Справа № 523/20100/24
Провадження №2-н/523/2771/24
"11" грудня 2024 р. м. Одеса
Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Середа І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 за вимогою про видачу судового наказу про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Чорноморська тютюнова компанія» нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати,
09 грудня 2024 року до Суворовського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Гидирим О.А., про видачу судового наказу про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Чорноморська тютюнова компанія» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 227916,77 грн та середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 42094,56 грн.
Перевіривши матеріали справи, суддя дійшла такого висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються, в тому числі документ, що підтверджує сплату судового збору.
Звертаючись до суду із вимогою про виплату нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 227916,77 грн та середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 42094,56 грн, заявник судовий збір не сплачує.
Відповідно до п 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).
За таких обставин, з урахуванням заявлених вимог заявник ОСОБА_1 повинен сплатити судовий збір за подачу судового наказу у частині вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.
За нормами п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Отже, враховуючи вказану норму та встановлені обставини, суддя дійшла висновку про відсутність підстав для видачі судового наказу, оскільки заява подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України.
Відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 162, 165, 166, 353 ЦПК України, -
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Чорноморська тютюнова компанія» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 227916,77 грн та середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 42094,56 грн.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя