вини та майновий стан, загальний життєвий рівень громадян України, суддя дійшов висновку, що діяння, вчинене ОСОБА_1 в силу невеликої суспільної небезпеки є малозначним, тому вважає за можливе на підставі ст. 22 КУпАП звільнити останню від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому враховуючи той факт, що усне зауваження, виходячи з норм ст. 22, ч. 3 ст. 284 КУпАП, не відноситься до видів адміністративних стягнень, та являється однією із можливостей, визначених КУпАП, для звільнення особи від адміністративної відповідальності, суд не вбачає підстав для стягнення судового збору з ОСОБА_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 23, 173-2, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та на підставі ст. 22 КУпАП звільнити її від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з моменту її винесення.
Суддя