Справа №173/2943/24
Провадження №2/173/999/2024
29 листопада 2024 р. м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бурхана С.М., розглянувши за правилами спрощеного провадження (без виклику сторін) цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
16.09.2024 року до суду звернувся позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обгрунтування позовної заяви позивач посилається на те, що відповідач звернувся до АТ КБ “Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв?язку з чим підписав анкету-заяву від 15.09.2010 року та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг. Того ж дня відповідач підписав довідку про умови кредитування з використанням кредитки “Універсальна. 55 днів пільгового періоду». Відповідно до умов договору відповідач отримав кредитну картку, користувався кредитними коштами. Тобто відповідач був належним чином повідомлений про умови кредитування, зокрема щодо сплати відсотків. З 18.03.2020 року відсотки нараховувались відповідно до підписаної відповідачем заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме у розмірі 42%, а згодом було зменшено до 40,8 %.
09.06.2023 року відповідач підписав у системі самообслуговування Приват24 за допомогою ОТР пароля Додаткову угоду № SAMDN55000035275898 до кредитного договору від 09.06.2023, згідно з якою сторони узгодили умови кредитування. Проте відповідач порушив умови договору внаслідок чого станом на 25.08.2024 року утворилася заборгованість в сумі 34999,19 грн., яка складається з: 31492, 80 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3506,39 грн - заборгованість за простроченими відсотками, що й стало підставою для звернення до суду.
17.09.2024 року згідно з вимогами ч. 6 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України судом було зроблено запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
23.09.2024 року до суду надійшла відповідь Верхньодніпровської міської ради Кам'янського району Дніпропетровської області № 2697/0/2-24 від 20.09.2024 щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24.09.2024 року відкрите провадження по цивільній справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг та підписав заяву № б/н від 15.09.2010 року, що підтверджується копією анкети заяви. Також 18.03.2020 року відповідач підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, якою було визначено умови кредитування, зокрема тип кредитування - відновлювальна кредитна лінія, відсотки за користування кредитним когтами, строки та порядок погашення кредиту.
Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом в заяві.
Відповідач ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг, що діяли на час підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача в анкеті-заяві, де є певні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банку про їх затвердження.
Підписана відповідачем заява про приєднання до Умов та правил надання послуг містить відомості про строк дії кредитного договору, умови про базову процентну ставку, порядок повернення кредиту та наслідки прострочення виконання та (або) невиконання зобов?язань за Договором у вигляді пені.
Також для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку, яка неодноразово перевипускалась. Кінцевий термін дії картки до 12/24, що підтверджується довідкою банку від 04.09.2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦПК України правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.
Судом встановлено, що підписана відповідачем заява складає між відповідачем та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідача у заяві. Таким чином відповідач підтвердив свою згоду на отримання послуг з надання кредиту та кредитний договір, шляхом складання зазначеного вище документу, був укладений у належній письмовій формі.
Крім того положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує змінює або припиняє цивільні права та обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована.
Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 30 травня 2018 року по справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18).
Судом встановлено, що укладений між сторонами договір не оспорювався та не визнавався судом недійсним. Крім того відповідно до наданого суду розрахунку заборгованості та випискою за рахунком вбачається, що відповідачем було активовану видану йому картку та останній активно користувався виданою йому кредитною карткою, отримував кредитні кошти та періодично вносив грошові суми на погашення кредиту, що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача, тобто відповідач фактично виконував умови укладеного договору.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором про приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі всім споживачам і доведені до їх відмова, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно із ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання надавши відповідачу кредит в межах ліміту кредитування.
Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість, яка становить 34999,19 грн., яка складається з: 31492, 80 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3506,39 грн - заборгованість за простроченими відсотками, що підтверджується випискою по рахунку та розрахунком заборгованості.
Згідно з випискою по особовому рахунку відповідач активно користувася кредитними коштами та сплачував кредит, поповнював картку в терміналах самообслуговування, через “Приват24» розраховувався в різних установах та не заперечував факт укладення кредитного договору.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, оскільки відповідач належним чином взяті на себе грошові зобов'язання не виконав, суд дійшов висновку про те, що відповідачем були порушені права та законні інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, відповідний борг в сумі 34999,19 грн., яка складається з: 31492, 80 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3506,39 грн - заборгованість за простроченими відсотками, який існує на момент розгляду справи в суді, має бути стягнутий з відповідача в судовому порядку.
Водночас суд зазначає, що відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з частиною 2 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні.
Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Положеннями частин 1 та 3 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України унормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина 4 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України).
Разом з цим відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов впродовж встановленого строку. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що відповідач був позбавлений можливості у порядку частини 4 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України письмово та завчасно повідомити суд про неможливість подання у встановлений законом строк доказів та об'єктивних причини, з яких такі докази не могли бути подані у зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина 7 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України).
Водночас за приписами частини 4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач не надав належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем.
Оскільки, як зазначалось вище, суд встановив, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки, позовні вимоги належить задовольнити з урахуванням наведеного.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2422 грн. 40 коп., на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259,263,264,265,268, 273 ЦПК України, суд
Позовні вимоги за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК (юридична адреса: 01001, м.Київ, вул. Грушевського,1Д.Код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором №б/н від 15.09.2010 року, в сумі 34999 (тридцять чотири тисячі дев?ятсот дев?яносто дев?ять) грн. 19 коп. яка складається з:
- 31492,80 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
- 3506,39 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК (юридична адреса 01001 м. Київ, вул. Грушевського, 1Д. Код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту ухвалення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги, рішення суду набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя С.М. Бурхан