Справа № 152/1089/24
Провадження № 22-ц/801/2313/2024
Категорія: 94
Головуючий у суді 1-ї інстанції Роздорожна А. Г.
Доповідач:Матківська М. В.
11 грудня 2024 рокуСправа № 152/1089/24м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
Головуючого: Матківської М. В.
Суддів: Голоти Л. О., Сопруна В. В.
Секретар: Пантелеймонова А. І.
розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 10 вересня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб - Органу опіки та піклування Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області і ОСОБА_2 , про усиновлення та внесення змін в актовий запис про народження,
Рішення ухвалила суддя Роздорожна А. Г.
Рішення ухвалено о 16:14 год в м. Шаргород Вінницької області
Дата складення повного тексту рішення - 20 вересня 2024 року,
Встановив:
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, із залученням заінтересованої особи - Органу опіки та піклування Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області, про усиновлення та внесення змін в актовий запис про народження, та просив визнати його усиновлювачем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; в актовому записі про народження від 06 березня 2015 року за № 20 по відділу реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Шаргородського районного управління юстиції у Вінницькій області по-батькові дитини змінити з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », решту даних дитини залишити без змін; вказати його батьком дитини.
Свої вимоги мотивував тим, що він перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 з 25 червня 2024 року.
Мати малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_2 надала нотаріально посвідчену згоду на усиновлення дитини ОСОБА_1 . Відомості про батька дитини записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.
Він є приватним підприємцем, сукупний дохід якого за період 2023 року склав 5 169 706,00 грн., разом із сім'єю проживає в будинку, що складається із 3-х житлових кімнат загальною площею 69,5 кв. м., який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 . В будинку чисто, охайно, є всі необхідні меблі. Будинок підключений до електромережі та водогону, опалення пічне, газове. Є необхідні санітарно-гігієнічні зручності. Створені всі умови для проживання малолітньої дитини, її духовного та фізичного розвитку.
Він не значиться засудженим за кримінальними злочинами та в розшуку не перебуває і не перебуває на обліку у нарколога та психіатра. За станом здоров'я він може бути усиновлювачем, а дитина усиновленою.
Працівниками Служби у справах дітей Шаргородської міської ради Вінницької області йому роз'яснено законодавство з усиновлення та правові наслідки усиновлення.
Усиновлення повністю відповідає інтересам дитини. Викладене підтверджується висновком Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області від 19 липня 2024 року за № 05-01/670 «Про доцільність усиновлення та його відповідність інтересам неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 ». Цей висновок свідчить про те, що мати малолітньої дитини ОСОБА_3 - ОСОБА_2 надала нотаріально посвідчену згоду на усиновлення дитини ОСОБА_1 .
Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 30 липня 2024 року залучено до участі у справі заінтересованою особою - ОСОБА_2 .
Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 10 вересня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб - Органу опіки та піклування Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області і ОСОБА_2 , про усиновлення та внесення змін в актовий запис про народження, відмовлено.
В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду постановити нове, яким задовольнити його заяву.
Зазначив, що рішення суду вважає незаконним, прийнятим із порушенням норм матеріального та процесуального права; суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та зробив передчасні висновки, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що він на своє переконання, надав всі докази на підтвердження доцільності усиновлення ним та його відповідність інтересам малолітньої дитини ОСОБА_3 . Натомість суд першої інстанції дійшов передчасних та помилкових висновків, що заявник не надав чітких і переконливих пояснень про дійсні наміри усиновлення ним малолітньої дитини, вважаючи, що він вже проживає разом з дитиною як вітчим. При цьому судом не зазначено в рішенні підстав, з яких зроблено висновок, що таке усиновлення здійснюється заявником з іншими намірами ніж стати для доньки дружини, яку вони разом виховують і піклуються про неї, батьком, прийнявши на себе всі права і обов'язки щодо неї.
Також судом першої інстанції безпідставно не враховано висновок виконавчого комітету Шаргородської міської ради Жмеринського району № 05-01/670 від 19 липня 2024 року «Про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 ».
Малолітня ОСОБА_3 була усиновлена матір'ю у 2015 році.
Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що він має зареєстроване місце проживання; не врахував на яких підставах їх сім'я користується будинком за адресою: АДРЕСА_1 , у якому створені всі належні умови для проживання та розвитку малолітньої дитини. Він пояснив, що фактично проживає у будинку ОСОБА_2 , а зареєстрований у будинку по АДРЕСА_2 . Також він повідомив, що раніше був одружений та від попередніх шлюбів має двох неповнолітніх дітей.
Суд першої інстанції міг самостійно отримати інформацію щодо дати розірвання шлюбу, оскільки справа № 127/21820/23 щодо розірвання шлюбу є в загальному доступі і з неї можна встановити, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 31 жовтня 2023 року, що набуло законної сили 01 грудня 2023 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 розірвано. Відсутність судових справ щодо стягнення аліментів на його дітей свідчить про належне матеріальне утримання цих дітей та відсутність претензій з боку колишньої дружини.
Також інформацію щодо наявності належного йому нерухомого майна суд першої інстанції міг отримати самостійно.
Суд першої інстанції не врахував, що заявник виконав всі умови, встановлені законодавством для усиновлення, він має здібності особи, яка бажає усиновити дитину, може забезпечити стабільні та гармонічні умови для життя дитини, тому є всі підстави для задоволення заяви, у зв'язку з чим оскаржуване рішення не відповідає критеріям законного та обґрунтованого.
Заінтересовані особи не надали відзив на апеляційну скаргу.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 і його представник - адвокат Мишковська Т. М. підтримали апеляційну скаргу, просять її задовольнити.
Представник заінтересованої особи - органу опіки та піклування Шаргородської міської ради, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився.
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу, просить її задовольнити, пояснивши, що із заявником вони знайомі давно, проте однією сім'єю стали проживати із січня 2024 року. Заявник добре ставиться до її дочки ОСОБА_3 , бажає бути їй батьком. Дочка сприймає заявника батьком.
Малолітня дитина ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що із заявником знайома іще до війни. Вони проживають разом. Заявник до неї добре ставиться, він допомагає їй робити домашнє завдання, якщо у неї щось не виходить. По можливості вони проводять разом свій вільний час, грають в ігри, зокрема - в шашки, що їй подобається. Вона хоче мати батька і хоче, щоб заявник, якого вона зараз називає «ОСОБА_1», був її батьком.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення заявника ОСОБА_1 і його представника - адвоката Мишковської Т. М., заінтересованої особи ОСОБА_2 , малолітньої дитини ОСОБА_3 , дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до висновку виконавчого комітету Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області № 05-01/670 від 19 липня 2024 року «Про доцільність усиновлення та його відповідність інтересам неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 » ОСОБА_1 може бути усиновлювачем малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а дитина усиновленою. Усиновлення повністю відповідає інтересам неповнолітньої дитини (а. с. 4-5).
Згідно акта обстеження умов проживання від 19 липня 2024 року, складеного начальником Служби у справах дітей Шаргородської міської ради Коломієць В. А. і головним спеціалістом-бухгалтером Служби у справах дітей Бабій С. В., у присутності заявника ОСОБА_2 та на підставі її заяви, проведено обстеження умов проживання з метою підготовки висновку органу опіки та піклування про можливість бути усиновителем малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у житловому одноповерховому будинку, загальною площею 69,5 кв. м., житловою площею 36,3 кв. м., який складається із 3-х кімнат, кухні, ванної кімнати та двох коридорів по АДРЕСА_1 ; умови проживання задовільні. ОСОБА_1 проживає в будинку без реєстрації. Будинок належить ОСОБА_2 . Будинок підключений до електромережі, опалення пічне, газифіковане, є водогін. В кімнатах чисто, прибрано, затишно. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: малолітня дитина має власну кімнату, яка умебльована належним чином: шафа, ліжко, стіл, стілець. Дитина забезпечена сезонним одягом та взуттям, шкільним приладдям, засобами гігієни. Дитина має велосипед, ролики, двоколісний самокат. Стосунки, традиції сім'ї: добрі, побудовані на взаємоповазі один до одного. Результат бесіди і ставлення членів сім'ї до виховання дитини: ОСОБА_1 може бути усиновителем малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 6).
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Жмеринським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 25 червня 2024 року, про що складено актовий запис № 113. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_7 , дружини - ОСОБА_8 (а. с. 12).
Згідно виданого повторно 02 червня 2016 року Шаргородським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Шаргород Шаргородського району Вінницької області, про 06 березня 2015 року складено відповідний актовий запис № 20, її батьками є: батько ОСОБА_9 , мати ОСОБА_2 (а. с. 13).
Малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована з 01 липня 2016 року за адресою: АДРЕСА_1 (а. с.14).
Із податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , поданої 18 січня 2024 року, вбачається, що обсяг доходу за звітний період - за 2023 рік, становить 5 169 707,00 грн. (а. с. 15-19).
Відповідно до довідки № 1368 від 10 липня 2024 року, виданої відділом «Центр надання адміністративних послуг», виданої Виконавчим комітетом Шаргородської міської ради, ОСОБА_1 проживає разом із дружиною ОСОБА_2 , падчеркою ОСОБА_3 і тещею ОСОБА_10 по АДРЕСА_1 ; зареєстрований за іншою адресою (а. с. 20).
Згідно висновку про стан здоров'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , здоровий (а. с. 23).
Згідно висновку про стан здоров'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здорова (а. с. 24).
Згідно довідки про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин, № 369 від 01 липня 2024 року, виданої КНП «Шаргородська міська лікарня» у ОСОБА_1 психіатричних, у тому числі спричинених вживанням психоактивних речовин, протипоказань для виконання обов'язків усиновителя, немає (а. с. 25).
Згідно витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ОСОБА_1 станом на 03 липня 2024 року до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Витяг наданий для усиновлення, встановлення опіки (піклування), створення прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу (а. с. 26).
Нотаріально посвідченою заявою від 05 липня 2024 року ОСОБА_2 надала згоду на усиновлення її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її чоловіком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 27).
Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини 1 статті 135 СК України, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер актового запису про народження - 20 від 06 березня 2015 року; батько - ОСОБА_9 , громадянин України; мати - ОСОБА_2 , громадянка України. Відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (а. с. 28).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Шаргородської державної нотаріальної контори Цимбалюк І. М. та зареєстрованого в реєстрі за № 2135 від 22 липня 2004 року, спадкоємицею майна ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на 1/2 частину, є його дочка ОСОБА_2 . Спадкове майно, на яке видане свідоцтво, складається із житлового будинку, у якому на даний час проживає сім'я та право власності на який, відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, ОСОБА_2 набула 15 вересня 2004 року (а. с. 29-30).
Згідно договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Шаргородського районного нотаріального округу Вінницької області Мельник М. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 755 від 20 грудня 2017 року, ОСОБА_2 прийняла у дарунок земельну ділянку площею 0,0609 га по АДРЕСА_3 (а. с. 31-32).
