712/4709/24
2/712/1942/24
06 грудня 2024 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
судді Борєйко О.М.
за участю секретаря судового засідання Чорнуцької І.Ю.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів, стягнення індексації та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 06 листопада 2010 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси Черкаського міського управління юстиції був зареєстрований шлюб між позивачем та відповідачем, актовий запис № 1557.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Соснівському району міста Черкаси Черкаського міського управління юстиції 03 квітня 2012 року, позивач з відповідачем є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Соснівським районним у місті Черкаси відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області 26 січня 2018 року, позивач з відповідачем є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Діти проживають разом з позивачем та знаходяться на повному її утриманні. Позивач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, участі у додаткових витратах не приймає.
Згідно ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік», з 01 січня 2024 року встановлений прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років в розмірі 3 196 гривень. Позивач на має можливості самостійно забезпечити такий рівень, тому відповідач, який є працездатним, має велику квартиру і автомобіль, працевлаштований неофіційно, часто виїжджає за межі державного кордону України, має можливість сплачувати аліменти на користь позивач в твердій грошовій сумі з розрахунку прожиткового мінімуму на дітей з розрахунку по 3 196 гривень на місяць на утримання кожної дитини.
Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 серпня 2021 року у справі № 712/6736/21 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2 395 гривень щомісячно, з щорічною індексацією вказаної суми відповідно до закону, починаючи з 17 червня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття;
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1 921 гривня щомісячно, з щорічною індексацією вказаної суми відповідно до закону, починаючи з 17 червня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідачем зобов'язання зі сплати аліментів на користь позивача на утримання дітей не виконуються. Відповідач жодним чином не допомагає сім'ї.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань зі плати аліментів на користь позивача на утримання дітей, у останнього виникла заборгованість перед позивачем зі сплати аліментів на дітей за період з червня 2021 року по квітень 2024 року в розмірі 151 050 гривень в тому числі:
-на утримання доньки - ОСОБА_2 - в розмірі 83 825 гривень;
-на утримання сина - ОСОБА_3 - в розмірі 67 235 гривень.
Відповідно до ч.1 ст. 196 Сімейного Кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Враховуючи викладене, з урахуванням вимог ч.1 ст. 196 Сімейного кодексу України, позивач в позовній заяві просила стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату аліментів за період з червня 2021 року по квітень 2024 року в сумі 151 060 гривень, тобто у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення сплати аліментів, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Останнім часом матеріальне становище позивача погіршилось у з'вязку із зростанням цін на споживчі товари та послуги, також підвищенням прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Позивач самостійно в повному обсязі здійснює оплату житлово - комунальних послуг.
Відповідач припинив надання матеріальної допомоги на утримання малолітніх дітей, хоча має стабільний дохід, інші особи на утриманні у відповідача відсутні.
Відповідно до ч.1 ст. 192 Сімейного кодексу України, Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи викладене, позивач звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила:
збільшити розмір аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивача на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначивши розмір аліментів в сумі 3 196 гривень на кожну дитину, а разом 6 392 гривні щомісячно, з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття;
стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати аліментів, індексації та пені в сумі 303 827 гривень 18 копійок.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 травня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
В підготовчому судовому засіданні відповідач повідомив, що більше року з позивачем однією сім'єю не проживає; працює неофіційно.
Позивачем надано розрахунок заборгованості відповідача зі сплати аліментів на утримання доньки - ОСОБА_2 у виконавчому провадженні ВП № 74857785, складений державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Назаренко Є.І., згідно якого станом на 29 липня 2024 року заборгованість відповідача зі сплати аліментів на корить позивача на утримання доньки становить 104 011 гривень 52 копійки.
Крім того, позивачем надано розрахунок заборгованості відповідача зі сплати аліментів на утримання сина - ОСОБА_3 у виконавчому провадженні ВП № 74859778, складений державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Назаренко Є.І., згідно якого станом на 29 липня 2024 року заборгованість відповідача зі сплати аліментів на корить позивача на утримання сина становить 83 426 гривень 24 копійки.
