707/3068/24
2/707/1345/24
12 грудня 2024 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Морозова В.В.
за участі: секретаря судового засідання - Швидкої І.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник позивача за довіреністю Шкапенко О.В., в інтересах позивача - Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача:
- заборгованість за кредитним договором № б/н від 16 січня 2022 року в розмірі 25 712 грн 68 коп.станом на 09 вересня 2024 року;
- судові витрати по оплаті судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, у розмірі 3 028 грн 00 коп.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що 16 січня 2022 року відповідач ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-БАНКУ (надалі - Умови та Правила) з метою укладання кредитного договору № б/н та отримання кредитної картки. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-БАНКУ, відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів користування кредитом у розмірі 40.8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видану платіжну картку.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Анкета-Заява разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://а-bаnк.соm.uа/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у Анкеті-Заяві.
АТ «А-БАНК» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору.
Відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.
Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала.
В зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором відповідач станом на 09 вересня 2024 року має заборгованість у загальній сумі 25 712 гривень 68 копійок, що складається з: 15 469 гривень 83 копійки - заборгованість за кредитом; 10 242 гривні 85 копійок - заборгованість по відсоткам, 0 гривень 00 копійок - штраф.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області Морозова В.В. від 11 листопада 2024 року відкрито провадження у справі; вирішено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін 12 грудня 2024 року; запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву; встановлено позивачу триденний термін з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив, а відповідачу - триденний термін з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду справи.
Зокрема, відповідача було повідомлено про вказаний позов шляхом направлення копії позовної заяви разом з додатками та ухвалою суду за місцем її реєстрації, про свідчать дані рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, які отримано останньою особисто 19 листопада 2024 року.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від будь-якої зі сторін до суду не надійшло, а відтак, відповідно до вимог частини п'ятої статті 279 ЦПК України, суд вважає можливим розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Правом на подачу відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк відповідач не скористалася.
Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З клопотаннями про відкладення розгляду справи учасники справи не звертались.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно із статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.
Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 16 січня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до А-БАНКУ з Анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-БАНК, згідно з умовами якого було відкрито картковий рахунок з встановленим кредитним лімітом.
Також, 16 січня 2022 року відповідач ОСОБА_1 підписала Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна карта «Зелена», який містить наступну інформацію: кредитний ліміт встановлений у розмірі до 200 000 грн 00 коп.; строк договору та строк кредитування становлять 240 місяців; мета отримання кредиту на споживчі цілі; процентна ставка у межах пільгового періоду встановлена на рівні 0,00001 % річних; базова процентна ставка- 40,8 % річних; відомості про загальну орієнтовну вартість кредиту для споживача 76 571 грн 06 коп.; порядок повернення кредиту - щомісяця, до останнього дня поточного місяця включно, в розмірі не менше 5 % від заборгованості та не менше нарахованих відсотків за користування кредитом та не менше 100 грн; процента ставка, яка застосовується при невиконані зобов'язання щодо повернення кредиту 6,8% у місяць - збільшена відсоткова ставка на місяць на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості).
Відповідно до копії довідки за картками на ім'я ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та було видано наступні картки № НОМЕР_2 зі строком дії до квітня 2028 року.
Із копії до довідки за лімітами, за період з 16 січня 2022 року по 09 вересня 2024 року, ОСОБА_1 кредитний ліміт двічі збільшувався, останній раз 25 квітня 2024 року до 15 500 грн 00 коп.
До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «АКЦЕНТ-БАНК» розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила», виписку по картці ОСОБА_1 від 09 вересня 2024 року за період з 16 січня 2022 року по 09 вересня 2024 року.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг клієнт зобов'язаний погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг у разі невиконання зобов'язань за договором на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплатити винагороди банку.
Відповідно до п. 2.1.1.12.2.1 Умов та правил надання банківських послуг у разі виникнення прострочених зобов'язань за договором, клієнт сплачує банку плату за користування кредитом у розмірі подвійної місячної процентної ставки, визначеної в тарифах, що діє на дату нарахування відсотків. Відсотки в подвійному розмірі, замість базового розміру процентної ставки, зазначеного в тарифах, нараховується від загальної заборгованості з моменту виникнення заборгованості під час дії пільгового періоду за карткою, внаслідок не внесення обов'язкового щомісячного платежу в повному обсязі. При цьому сторони усвідомлюють та підтверджують, що таке збільшення розміру процентної ставки не є зміною умов цього договору та/або зміною процентної ставки за договором, що здійснюється банком в односторонньому порядку і відповідно внесення змін до договору не потребується.
Відповідач взяті на себе зобов'язання по виплаті кредитних коштів у строки визначені кредитним договором не виконує.
Згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 16 січня 2022 року, укладеного між АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 , станом на 09 вересня 2024 року у останньої утворилася заборгованість за вказаним договором у сумі 25 712 гривень 68 копійок, що складається з: 15 469 гривень 83 копійки - заборгованість за кредитом; 10 242 гривні 85 копійок - заборгованість по відсоткам, 0 гривень 00 копійок - штраф.
Матеріали справи підтверджують факт отримання відповідачем передбачених кредитним договором коштів, що також вказує на виконання умов договору позивачем, та на те, що відповідач в односторонньому порядку не виконує договірні зобов'язання.
Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості за кредитним договором, сторонами якого є суб'єкт господарювання та фізична особа.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України унормовано, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Сенс договору приєднання полягає у тому, що його умови визначені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних умовах та можуть бути прийняті іншою стороною не інакше ніж шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. Тобто дійсно вільною в цьому випадку є воля виключно однієї сторони - тієї, яка пропонує для укладення договору саме формуляр (тобто банк). Інша сторона виявляє волю до укладення цього договору лише на стадії висловлення власної волі на стадії прийняття умов такого договору в цілому. Проте не повинно виникати сумнівів у тому, чи дійсно та які саме умови, викладені у формулярі або іншій стандартній формі, приймає позичальник.
У ситуації, коли є сумніви у тому, чи прийняті та які саме умови прийнято споживачем - позичальником, умови не можуть вважатися такими, що прийняті ним в цілому.
Конструкція договору приєднання, викладена у частині першій статті 634 ЦК України, полягає не у тому, що споживач зобов'язаний самостійно ознайомитися з умовами і правилами надання послуг, пропонованими однією стороною, а у тому, що споживач може лише до них приєднатися, не маючи можливості обговорювати умови договору приєднання, пропонуючи свої зміни тощо. Проте сама воля споживача на приєднання до певних умов такого договору має бути однозначною та свідчити про певне її спрямування на досягнення згоди саме на певних умовах, запропонованих банком.
Відтак, у законі як загальне правило визначено, що договір приєднання має викладатися на формулярі або іншій стандартній формі, яка має засвідчувати усі прийняті споживачем умови такого договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно із статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути складові його повної вартості, а саме: заборгованість за тілом кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник) та заборгованість за простроченими відсотками.
Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі її розмір і порядок нарахування, позивач, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 16 січня 2022 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на сайті: https://а-bаnк.соm.uа/terms, як невід'ємні частини спірного договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ті умови кредитування, які викладені у Витязі з Тарифів обслуговування кредитних карт та у Витязі з Умов та Правил надання банківських послуг, розуміла відповідач, ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи Анкету-заяву позичальника, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та саме у зазначених в цих документах, доданих банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
У постанові від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що не підписані Умови та Правила надання банківських послуг не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного шляхом підписання заяви-анкети.
У наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду також указала на мінливість Правил надання банківських послуг ПриватБанку, тому їх не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, в Анкеті-заяві позичальника та у Паспорті споживчого кредиту, які безпосередньо підписані останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих їй умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила надання банківських послуг, надані банком Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» і Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Даний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, наведеній у постанові у справі № 753/6301/18 (провадження № 61-15657св19) від 15 липня 2020 року.
Крім того, суд зауважує, що роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) та не спростовано позивачем при розгляді даної справи.
Разом з тим, із копії Паспорта споживчого кредиту, підписаного відповідачем ОСОБА_1 16 січня 2022 року, тобто у день підписання Анкети-заяви позичальника, вбачається, що сторони узгодили базову процентну ставку за кредитом, а також інші істотні умови договору, в тому числі про встановлення відповідальності у вигляді штрафів та пені за порушення зобов'язання.
Таким чином, даний договір є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України. Позичальник була ознайомлена з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.
Відтак, зважаючи на підписання відповідачем 16 січня 2022 року Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у А-Банку, а також підписання відповідачем того ж дня Паспорту споживчого кредиту, суд вважає, що позивачем доведено позовні вимоги, а тому наявні підстави для стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 16 січня 2022 року в розмірі 25 712 грн 68 коп.
Зазначений розмір заборгованості підтверджується умовами договору і не викликає сумніву у суду.
При цьому, суд зауважує, що відповідач не скористалася своїм правом на подання відзиву та не спростувала розміру нарахованої суми заборгованості перед позивачем за кредитним договором.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з повним задоволенням позову, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3 028 грн 00 коп.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 280, 526, 527, 530, 549, 550, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 634, 1048, 1049, 1050,1054 ЦК України, статтями 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 16 січня 2022 року в розмірі 25 712 (двадцять п'ять тисяч сімсот дванадцять) гривень 68 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Ознайомитись з повним текстом судового рішення в електронній формі сторони можуть за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.
Сторони:
Позивач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», юридична адреса: вул. Батумська, буд.11, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 14360080.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя: В. В. Морозов