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні заяви, суд першої інстанції прийшов до висновку, що усиновлення не буде сприяти забезпеченню найкращих інтересів дитини. При цьому суд врахував такі встановлені ним обставини, як те, що заявник одружився з матір'ю малолітньої дитини 25 червня 2024 року, а документи на усиновлення дитини зібрав в період з 01 липня по 19 липня 2024 року. Встановити, скільки часу дитина фактично проживає разом із заявником, із матеріалів справи не можливо, але зі слів заявника - то це із січня 2024 року. Заявник фактично проживає у будинку, власником якого є його дружина - ОСОБА_2 , яка і створила для дитини всі необхідні умови для проживання і які були обстежені комісією 19 липня 2024 року. Заявник не надав відомостей щодо того, яким нерухомим майном він володіє. В заяві про усиновлення заявник не вказав, що у нього є рідні діти від попереднього шлюбу, а також не надав документів, які б підтверджували дату розірвання попереднього шлюбу та копії свідоцтв про народження дітей і не зазначив, яку він бере участь у вихованні своїх дітей від попереднього шлюбу. Заявник просить внести зміни до актового запису про народження дитини, записавши його батьком, проте прізвище дитини залишити материне. У своїх усних поясненнях заявник не повідомив чи любить він дитину та чи хоче піклуватися про неї як про рідну. Суд не з'ясував це питання у дитини, оскільки мати дитину у судове засідання не привела. Проаналізувавши надані заявником документи, які підтверджують його фізичну та матеріальну можливість бути усиновлювачем, у суду виникли обґрунтовані сумніви щодо мотивів заявника. Заявник не надав чітких і переконливих пояснень про свої дійсні наміри усиновлення ним малолітньої ОСОБА_3 , зважаючи, що він вже проживає разом із дитиною як вітчим і матеріали справи не містять доказів того, що заявник опікується цією дитиною та бере участь в її вихованні. Під час надання висновку про доцільність усиновлення, особистість заявника - як кандидата в усиновителі малолітньої дитини, досліджена поверхово, а сам висновок органу опіки та піклування ґрунтується лише на фінансових можливостях заявника бути усиновителем. Тому суд не взяв до уваги висновок про доцільність усиновлення, оскільки в його основу покладено дослідження лише побутових умов проживання, створених матір'ю дитини, та майнового стану заявника, проте не перевірено дійсні обставини усиновлення та не з'ясовано добросовісність і мету такого усиновлення.
Апеляційний суд не погоджується із таким висновком суду.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї, та не обмежений доводами і вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частини 5 статті 367 ЦПК України якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилася очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, суд апеляційної інстанції переглядає справу в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 293, що у розділі ІV «Окреме провадження» ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до пункту 4 частини 2 цієї статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про усиновлення.
За правилами статті 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити учасникам справи їхні права та обов'язки, сприяти у здійснення та охороні гарантованих Конституцією України і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. З метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативною витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Особливості розгляду справ про усиновлення, визначені главою 5 розділу ІV (статті 310-314) Цивільного процесуального кодексу України.
За статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Як визначено у статтях 77-80 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту дійсного наміру усиновлення, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов'язком суду при їх оцінці.
Згідно статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд апеляційної інстанції дослідивши та оцінивши згідно правил статті 89 і статті 76 ЦПК України зібрані по справі докази як кожного окремо так і всіх доказів у сукупності, прийшов до такого висновку.
Відповідно до статей 3, 4, 5, 7 Сімейного Кодексу України кожна особа має право на проживання в сім'ї. Сім'я створюється, в тому числі, і на підставі усиновлення. Держава створює пріоритет сімейного виховання дитини. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
Відповідно до статті 207 СК України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.
Згідно частини 1 статті 208 СК України усиновленою може бути дитина (стаття 6 цього Кодексу).
Статтею 6 СК України визначено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Визначення кола осіб, які можуть бути усиновлювачами, надано в статті 211 СК України. Зокрема, відповідно до її частини 1 усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини.
Стаття 212 СК України визначає коло осіб, які не можуть бути усиновлювачами.
Перешкод, визначених статтею 212 СК України для усиновлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судом не встановлено.
Згідно положень статті 217 СК України усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків. Згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною. Згода батьків на усиновлення може бути дана ними лише після досягнення дитиною двомісячного віку. Письмова згода батьків на усиновлення засвідчується нотаріусом.
Для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров'я (частина 1). Дитина має бути проінформована про правові наслідки усиновлення (частина 2). Усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв'язку з віком або станом здоров'я не усвідомлює факту усиновлення (частина 3). Згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає в сім'ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками (частина 4) (стаття 218 СК України).
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у пункті 6 постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30 березня 2007 року, вирішуючи заяву по суті, суд зобов'язаний перевірити наявність передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема: чи дали батьки дитини згоду на це (якщо вона необхідна); чи може заявник бути усиновлювачем; чи є дитина відповідно до законодавства суб'єктом усиновлення і чи виконано вимоги частин 1 - 3 статті 218 СК України щодо наявності згоди дитини; чи відповідають висновок органу опіки та піклування і дозвіл на усиновлення уповноваженого органу виконавчої влади необхідним вимогам.
