Справа № 523/14945/24
Провадження №2/523/5786/24
(заочне)
"26" листопада 2024 р.
Суворовський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого судді - Кисельова В.К.,
за участю секретаря - Дзюби Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №21 в м.Одесі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СУПЕРІУМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СУПЕРІУМ»( в подальшому - позивач) 11.09.2024 року через ситему «Електронний суд» звернулось до Суворовського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач)про стягнення заборгованості, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість. в розмірі 12360,24 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн, мотивуючи свої вимоги тим, що 14.02.2019 відповідач уклав з ПАТ «Укрсиббанк» Договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) №95172684000. ПАТ «Укрсиббанк» виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит. 23.01.2024 між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «Суперіум» було укладено Договір факторінгу №254, відповідно до умов якого ПАТ «УКРСИББАНК» відступило ТОВ «ФК «СУПЕРІУМ» право вимоги за вказаним кредитним договором. Внаслідок неналежного виконання умов вказаного договору у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, яка складає 12360,24 грн., з яких: 7402,17 грн. заборгованість за основним боргом; 4958,07 грн заборгованість за відсотками, 0 грн.-заборгованість за комісіями
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу за вказаним позовом було розподілено судді Кисельову В.К.
Ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 13.09.2024 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін по справі.
У судове засідання, призначене на 26.11.2024 року на 11.30 год представник позивача не з'явився, про дату, час і місце проведення якого повідомлявся належним чином, однак в позові міститься заява про підтримання заявлених вимог та розгляд справи у його відсутність, з одночасним зазначенням про відсутність заперечень проти заочного розгляду справи.
ОСОБА_1 (надалі за текстом - Відповідач) у судове засідання призначене на 26.11.2024 року на 10.30 год також не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.
Щодо сповіщення відповідача суд повідомляє про наступне.
Згідно з п.2 ч.7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру встановлено, що зареєстрованим місцем проживання відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є адреса: АДРЕСА_1 , тому вся кореспонденція направлялась за цією адресою.
Внаслідок викладеного, повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання здійснювалось у відповідності до приписів ст. 128 ЦПК України шляхом скерування судової повістки, разом з копією ухвали про відкриття провадження по справі за зареєстрованим місцем проживання, однак поштове повідомлення було повернуто до суду без вручення, з підстав відсутності адресата за зазначеною адресою, тому він вважається повідомленим належним чином.
Відповідно до п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Також, у відповідності до правового висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 10.05.2023 року у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Таким чином, відповідач про дату, час і місце проведення розгляду справи повідомлений належним чином, однак, у встановлений судом строк не скористався процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, не було надано заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, про причини неявки до судового засідання суд не повідомив.
Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 282 ЦПК України, розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
З урахуванням викладеного, судом було ухвалено провести розгляд справи в судовому засіданні за відсутності сторін по справі, на підставі наявних документів в матеріалах справи та у відповідності до ст.ст. 280, 281 ЦПК України Суворовським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.
Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підлягаючим задоволенню, з наступних підстав.
14.02.2019 року ОСОБА_1 звернулась до АТ «УКРСИББАНК» із анкетою-заявою на надання споживчого кредиту, у якій, зокрема, просила надати їй у кредит у розмірі 5423 гривень на строк 5 місяців.
14.02.2019 року між ОСОБА_1 та АТ «УКРСИББАНК» було підписано договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з правилами) №95172684000, відповідно до якого ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 на 14.02.2019р. по 10.03.2021р., ліміт кредитування(овердрафт) -6200, 00 грн, процентна ставка на суму кредитної заборгованості - 55% річних
У п.1.1. підписаного Договору-анкети зазначалося, що банк на підставі наданих клієнтом відповідно до вимог чинного законодавства України документів відкриває клієнту та обслуговує на умовах тарифного плану Револьверна кредитна картка «Картка Розетка», розміщеного на сайті www.my.ukrsibbank.com й на офіційних стендах у приміщеннях установ банку, картковий рахунок, який використовується згідно з режимом поточного рахунку, встановленим законодавством, та обслуговується згідно цього Договору-анкети та Правил (договірних умов) споживчого кредитування та відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків клієнтів АТ «УкрСиббанк», опублікованих в газеті «Голос України» №85 (5085) від 13.05.2011 (з усіма змінами та доповненнями) та розміщених на сайті www.my.ukrsibbank.com та/або на офіційних стендах у приміщеннях установ банку (надалі-Правила). Сторони домовилися, що Договір-анкета містить заяву клієнта на відкриття рахунку і подання окремої заяви не вимагається.
Відповідно до умов Договору-анкети, банк встановлює ліміт овердрафту на картковому рахунку клієнта, а клієнт зобов'язується повернути використану суму кредиту та сплачувати плату за кредит на умовах, визначених Договором-анкетою та Правилами. Банк має право надавати, а клієнт отримувати послуги та/або сервіси банку, в тому числі щодо кредитування, шляхом вчинення електронних правочинів з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем банку в порядку, викладеному у Правилах. Після підписання Договору-анкети Правила стають його невід'ємною частиною. Підписанням Договору-анкети сторони підтвердили, що досягли згоди за усіма істотними умовами договору.
Ліміт кредитування було встановлено у розмірі 6200 грн (п.2.2 Договору-анкенти). Строк користування кредитом: з 14.02.2019р. по 10.03.2021р. (п.2.2 Договору-анкети). Процентна ставка як за готівкові операції встановлювалася на рівні 55 відсотків, безготівкові операції - 55 відсотків, за винятком процентної ставки за безготівковими операціями впродовж пільгового періоду, яка становила 0,00 відсотків. Договором-анкетою встановлювалася щомісячна комісія за розрахунково-касове обслуговування відповідно до тарифного плану та низка інших фінансових умов кредитування. Зокрема, датою розрахунку мінімальної суми поповнення рахунку (білінговою датою) сторони визначили 10-те число кожного місяця, за прострочення сплати якої було передбачено окрему комісію, яка застосовувалася на розсуд банку.
