Справа № 645/7390/24
Провадження № 1-кс/645/1818/24
12 грудня 2024 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
секретар судових засідань - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12024226220000451 від 14.11.2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вовчанськ, Харківської області, Україна, громадянина України, українця, який має середню-спеціальну освіту, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
11.12.2014 Волчанським районним судом Харківської області за ч. 4 ст. 185 КК України до позбавлення волі на трок до 3 років, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки;
29.05.2015 Вовчанським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70, ч. 4 ст. 70, ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки строк рахування з 29.05.2015 року. Вирок нарав законної сили 30.07.2015. 30.07.2015 Апелляційним судом Харківської області переглянуто вирок, в силу ст. 70, ч. 4 ст. 71 КК України до відбуття 4 роки, в іншій частині без змін;
01.10.2015 Вовчанським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, строк з 29.05.2015. Вирок набрав законної сили 02.11.2015. Вибув 12.10.2015, Холодногірська виправна колонія Харківської області (№18). Звільнений 18.09.2019 Холодногірська виправна колонія Харківської області (№18) за рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова 10.09.2019 умовно дострокове, невідбутий строк 4 місяці 6 днів, за ст. 81 КК України вибув за місцем мешкання;
27.04.2020 Нововодолажським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці;
13.07.2020 Волчанським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі на 3 роки 6 місяців;
21.09.2020 Київським районним судом м. Харкова, за ч. 3 ст. 185, ст. 71, 81 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України вироком Вовчанського районного суду Харківської області шляхом часткового складання призначеного покарання остаточне покарання 4 роки 6 місяців, 26.10.2021 Харківським районним судом Харківської області рахувати засудженим за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70, ст. 71 ст. 81 КК України 4 роки 3 місяці позбавлення волі. 06.06.2024 звільнений з Темніковської ВК Харківської області (№100) відбуття строку покарання. Вибув - АДРЕСА_3 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, -
Слідчий СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Клопотання обґрунтоване тим, що 13.11.2024 року до чергової частини відділення відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області зі служби 102 надійшло повідомлення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що 23.10.2024 року невстановлена особа за адресою: АДРЕСА_4 , навмисно спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_7 та відкрито заволоділа її гаманцем у якому знаходились грошові кошти у розмірі 1200 гривень. (ІТС ІПНП 16244 від 13.11.2024).
За даним фактом слідчим відділенням відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №2 Головного Управління Національної поліції в Харківській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024226220000451 від 14.11.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Слідчий зазначає, що в ході досудового розслідування встановлено, що в Україні 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим», введено воєнний стан, строк якого продовжено з 10.11.2024 на 90 днів відповідно до Указу Президента України від 28.10.2024 № 12151/2024, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Згідно клопотання, 22.10.2024 у вечірній час доби, більш точного часу у період досудового слідства не встановлено, ОСОБА_4 перебував в гостях у своєї знайомої ОСОБА_8 , за адресою АДРЕСА_5 , з якою вживав спиртні напої. Під час вживання спиртних напоїв ОСОБА_4 дізнався від ОСОБА_8 про те що у її сусідки, що мешкає у квартирі АДРЕСА_6 - ОСОБА_7 , маються грошові кошти та що остання мешкає одна. В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний намір на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану. Так, з метою реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_4 переодягнувшись у військову форму ЗСУ, одягнув на голову балаклаву, і узявши з собою гребінець та іграшковий пістолет, які мав намір використати з метою погрози застосування насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, 23.10.2024 приблизно о 00.20 годин прослідував до квартири АДРЕСА_7 за вищевказаною адресою, за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_7 . Далі, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення за рахунок інших, з метою реалізації свого злочинного наміру на відкрите викрадення чужого майна поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану, постукав у двері вищезазначеної квартири. Коли двері квартири відчинила потерпіла