По справі встановлено, що малолітня дитина ОСОБА_3 , має вік - повних дев'ять років. Вона проживає в сім'ї усиновлювача. Свою згоду на усиновлення, згідно положень частини 1 статті 218 СК України, вона надала у судовому засіданні суду апеляційної інстанції - 11 грудня 2024 року.
Відомості про батька дитини записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, про що свідчить Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження щодо зазначених відомостей про батька дитини ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батько - ОСОБА_9 , громадянин України (а. с. 28).
За правилами статті 219 СК України усиновлення дитини провадиться без згоди батьків, якщо вони невідомі.
Орган опіки та піклування Шаргородської міської ради надав висновок від 19 липня 2024 року № 05-01/670 «Про доцільність усиновлення та його відповідність інтересам неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 », згідно якого ОСОБА_1 може бути усиновлювачем малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а дитина усиновленою. Усиновлення повністю відповідає інтересам неповнолітньої дитини (а. с. 4-5).
Відповідно до частини 1 статті 220 СК України на усиновлення дитини одним із подружжя потрібна письмова згода другого з подружжя, засвідчена нотаріально.
Мати дитини ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , нотаріально посвідченою заявою від 05 липня 2024 року надала згоду на усиновлення її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її чоловіком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 27).
Згідно зі статтею 8 Європейської конвенції про усиновлення дітей (ETS N58), прийнятої 24 квітня 1967 року в Страсбурзі, і яка, відповідно до статті 9 Конституції України, є складовою частиною національного законодавства України, компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише тоді, коли впевниться, що воно здійснюється в інтересах дитини. Кожного разу компетентний орган звертає особливу увагу на те, щоб це усиновлення забезпечило дитині стабільні та гармонійні домашні умови.
У відповідності зі статтею 223 СК України особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення. Подання такої заяви через представника не допускається. Заява про усиновлення може бути відкликана до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.
Відповідно до положень статті 224 СК України суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; особу дитини та стан її здоров'я; ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.
Суд не може відмовити особі в усиновленні на тій підставі, що вона вже має або може народити дитину.
Суд, постановляючи рішення про усиновлення неповнолітньої особи, враховує мотиви, на підставі яких особи бажають усиновлення, можливість їхнього спільного проживання, їхній сімейний стан та стан здоров'я, а також інші обставини, що мають істотне значення.
При дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини.
Відповідно до статі 232 СК України з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов'язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням. З моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов'язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов'язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов'язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.
У відповідності до статті 229 СК України особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір'ю, батьком дитини або повнолітньої особи. Якщо усиновлюється дитина, яка досягла семи років, то для запису усиновлювача матір'ю, батьком потрібна згода дитини, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 218 цього Кодексу. Суд задовольняє таку заяву усиновлювача у рішенні про усиновлення, якщо це відповідає інтересам дитини.
За правилами статті 231 СК України якщо усиновлювачами є одночасно жінка та чоловік і якщо вони записуються батьками дитини, відповідно змінюються прізвище та по батькові дитини. За заявою усиновлювачів може бути змінено ім'я дитини. Для такої зміни потрібна згода дитини. Така згода не вимагається, якщо дитина живе в сім'ї усиновлювачів і звикла до нового імені. Якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини. Якщо усиновлюється повнолітня особа, її прізвище, ім'я та по батькові можуть бути змінені у зв'язку з усиновленням за заявою усиновлювача та усиновленої особи. Про зміни, передбачені у цій статті, суд зазначає у рішенні про усиновлення.
Правові наслідки усиновлення визначені у статті 232 СК України, згідно якої з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов'язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням. При усиновленні дитини однією особою ці права та обов'язки можуть бути збережені за бажанням матері, якщо усиновлювачем є чоловік, або за бажанням батька, якщо усиновлювачем є жінка. З моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов'язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов'язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов'язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.
На підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін. Свідоцтво про народження, що було видане раніше, скасовується (стаття 233 СК України).