Підписанням Договору-анкети відповідач серед іншого засвідчив, що особисто ознайомлений з Правилами та Тарифами, які розміщені для ознайомлення на сайті www.my.ukrsibbank.com. Підписанням Договору-анкети відповідач доручив банку здійснювати договірне списання коштів з його рахунку, підтвердив отримання від банку інформації про умови кредитування згідно вимог законодавства України, зокрема Закону України «Про споживче кредитування».
У постанові КЦС ВС від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18 зазначено, що виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, а на відповідачі відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості.
АТ «УКРСИББАНК» зобов'язання за кредитним договором від 14.02.2019 року виконав, надавши можливість ОСОБА_1 розпоряджатися грошовими коштами, однак відповідач належним чиномзобовязання за кредитним договором не виконала.
23.01.2024 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «СУПЕРІУМ» було укладено договір факторингу №254, за яким клієнт відступає, а фактор зобов'язується прийняти права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати клієнту в розпорядження грошові кошти, у розмірі, визначеному договором та за яким було відступлене право вимоги щодо заборгованості ОСОБА_1 за договіром-анкетою про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з правилами) №95172684000 від 14.02.2019 року, заборгованість якого станом на день укладення цього договору становить у загальній сумі 12360,24 грн., з яких: 7402,17 грн. заборгованість за основним боргом; 4958,07 грн заборгованість за відсотками, 0 грн.-заборгованість за комісіями.
З реєстру боржників до договору №254 від 23.01.2024 року вбачається, що він був підписаний сторонами 23 січня 2024 року.
Також, на виконання умов договору, ТОВ «ФК «СУПЕРІУМ» сплатив на користь АТ «УКРСИББАНК» грошову суму у розмірі 2251125,00 гривень, що підтверджується копією платіжної інструкції №192 від 23.01.2024 року.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
З урахуванням викладеного, судом встановлено, що позивач - ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» на підставі укладеного договору факторингу №254 від 23.01.2021 року, набуло право вимоги за договіром-анкетою про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з правилами) №95172684000, укладеним з ОСОБА_1 .
03.06.2024 року за вих.№11-11 позивачем на адресу ОСОБА_1 було скеровано вимогу про усунення порушень основного зобовязання, в якому також було повідомлено про заміну кредитора за договіром-анкетою про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з правилами) №95172684000 від 14.02.2019 року з АТ «УКРСИБАНК» на ТОВ «ФК «СУПЕРІУМ», а також про наявність виниклої суми заборгованості в розмірі 12360,24 грн.
Згідно положень ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст.628, 629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду ( ч.1 ст.638 ЦК України).
Згідно зі ст.634 ЦК України, договір приєднання, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч.1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч.3).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. ст. 1046, 1047 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частинами 1, 2 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.
Згідно з ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Досліджуючи подані до суду докази, судом встановлено, що між АТ «УКРСИББАНК» та відповідачем належним чином укладено договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з правилами) №95172684000 від 14.02.2019 року, за умовами якого ОСОБА_1 отримала у кредит грошові кошти.
Також, позивачем належним чином набуто право вимоги за вищевказаним кредитним договором.
Отже, наведені обставини підтверджують факт звернення відповідача до банку та отримання ним кредитних коштів, що у свою чергу свідчить про виникнення між сторонами прав і обов'язків, які ґрунтуються на кредитних правовідносинах, врегульованих параграфом 2 глави 71 ЦК України «Кредит».
Надані на підтвердження розміру заборгованості розрахунки заборгованості не спростовані відповідачем та не оспорювались.
Відповідачем в порушення вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України не надано жодних доказів на спростування вищенаведених обставин, зокрема сплату наявної заборгованості за договором, на що посилається позивач, як на підставу своїх вимог про стягнення заборгованості, надавши на підтвердження цих обставин належні, допустимі та достовірні докази.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підлягають задоволенню, стягненню з відповідача у зв'язку з невиконанням умов договіру-анкети про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з правилами) №95172684000 від 14.02.2019 року року, на користь ТОВ «ФК «СУПЕРІУМ» заборгованості у загальному розмірі 12360,24 грн.
Ухвалюючи рішення суду в цій справі, судом враховується, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи задоволення позовних вимог, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача у відшкодування витрат зі сплати судового збору - 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 280-282, 352-354 ЦПК України, ст. 509, 512, 514, 525, 526, 530, 536, 599, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,
1 Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СУПЕРІУМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СУПЕРІУМ» (код ЄДРПОУ:42024152, адреса: вул. Вознесенський узвіз, буд. 23-а, неж.прим.№35А, м. Київ, e-mail: fcsuperium@gmail.com) заборгованість за договіром-анкетою про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з правилами) №95172684000 від 14.02.2029 року, у загальній сумі 12360 (дванадцять тисяч двісті шістдесят) гривень 24 (двадцять чотири) копійок, яка складається з: 7402,17 грн. заборгованість за основним боргом; 4958,07 грн заборгованість за відсотками, 0 грн.-заборгованість за комісіями.
3. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СУПЕРІУМ» (код ЄДРПОУ:42024152, адреса: вул. Вознесенський узвіз, буд. 23-а, неж.прим.№35А, м. Київ, e-mail: fcsuperium@gmail.com) у рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору - 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду складено 03.12. 2024р.
Суддя В.К.Кисельов