та запитала, хто він такий, ОСОБА_4 продовжуючи реалізовувати свій умисел, назвався військовим ЗСУ, та, що прийшов до вказаної адреси, з метою перевірити, чи не перебувають у вказаній квартирі особи, що підривають діяльність держави. Після чого ОСОБА_4 з метою реалізації своїх злочинних дії під приводом перевірки пройшов до квартири, тим самим незаконно проник у житло потерпілої ОСОБА_7 . Знаходячись у квартирі ОСОБА_4 продовжуючи свої злочинні дії, направлені на реалізацію свого злочинного наміру, діючи умисно, усвідомлюючи, що за його діями спостерігає потерпіла, почав відчиняти шафи у кімнаті. В цей момент ОСОБА_7 намагаючись зупинити ОСОБА_4 потягла за балаклаву, яка була вдягнена на ньому, але ОСОБА_4 усвідомлюючи злочинність своїх дій та бажачи діяти саме таким чином, умисно, для того, щоб потерпіла ОСОБА_7 не заважала йому довести свої злочинні дїї до кінця, кулаком наніс потерпілій удар в область носа. Після чого правою рукою охопив шию ОСОБА_7 та приставив до шиї гребінець, тим самим загрожуючи нанесенням тілесних ушкоджень, а також дістав з кармана штанів іграшковий пістолет. Потерпіла почала вимагати, щоб ОСОБА_4 її відпустив, та після того, як останній її відпустив, ОСОБА_7 почала виштовхувати ОСОБА_4 з квартири, але останній продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, наніс ще один удар кулаком у область носу, від якого потерпіла впала на підлогу. В цей час ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення, в умовах воєнного стану, реалізуючи свій злочинний намір, відкрито викрав гаманець з грошима у сумі 1200 гривень, який знаходився на комоді у кімнаті, належні потерпілій ОСОБА_7 та покинув місце злочину. У подальшому викраденими грошима у сумі 1200 гривень ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд. У результаті злочинних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_7 спричинено матеріальний збиток на суму 1200 гривень.
Крім того у результаті злочинних дій ОСОБА_4 згідно висновку судово-медичної експертизи № 09/813-С/2024 від 25.11.2024 у ОСОБА_7 малися гематоми на голові. По ступеню тяжкості це легкі тілесні ушкодження (відповідно до п.п.2.3.2.»Б» п.2.3.5. Наказу МОЗ Украни від 17 січня 1995 року № 6 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень).
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому в умовах воєнного стану, повторно, поєднаному з проникненням у житло, а підстави застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_4 обґрунтовуються настанням ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Отже, з урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування прийшов до висновку, що для досягнення цілей, визначених у ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного ОСОБА_4 має бути обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам та не зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і його належну поведінку.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі, просив суд застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту за адресою тимчасового проживання підозрюваного.
В обґрунтування своїх заперечень, адвокат зазначив, що органами досудового слідства не доведено факт скоєння саме грабіжу, оскільки умисел підозрюваного був направлений на скоєння крадіжки. Крім того, матеріали, які органи обвинувачення надали як докази в обґрунтування заявленого клопотання не підтверджують наявність у потерпілої тілесних ушкоджень, оскільки висновок експерта не є чітким та не надає однозначної відповіді щодо наявності тілесних ушкоджень та їх ступені тяжкості. Також, підозрюваний на час розгляду клопотання неофіційне працює, частково відшкодовую потерпілій спричинену шкоду та не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування.
Підозрюваний у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні клопотання, мотивуючи тим, що він не переховується від правоохоронних органів, має роботу, частково відшкодував спричинену потерпілій шкоду.
За результатами дослідження матеріалів клопотання та з урахуванням думки учасників кримінального провадження, слідчий суддя вважає необхідним зазначити наступне.
Стаття 29 Конституції України гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.
Із вказаними положеннями Основного Закону України кореспондується стаття 12 КПК, відповідно до якої під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи. Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами, а тому числі, є тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено частиною першою статті 178 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Частина 4 цієї ж статті визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Стаття 184 КПК визначає вимоги до змісту клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів.
Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Клопотання, подане слідчим, за погодженням з прокурором про застосування запобіжного заходу, відповідає вимогам, визначеним у ст. 184 та 192 КПК України.
Клопотання містить усі необхідні відомості, що визначені у ч. 1 ст. 184 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що СВ ВП №2 ХРУП№ 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні № 12024226220000451 від 14.11.2024 року щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України.
12.12.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Вказаний злочин, відповідно до положень ст. 12 КК України, є тяжким.
Підозра, пред'явлена ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні ґрунтується на наступних матеріалах кримінального провадження: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 15.11.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 19.11.2024, Висновком судово-медичного експерта №09/813 - С/2024 від 15.11.2024 року, протоколом огляду місця події від 03.12.2024 року за адресою: м. Харків, вул. Єдності (Краснодарська), 171-В, протоколом проведення слідчого експерименту за участі потерпілої ОСОБА_7 від 03.12.2024 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 03.12.2024, протоколом проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_8 від 05.12.2024 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 05.12.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 05.12.2024, протоколом огляду місця події від 09.12.2024 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 09.12.2024, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.12.2024 року ОСОБА_12 , показаннями свідка ОСОБА_13 , протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.12.2024 року ОСОБА_13 .
Суд зазначає, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Матеріали кримінального провадження, на які посилався прокурор, при розгляді клопотання, дають підстави вважати підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Розглядаючи питання про застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі домашнього арешту, слідчий суддя приймає до уваги, що підозрюваний не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, не працює, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, тому слідчий суддя приходить до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів на даній стадії судового розгляду неможливе.
Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я слідчому судді також не надано.
Оцінюючи наведені обставини, слідчий суддя вважає, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, доведені.
Стосовно ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню або ж створить загрозу суспільству.
Так, слідчий суддя приходить до висновку, що ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, доведений, в зв'язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_4 має можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки усвідомлює реальну можливість отримати значний термін покарання у вигляді позбавлення волі, так як санкція ч.4 ст. 186 КК України передбачає позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
Стосовно ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, слідчий суддя вбачає ймовірність можливості підозрюваного незаконно впливати на учасників кримінального провадження, зокрема, оскільки підозрюваному під час досудового розслідування в рамках чинного законодавства надано копії відповідних процесуальних документів, в яких містяться дані свідків, тому імовірна можливість, що у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, що підозрюваний зможе впливати на вказаних учасників кримінального провадження.
Стосовно ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя вважає, що ОСОБА_4 перебуваючи на свободі зможе перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Конкретні обставини інкримінованого злочину, які вирізняються винятковою зухвалістю та цинічним ставленням до законних інтересів суспільства і держави
Стосовно ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя вбачає, що ОСОБА_4 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки він офіційно не працевлаштований, раніше судимий за аналогічні корисливі злочини.
Посилання підозрюваного та сторони захисту на частково відшкодування шкоди не підтверджене належними та допустимими доказами.
Доводи сторони захисту щодо недоведеності вини підозрюваного та невірної кваліфікації його дій, повинно буде враховуються судом під час постановлення остаточного рішення у справі у відповідності до приписів статті 368 КПК України .
Згідно зі сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Окрім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Частиною 3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.
Положеннями ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України суд з урахуванням викладених обставин кримінальних правопорушень, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 242 240 грн. 00 копійок.
Згідно з ст. 205 КПК України, ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 194, 196, 206, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів - до 08 лютого 2025 року (включно).
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, які необхідно внести за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249; банк отримувача ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA208201720355299002000006674, до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити.
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи та роз'яснити, якщо підозрюваний, обвинувачений, не виконає покладені на нього обов'язки застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Зобов'язати слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 повідомити членів сім'ї підозрюваного про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали слідчого судді.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Копію ухвали отримав «____»_______ 2024 року о «____» год. «____» хв. ОСОБА_4