Відповідно до підпункту 20 пункту 1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану. Згідно з пунктом 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Відповідно до статті 228 СК України особи, яким у зв'язку з виконанням службових обов'язків доступна інформація щодо усиновлення (перебування осіб, які бажають усиновити дитину, на обліку, пошук ними дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення, розгляд справи про усиновлення, здійснення нагляду за дотриманням прав усиновленої дитини тощо), а також інші особи, яким став відомий факт усиновлення, зобов'язані не розголошувати її, зокрема і тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним (частина 1). Відомості про усиновлення видаються судом лише за згодою усиновлювача, крім випадків, коли такі відомості потрібні правоохоронним органам, суду у зв'язку з цивільною справою чи кримінальним провадженням (частина 2). Таємниця усиновлення забезпечується також відповідно до статей 229-231 цього Кодексу (частина 3). Особи, які розголосили таємницю усиновлення, несуть відповідальність, встановлену законом (частина 4).
Таким чином, враховуючи вік, стан здоров'я та матеріальне становище усиновлювача, апеляційний суд установив, що будь-якої корисливої або іншої зацікавленості в усиновленні з боку заявника немає, його намір відповідає вимогам законодавства та моральним засадам суспільства; заявник є здоровою людиною, має стійке бажання виховувати та утримувати дитину, усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов життя.
Також встановлено, що заявник раніше не судимий, на обліку нарколога та психіатра не перебуває, веде здоровий спосіб життя, хронічних захворювань та протипоказань щодо усиновлення дитини не має. Є працездатною особою, має стабільний дохід, житло та належні житлові умови для проживання дитини.
Згідно зі статтею 314 ЦПК України за результатами розгляду заяви про усиновлення суд ухвалює рішення. У разі задоволення заяви суд зазначає у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини або повнолітньої особи заявником (заявниками). За клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника (заявників). Якщо після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили батьки дитини відкликали свою згоду на її усиновлення, суд скасовує своє рішення і поновлює розгляд справи. У разі відкликання заяви про усиновлення після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили, суд скасовує своє рішення і залишає заяву без розгляду. Усиновлення вважається здійсненим із дня набрання законної сили рішенням суду. Для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини або повнолітньої особи копія рішення суду надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, а у справах про усиновлення дітей іноземцями - також до уповноваженого органу виконавчої влади.
З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що заявник виконав всі умови, встановлені законодавством для усиновлення, він має здібності особи, яка бажає усиновити дитину, може забезпечити стабільні та гармонічні умови для життя дитини, тому є всі підстави для задоволення заяви.
Суд першої інстанції неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення для справи і невірно надав оцінку зібраним по справі доказам, внаслідок чого прийшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви.
Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції підлягає до скасування із ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-382 ЦПК України, суд
Постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 10 вересня 2024 року скасувати і ухвалити нове судове рішення.
Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб - Органу опіки та піклування Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області і ОСОБА_2 , про усиновлення та внесення змін в актовий запис про народження, задовольнити.
Визнати громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , усиновлювачем дитини - громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Внести зміни до актового запису № 20 від 06 березня 2015 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Шаргородського районного управління юстиції у Вінницькій області, про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна Вінницька область Шаргородський район місто Шаргород, де у графі «по батькові» змінити з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », в графі «батько» змінити з: « ОСОБА_9 , громадянин України» на: « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України», решту даних залишити без змін.
Усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності судовим рішенням про усиновлення.
Особи, яким у зв'язку з виконанням службових обов'язків доступна інформація щодо усиновлення (перебування осіб, які бажають усиновити дитину, на обліку, пошук ними дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення, розгляд справи про усиновлення, здійснення нагляду за дотриманням прав усиновленої дитини тощо), а також інші особи, яким став відомий факт усиновлення, зобов'язані не розголошувати її, зокрема і тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним.
Копію судового рішення після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
ГоловуючийМ. В. Матківська
СуддіЛ. О. Голота В. В. Сопрун
Повний текст судового рішення складено 13 грудня 2024 року