12.12.2024
Справа №642/2210/23
Провадження № 1-в/642/223/24
12 грудня 2024 року м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові подання начальника Холодногірського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_3 про приведення вироку Ленінського районного суду м. Харкова від 15.06.2023 відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024, -
29.11.2024 до Ленінського районного суду м. Харкова надійшло подання щодо вирішення питання про можливість звільнення від призначеного покарання за ч.4 ст. 185 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до п.13 ч.1 ст. 537 КПК України та вимог Закону України від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
В обґрунтування подання зазначила, що вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 15.06.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено йому узгоджене сторонами кримінального провадження покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, місця роботи.
Законом №3886-ІХ вчинення крадіжок в сумі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян віднесено до адміністративних правопорушень та відповідно декриміналізовано.
Відповідно до вироку Ленінського районного суду м. Харкова, засуджений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України 24.12.2022 та своїми протиправними діями завдав матеріальну шкоду потерпілому на загальну суму 761 грн. 90 коп. Таким чином, ОСОБА_4 засуджений за вчинення крадіжки на суму, яка менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому відповідні діяння не є кримінально караними на теперішній час.
Прокурор у судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання, в якому просив розглянути справу за його відсутності, проти задоволення подання не заперечував.
Засуджений ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, заяв чи клопотань на адресу суду не надав.
Представник Холодногірського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області у судове засідання не з'явився, подала до суду клопотання, в якому просила розглянути справу за її відсутності, подання просила задовольнити.
Суд, розглянувши клопотання, дослідивши докази, додані в його обґрунтування, зазначає наступне.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Відповідно до ст. 3 вказаного Закону статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції та дрібним вважається викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За частиною 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Щодо зворотної дії змін до статей 185, 190, 191 КК України внаслідок набрання чинності Законом № 3886-IX Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 07.10.2024 року по справі № 278/1566/21 зазначила наступне: «Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі.
У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.
Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння».
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
Підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Таким чином, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року.
Відповідно до Податкового кодексу України та Закону № 2710-IX завданої шкоди, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, у 2022 році становить 2481,00 грн.
Вироком Ленінського районного суду м.Харкова від 15.06.2023 ОСОБА_4 засуджено за ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, на підставі ст.75 КК України звільненого з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки, з покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України.
Згідно вищевказаного вироку, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення за ч.4 ст.185 КК України, 24.12.2022 на суму 761,90 грн.
Оскільки сума шкоди на час вчинення вищевказаних діянь за кожним епізодом не перевищувала 2 НМ, до цього діяння має застосовуватися положення ст. 5 КК України.
Частиною 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Таким чином, оскільки кримінальна караність діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_4 , усунуто, засуджений підлягає звільненню від покарання, призначеного вироком Ленінського районного суду м.Харкова від 15.06.2023 за ч.4 ст.185 КК України.
Керуючись ст.ст. 537,539 КПК України, суд,-
Клопотання начальника Холодногірського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_3 - задовольнити.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від покарання, призначеного вироком Ленінського районного суду м.Харкова від 15.06.2023 за ч.4 ст.185 КК України, у вигляді 5 років позбавлення волі, у зв'язку з усуненням караності діяння.
З вироку Ленінського районного суду м.Харкова від 15.06.2023, за яким ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за ч.1ст.357,ч.4 ст.185 КК України, виключити призначення остаточного покарання відповідно до ч.1ст.70 КК України та вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 засудженого за ч.1 ст.357 КК України до 1 року обмеження волі із звільненням його від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 2 роки та покладенням обов'язків передбачених ч.1 ст.76 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу, не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1