Також позивачем надано копію договору дарування квартири, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е. А. 01 квітня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3172, згідно п.1 якого, за цим договором ОСОБА_4 подарував ОСОБА_1 безоплатно квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 листопада 2024 року підготовче провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів, стягнення індексації та пені - закрито; призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з викладених в позовній заяві підстав, просила стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату аліментів станом на 03 грудня 2024 року з урахуванням наданого державним виконавцем розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 03 грудня 2024 року; проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Надала суду розрахунок заборгованості відповідача зі сплати аліментів станом на 03 грудня 2024 року в розмірі 217 314 гривень 16 копійок в тому числі:
на утримання доньки - ОСОБА_2 у виконавчому провадженні ВП № 74857785, складений державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Назаренко Є.І., згідно якого станом на 03 грудня 2024 року заборгованість відповідача зі сплати аліментів на корить позивача на утримання доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 120 590 гривень 27 копійок.
на утримання сина - ОСОБА_3 у виконавчому провадженні ВП № 74859778, складений державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Назаренко Є.І., згідно якого станом на 29 липня 2024 року заборгованість відповідача зі сплати аліментів на корить позивача на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , становить 96 723 гривні 89 копійок.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на пощовну заяву суду не надав.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, надані позивачем докази, дослідивши їх всебічно, повно, об'єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши всі обставини справи, приходить до наступного.
Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси Черкаського міського управління юстиції, 06 листопада 2010 року зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 1557. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_6 ».
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Соснівському району міста Черкаси Черкаського міського управління юстиції 03 квітня 2012 року, позивач з відповідачем є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Соснівським районним у місті Черкаси відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області 26 січня 2018 року, позивач з відповідачем є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач в свої позовній заяві зазначає, що діти проживають разом з позивачем та знаходяться на повному її утриманні. Позивач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, участі у додаткових витратах не приймає.
Вказані доводи позивача відповідачем не спростовані; відзив на позовну заяву відповідачем не наданий.
Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 серпня 2021 року у справі № 712/6736/21 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2 395 гривень щомісячно, з щорічною індексацією вказаної суми відповідно до закону, починаючи з 17 червня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття;
стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1 921 гривня щомісячно, з щорічною індексацією вказаної суми відповідно до закону, починаючи з 17 червня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття; видано виконавчі листи, які позивачем пред'явлено до примусового виконання.
Відповідач в позовній заяві зазначає, що зобов'язання зі сплати аліментів на користь позивача на утримання дітей не виконуються. Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань зі плати аліментів на користь позивача на утримання дітей, у останнього виникла заборгованість перед позивачем зі сплати аліментів.
В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з викладених в позовній заяві підстав, просила стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату аліментів станом на 03 грудня 2024 року з урахуванням наданого державним виконавцем розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 03 грудня 2024 року; проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Надала суду розрахунок заборгованості відповідача зі сплати аліментів станом на 03 грудня 2024 року в розмірі 217 314 гривень 16 копійок в тому числі:
на утримання доньки - ОСОБА_2 у виконавчому провадженні ВП № 74857785, складений державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Назаренко Є.І., згідно якого станом на 03 грудня 2024 року заборгованість відповідача зі сплати аліментів на корить позивача на утримання доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 120 590 гривень 27 копійок.
на утримання сина - ОСОБА_3 у виконавчому провадженні ВП № 74859778, складений державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Назаренко Є.І., згідно якого станом на 03 грудня 2024 року заборгованість відповідача зі сплати аліментів на корить позивача на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , становить 96 723 гривні 89 копійок.
Просила стягнути з відповідача на користь позивача пеню за прострочення сплати останнім аліментів на користь позивача на утримання двох малолітніх дітей станом на 03 грудня 2024 року в розмірі 100% заборгованості останнього зі сплати аліментів, згідно розрахунку державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Назаренко Є.І.
Відповідно до ч.1 ст. 196 Сімейного Кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України)
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (пункт 2 частини другої статті 49 ЦПК України).
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев'ята статті 7 СК України).
Сімейні обов'язки є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу (частина перша статті 15 СК України).
Якщо в результаті психічного розладу, тяжкої хвороби або іншої поважної причини особа не може виконувати сімейного обов'язку, вона не вважається такою, що ухиляється від його виконання (частина третя статті 15 СК України).
Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін (частина четверта статті 15 СК України).
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України).
У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості (абзац 1 частини першої статті 196 СК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20) зазначено, що:
«правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18)».
Тлумачення вказаних норм свідчить, що:
загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах сімейного законодавства;
учасники сімейних правовідносин можуть мати особисті та майнові суб'єктивні сімейні обов'язки. Свої обов'язки учасники сімейних відносин здійснюють різними способами: здійснення активних дій; утримання від здійснення активних дій. Якщо невиконання особистих обов'язків учасників сімейних відносин у випадках, передбачених в законі, може припинятися або не зумовлювати відповідних наслідків, то невиконання сімейного обов'язку майнового характеру не допускається. Оскільки на відміну від особистих, майнові обов'язки можуть виконуватися незалежно від самого носія такого обов'язку за допомогою інших суб'єктів.
невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування відповідних правових наслідків, що можуть визначатися в: нормах СК України; домовленості (договорі) сторін. Наслідки невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку можуть мати: особистий характер, коли негативний вплив відбувається на особисту сферу зобов'язаної особи; майновий характер, якщо такий вплив здійснюється на майнову сферу зобов'язаної особи;
стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів;
розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %;
при застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред'явлення позову чи на інший момент), то при пред'явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред'явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред'явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується…
потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред'явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості на яку вона нараховується;
прострочення розпочинається з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені аліменти».
Вказаний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 711/679/21.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути відповідача на користь позивача пеню за несвоєчасну сплату аліментів за період, починаючи з 17 червня 2021 року по 03 грудня 2024 року в сумі 217 314 гривень 16 копійок в тому числі:
на утримання доньки - ОСОБА_2 в розмірі 120 590 гривень 27 копійок.
на утримання сина - ОСОБА_3 в розмірі 96 723 гривні 89 копійок.
Відповідно до ч.1 ст. 196 Сімейного Кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Згідно наданого державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Назаренко Є.І. розрахунку, станом на 03 грудня 2024 року заборгованістьвідповідача зі сплати аліментів становить 217 314 гривень 16 копійок в тому числі:
на утримання доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (виконавче провадження ВП № 74857785) - 120 590 гривень 27 копійок.
на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виконавче провадження ВП № 74859778) - 96 723 гривні 89 копійок.
Згідно матеріалів справи, досліджених судом безпосередньо в судовому засіданні, згідно вимог ч.5 ст. 263 ЦПК України, сплата аліментів на користь позивача на утримання малолітніх дітей за період, починаючи з 17 червня 2021 року, і до 03 грудня 2024 року - не здійснювалась.
Доказів погашення відповідачем заборгованості зі сплати аліментів на момент ухвалення рішення суду матеріали справи не містять і відпвідачем суду не надано.
Позивач в свої позовній заяві зазначає, що діти проживають разом з позивачем та знаходяться на повному її утриманні. Позивач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, участі у додаткових витратах не приймає.
В підготовчому судовому засіданні відповідач підтвердив, що з сім'єю більше року не проживає.
Згідно правового висновку Великої Палати Верховного суду України в справі № 333/6020/16-ц від 03 квітня 2019 року, «обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов'язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.
Зазначений висновок підтверджується і наявністю відповідальності за ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків, як передбачено у частині четвертій статті 155 СК України.
Крім того, відповідно до Закону України від 17 травня 2017 року N 2037-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів" аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
Цей припис підтверджує довід про підвищений захист прав дитини.
У статті 179 СК України послідовно зазначається, що аліменти призначені для утримання дитини і не можуть бути використані не за цільовим призначенням.
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення про стягнення аліментів).
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Згідно з частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1 % за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Визначаючи розмір пені за порушення строків сплати аліментів, суд першої інстанції застосував саме таке правило та реалізував своє право на зменшення розміру пені, дослідивши обставини справи, докази, надані сторонами, та здійснивши їх правову оцінку, відповідно до частини другої статті 196 СК України у редакції, чинній на час розгляду справи в суді.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі "Брумареску проти Румунії", заява N 28342/95, § 61). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення від 29 листопада 2016 року у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії", заява N 76943/11, § 123).
ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі, тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. Роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення від 11 листопада 1996 року у справі "Кантоні проти Франції", заява N 17862/91, § 31-32; від 11 квітня 2013 року у справі "Вєренцов проти України", заява N 20372/11, § 65). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22 листопада 1995 року у справі "С. В. проти Сполученого Королівства", заява N 20166/92, § 36).
З огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, зокрема і при вирішенні питання щодо необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі N 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі N 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі N 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі N 6-300цс16, і вважає, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Аналогічно вирішено питання у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі 572/1762/15-ц (провадження N 14-37цс18), проте помилково наведено формулу, за якою обчислення пені за несплату або прострочення сплати аліментів передбачає врахування кожного місяця окремо, а не за кожен день прострочення сплати аліментів.».
Відповідно до Закону України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
Відповідачем зобов'язання зі сплати аліментів виконувались неналежним чином.
Згідно матеріалів справи, досліджених судом безпосередньо в судовому засіданні, згідно вимог ч.5 ст. 263 ЦПК України, за період з 17 червня 2021 року по 03 грудня 2024 року, тобто протягом 42 (сорока двох) місяців, відповідачем сплата аліментів на користь позивача на утримання двох малолітніх дітей останнього взагалі не здійснювалась.
Відповідно до ч.1 ст. 196 Сімейного кодексу України, згідно наданого державним виконавцем розрахунку, розмір пені за несвоєчасну сплату аліментів на утримання доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , лише за період з 17 червня 2021 року по 31 грудня 2022 року, становить 168 823 гривні 55 копійкок, що перевищує 100% загального розміру заборгованості відповідача зі сплати аліментів 120 590 гривень 27 копійок, виходячи з наступного розрахунку:
Заборгованість по аліментах за відповідний місяць (гривень)Кількість днів прострочення заборгованості по аліментах за відповідний місяць,починаючи з 01 числа наступного місяця, до 31 грудня 2021 року включноРозрахунок пені Розмір пені за відповідний період (гривень)
липень 2021 року 2 395 12522 395 х 1252 х 1%29 985,40
серпень 2021 року 2 395 12212 395 х 1221 х1%29 242,95
вересень 2021 року 2 395 11902 395 х 1190 х 1%28 500,50
жовтень 2021 року 2 39511592 395 х 1159 х 1%27 758,05
листопад 2021 року 2 395 11292 395 х 1129 х 1%27 039,55
грудень 2021 року 2 39510982 395 х 1098 х 1%26 297,10
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 196 Сімейного кодексу України, згідно наданого державним виконавцем розрахунку, розмір пені за несвоєчасну сплату аліментів на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , лише за період з 17 червня 2021 року по 31 грудня 2022 року, становить 135 411 гривень 29 копійкок, що перевищує 100% загального розміру заборгованості відповідача зі сплати аліментів 96 723 гривні 89 копійок, виходячи з наступного розрахунку:
Заборгованість по аліментах за відповідний місяць (гривень)Кількість днів прострочення заборгованості по аліментах за відповідний місяць,починаючи з 01 числа наступного місяця, до 31 грудня 2021 року включноРозрахунок пені Розмір пені за відповідний період (гривень)
липень 2021 року 1 921 12521 921 х 1252 х 1%24 050,92
серпень 2021 року 1 92112211 921 х 1221 х1%23 455,41
вересень 2021 року 1 92111901 921 х 1190 х 1%22 859,90
жовтень 2021 року 1 92111591 921 х 1159 х 1%22 264,39
листопад 2021 року 1 92111291 921 х 1129 х 1%21 688,09
грудень 2021 року 1 92110981 921 х 1098 х 1%21 092,58
Згідно розрахунку, виконаного державним виконавцем, та матеріалів позовної заяви, відповідачем сплата аліментів в період з 17 червня 2021 року по 03 грдня 2024 року взагалі не здійснювалась. Вказані обставини відповідачем не спростовані.
Відповідно до ч.1 ст.196 Сімейного Кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Матеріали справи не містять і відповідачем та державним виконавцем суду не надано доказів погашення відповідачем заборгованості зі сплати аліментів на користь позивача на утримання доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 120 590 гривень 27 копійок в ході виконавчого провадження № ВП 74857785 з примусового виконання виконавчого листа №712/6736/21, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2 395 гривень щомісячно, з щорічною індексацією вказаної суми відповідно до закону, починаючи з 17 червня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати аліментів станом на 03 грудня 2024 року в розмірі 120 590 гривень 27 копійок та пені за несвоєчасну сплату аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 120 590 гривень 27 копійок, тобто в розмірі 100% заборгованості останнього зі сплати аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно розрахунку державного виконавця, підлягають задоволенню.
Крім того, матеріали справи не містять і відповідачем та державним виконавцем суду не надано доказів погашення відповідачем заборгованості зі сплати аліментів на користь позивача на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 96 723 гривні 89 копійок в ході виконавчого провадження № ВП 74859778 з примусового виконання виконавчого листа №712/6736/21, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1 921 гривня щомісячно, з щорічною індексацією вказаної суми відповідно до закону, починаючи з 17 червня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати аліментів станом на 03 грудня 2024 року в розмірі 96 723 гривні 89 копійок та пені за несвоєчасну сплату аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 96 723 гривні 89 копійок, тобто в розмірі 100% заборгованості останнього зі сплати аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно розрахунку державного виконавця, підлягають задоволенню.
Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 серпня 2021 року у справі № 712/6736/21 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2 395 гривень щомісячно, з щорічною індексацією вказаної суми відповідно до закону, починаючи з 17 червня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття;
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1 921 гривня щомісячно, з щорічною індексацією вказаної суми відповідно до закону, починаючи з 17 червня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з викладених в позовній заяві підстав, просила стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату аліментів станом на 03 грудня 2024 року з урахуванням наданого державним виконавцем розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 03 грудня 2024 року; проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Надала суду розрахунок заборгованості відповідача зі сплати аліментів станом на 03 грудня 2024 року в розмірі 217 314 гривень 16 копійок в тому числі:
на утримання доньки - ОСОБА_2 у виконавчому провадженні ВП № 74857785, складений державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Назаренко Є.І., згідно якого станом на 03 грудня 2024 року заборгованість відповідача зі сплати аліментів на корить позивача на утримання доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 120 590 гривень 27 копійок.
на утримання сина - ОСОБА_3 у виконавчому провадженні ВП № 74859778, складений державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Назаренко Є.І., згідно якого станом на 29 липня 2024 року заборгованість відповідача зі сплати аліментів на корить позивача на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , становить 96 723 гривні 89 копійок.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 03 грудня 2024 року, державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Назаренко Є.І., на виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 серпян 2021 року у справі № 712/6736/21, аліменти нараховані та стягуються з відповідача в розмірі, визначеному рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 серпня 2021 року у справі № 712/6736/21, з щорічною індексацією, про що зазначено у вказаному розрахунку.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про збільшення розміру аліментів, який визначений рішенням Сснівського районного суду м. Черкаси від 19 серпня 2021 року у справі № 712/6736/21.
В обґрунтування заявлених вимог про збільшення розміру аліментів позивач в своїй позовній заяві зазначає, що діти проживають разом з позивачем та знаходяться на повному її утриманні. Позивач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, участі у додаткових витратах не приймає.
Згідно ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік», з 01 січня 2024 року встановлений прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років в розмірі 3 196 гривень. Позивач не має можливості самостійно забезпечити такий рівень, тому відповідач, який є працездатним, має велику квартиру і автомобіль, працевлаштований неофіційно, часто виїжджає за межі державного кордону України, має можливість сплачувати аліменти на користь позивач в твердій грошовій сумі з розрахунку прожиткового мінімуму на дітей з розрахунку по 3 196 гривень на місяць на утримання кожної дитини.
Останнім часом матеріальне становище позивача погіршилось у з'вязку із зростанням цін на споживчі товари та послуги, також підвищенням прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Позивач самостійно в повному обсязі здійснює оплату житлово - комунальних послуг.
Відповідач припинив надання матеріальної допомоги на утримання малолітніх дітей, хоча має стабільний дохід, інші особи на утриманні у відповідача відсутні.
В обгрунтування наявності підстав для збільшення розміру аліментів, позивачем надано копію договору дарування квартири, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е. А. 01 квітня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3172, згідно п.1 якого, за цим договором ОСОБА_4 подарував ОСОБА_1 безоплатно квартиру АДРЕСА_1 .
Враховуючи викладене, позивач звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила в тому числі збільшити розмір аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивача на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначивши розмір аліментів в сумі 3 196 гривень на кожну дитину, а разом 6 392 гривні щомісячно, з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до ч.1 ст.192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду увід 04 березня 2020 року у справі №682/3112/18, «Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року № 2037-VIII частину другу статті 182 Сімейного кодексу України (далі - СК України) викладено в новій редакції, відповідно до якої розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною першою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час винесення державним виконавцем постанов) порядок стягнення аліментів визначається законом.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Згідно частини другої статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У частині першій статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Аналіз змісту статті 192 СК України свідчить, що зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України.
Згідно статті 8 СК України якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім'ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин. Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
Аналіз статті 8 СК України та частини першої статті 9 ЦК України дозволяє зробити висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин.
У частинах першій, другій статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Усталеним є розуміння юридичних фактів як певних фактів реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків.
У частині третій статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України, але є підставою для зміни мінімального розміру аліментів, зазначених у виконавчому листі у процедурі виконання та стягнення аліментів, та враховується під час визначення суми аліментів або заборгованості.
Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII частину першу статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення».
Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 серпня 2021 року у справі № 712/6736/21 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2 395 гривень щомісячно, з щорічною індексацією вказаної суми відповідно до закону, починаючи з 17 червня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття;
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1 921 гривня щомісячно, з щорічною індексацією вказаної суми відповідно до закону, починаючи з 17 червня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року № 2037-VIII частину другу статті 182 Сімейного кодексу України (далі - СК України) викладено в новій редакції, відповідно до якої розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік» у 2021 році встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць:
-для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 1921 гривня, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривень;
-для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» у 2022 році встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць:
-для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 2100 гривень, з 1 липня - 2201 гривня, з 1 грудня - 2272 гривні;
-для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні.
Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» у 2023 році встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць:
-для дітей віком до 6 років - 2272 гривні;
-для дітей віком від 6 до 18 років - 2833 гривні.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» у 2024 році встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць:
-дітей віком до 6 років - 2563 гривні;
-дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
Таким чином, заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 серпня 2021 року у справі № 712/6736/21 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей в розмірі, який не є меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, передбачений Законом України «Про державний бюджет» на відповідний рік.
В обгрунтування наявності підстав для збільшення розміру аліментів, позивачем надано копію договору дарування квартири, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е. А. 01 квітня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3172, згідно п.1 якого, за цим договором ОСОБА_4 подарував ОСОБА_1 безоплатно квартиру АДРЕСА_1 .
Разом з тим, вказаний договір укладений 01 квітня 2019 року, тобто на два роки раніше ухвалення Соснівським районним судом м. Черкаси заочного рішення від 19 серпня 2021 року у справі № 712/6736/21 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох малолітніх дітей, а тому вказаний договір дарування, укладений 01 квітня 2019 року не може вважатись належним доказом підтвердження зміни майнового стану платника аліментів в період після ухвалення рішення Соснівського рацонного суду м. Чекаси від 19 серпня 2021 року у справі № 712/6736/21.
Крім того, в обгрунтування заявлених вимог про збільшення розміру аліментів позивач зазначає, що відповідач, який є працездатним, має велику квартиру і автомобіль, працевлаштований неофіційно, має стабільний дохід, інші особи на утриманні у відповідача відсутні, часто виїжджає за межі державного кордону України, а тому має можливість сплачувати аліменти на користь позивач в твердій грошовій сумі з розрахунку прожиткового мінімуму на дітей з розрахунку по 3 196 гривень на місяць на утримання кожної дитини.
Вказані доводи позивача не підтверджені належними, достатніми, достовірними, допустимими доказами.
Згідно ст. ст. 12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Позивачем не надано до суду належнимх та допустимих доказів на пітвердження зміни матеріального становища або сімейного стану відповідача, погіршення або поліпшення здоровя когось із сторін та інших випадків, передбачених статтею 192 Сімейного кодексу України а тому заявлені позовні вимоги в частині збільшення розміру аліментів не підлягають задоволенню.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, в судове засідання без поважних причин не з'явився, відзиву на позовну заяву суду не надав.
Згідно ч.4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п.3) ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Враховуючи, що позивач при зверненні до суду з позовною заявою звільнена від сплати судового збору, приймаючи до уваги, що позовні вимоги про стягнення заборгованості зі сплати алементів та пені за прострочення сплати аліментів підлягають задоволенню, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 4 346 (чотири тисячі триста сорок шість) гривень 28 (двадцять вісім) копійок.
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.51 Конституції України, згідно ст.ст. 180, 181, 182, 183, 191, 192,196 СК України та керуючись ст.ст. 13, 28, 76-83, 89, 95, 133, 137, 141, 247, 263, 352, 354, 430 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів, стягнення індексації та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , заборгованість зі сплати аліментів станом на 03 грудня 2024 року в розмірі 219 314 гривень 16 копійок (двісті дев'ятнадцять тисяч триста чотирнадцять) гривень 16 (сорок п'ять) копійок та неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 219 314 гривень 16 копійок (двісті дев'ятнадцять тисяч триста чотирнадцять) гривень 16 (сорок п'ять) копійок, а всього 434 628 (чотириста тридцять чотири тисячі шістсот двадцять вісім) гривень 32 (тридцять дві) копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь держави судовий збір в сумі 4 346 (чотири тисячі триста сорок шість) гривень 28 (двадцять вісім) копійок.
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
В разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 12 грудня 2024 року.
Сторони справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Суддя О.М. Борєйко