Справа №613/1097/24 Провадження № 2/613/530/24
12 грудня 2024 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі
головуючого - судді Шалімова Д.В.,
за участю секретаря Герасимюк Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові цивільну справу № 613/1097/24, пров. № 2/613/530/24 за позовом Приватного акціонерного товариства « Харківенергозбут», представник позивача - Коршун І.О. до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,-
Представник ПрАТ «Харківенергозбут» звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 в якій після уточнення просить просить: Стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за електричну енергію у сумі 11 038 грн. 20 коп. та понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що ПрАТ “Харківенергозбут», як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та приєднався до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01 січня 2019 року на умовах комерційної пропозиції № 10, № 24 та № 26 для побутових споживачів. За період з 01 лютого 2024 року по 31 травня 2024 року за вказаною адресою згідно переданих у відповідності до вимог п. 11 Постанови № 312, п. 4.3 «Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, п. 1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку від оператора системи розподілу АТ «Харківобленерго» проведено нарахування за електричну енергію у розмірі 11 038 грн.20 коп. Проте вказану суму боргу за виставленими рахунками споживач не сплатив, у зв'язку з чим станом на 01 червня 2024 року утворилася заборгованість за електричну енергію у сумі 11 038 грн. 20 коп. Несплата відповідачем вартості використаної електроенергії шкодить інтересам товариства, а тому ПрАТ «Харківенергозбут» вимушене звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Богодухівського районного суду Харківської області від 04 липня 2024 року дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення вказаних у ній недоліків.
Ухвалою судді Богодухівського районного суду Харківської області від 10 липня 2024 року позовну заяву було прийнято до розгляду вказану позовну заяву, відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 14 листопада 2024 року закрито підготовче засідання та справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).
Відповідно до ч. ч. 1-5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
За нормами ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Постановою НКРЕКП від 26 жовтня 2018 року №1268 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих не побутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної-послуги на закріпленій території, передбачено, що на території Харківської області, таким постачальником визначено ПрАТ «Харківенергозбут».
Тобто, у зв'язку з відокремленням функцій з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, визначено положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року, з 01 січня 2019 року ПрАТ «Харківенергозбут» є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі постанови НКРЕКП від 19 червня 2018 року №505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до постанови НКРЕКП від 26 жовтня 2018 року №1268 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих не побутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».
Правонаступником у частині прав та обов'язків за договорами про постачання/користування електричної енергії, що діяли до 01 січня 2019 року, залишається АТ «Харківобленерго», яке продовжує виконання функцій з розподілу електричної енергії на території Харківської області.
Позивач має ліцензію з постачання електричної енергії (постанова НКРЕКП від 19 червня 2018 року №505).
Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - споживач) постачальником універсальних послуг (далі - постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633,634,641,642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору. Умови цього договору є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Згідно з ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.
Згідно з п. 4.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ), розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.
У відповідності з п. 4.7. ПРРЕЕ, оплата електричної енергії здійснюється побутовим споживачем виходячи з умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг і може, зокрема, бути у формі оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку.
Згідно з п. 4.8. ПРРЕЕ, форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).
Типовий договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, комерційна пропозиція, копія ліцензії на провадження відповідної діяльності та копії інших документів ПрАТ «Харківенергозбут» розмішені на його сайті для публічного доступу: zbutenergo .kharkov.ua.
Абзацом п'ятим пункту 13 Перехідних положень ЗУ «Про ринок електричної енергії» встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
У відповідності до п. 13 Перехідних положень вказаного закону, передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта сформованого 26 жовтня 2023 року, власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .
За адресою: АДРЕСА_1 , згідно Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, побутовим споживачем електричної енергії є ОСОБА_1 .
Враховуючи, що за адресою: АДРЕСА_1 , фактично спожито електричну енергію, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг вважається укладеним, на умовах типового договору та комерційної пропозиції, що розміщені на сайті zbutenergo .kharkov.ua, з ОСОБА_1 , дані про яку передані від попереднього постачальника АТ «Харківобленерго».
Згідно з п. 5.10 Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг оплата рахунка постачальника має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 3 до цього договору. За умовами п. 3 комерційної пропозиції розрахунковим періодом є календарний місяць; оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії.
Відповідно до п. 6.2 договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.
За період з 01 лютого 2024 року по 31 травня 2024 року за вказаною адресою згідно переданих у відповідності до вимог п. 11 Постанови № 312, п. 4.3 ПРРЕЕ, п. 1.1 Розділу IX Кодексу комерційного обліку від оператора системи розподілу АТ «Харківобленерго» показань приладу обліку проведено нарахування за електричну енергію у розмірі 11 038,20 грн.
Проте вказану суму боргу за виставленими рахунками споживач не сплатив, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за електричну енергію в зазначеному розмірі.
Частиною 1 ст.639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь - якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною та вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору
Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товар, надала послуги, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця діє є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Відтак, між сторонами виникли правовідносини з приводу надання послуг.
Відповідно до частини 1статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово- комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Пунктом першим частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Верховний Суд України у своїй постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 зазначив про те, що не дивлячись на те, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Разом з цим, такому праву споживача прямо відповідає його обов'язок щодо оплати житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц та від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16.
Аналіз вищенаведених положень свідчить про те, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу.
Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В порушення обов'язку щодо своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг, відповідач неналежним чином виконував зобов'язання з оплати таких послуг.
Згідно з розрахунком позивача, заборгованість відповідача за користування електричною енергією, за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 лютого 2024 року по 31 травня 2024 року становить 11 038,20 грн.
Розрахунок позивача відповідачем не спростований, сумніву не викликає та приймається судом.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як напідставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ПрАТ «Харківенергозбут» про стягнення з відповідача заборгованості за електричну енергію підлягають задоволенню
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову -на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому суд стягує з відповідача на користь ПрАТ «Харківенергозбут» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, 610, 638, 639, 642 ЦК України, ст. ст. 1, 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» , ст.ст. 56,5 8 Закону України «Про ринок електричної енергії», ст.ст. 2, 13, 15, 16, 76-78, 81, 141, 206, 223, 263, 265, 280, 282 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства « Харківенергозбут» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (п/р із спеціальний режимом використання в АТ «Ощадбанк», № НОМЕР_2 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328) заборгованість за електричну енергію у розмірі 11 038 грн. 20 коп. (одинадцять тисяч тридцять вісім гривень 20 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (п/р із спеціальний режимом використання в ХОУ АТ «Ощадбанк», № НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ 42206328), судовий збір у розмірі 3 028 грн. (три тисячі двадцять вісім копійок).
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повний текст рішення виготовлено 13 грудня 2024 року.