11 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 345/3303/24
провадження № 61-16322ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Скочиляс Ірина Мирославівна, на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 04 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та стягнення страхового відшкодування,
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (далі - ПрАТ «СК «Універсальна») 80 400,00 грн моральної шкоди, 241 200,00 грн відшкодування на утримання, 27 130,05 грн пені, три проценти річних в сумі 2 937,70 грн, інфляційні втрати в розмірі 4 176,66 грн.
01 серпня 2024 року Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області ухвалив рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнив.
Стягнув з ПрАТ «СК «Універсальна»на користь ОСОБА_1 80 400,00 грн моральної шкоди, 241 200,00 грн відшкодування на утримання, 27 130,05 грн пені, три проценти річних в сумі 2 937,70 грн, інфляційні втрати в розмірі 4 176,66 грн. Стягнув з ПрАТ «СК «Універсальна»на користь держави 3542,44 грн судового збору.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач оскаржив його до апеляційного суду.
Івано-Франківський апеляційний суд постановою від 04 листопада 2024 року задовольнив частково апеляційну скаргу представника ПрАТ «СК «Універсальна» - адвоката Корнілова Л. О. Скасував рішення Калуського міськрайонного суду від 01 серпня 2024 року та постановив нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнив частково.
Стягнув з ПрАТ «СК «Універсальна» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування моральної шкоди та відшкодування на утримання у загальному розмірі 320 000,00 грн.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Універсальна»про стягнення 27 130,05 грн пені, 2 937,70 грн трьох процентів річних, 4 176,66 грн інфляційних втрат - відмовив.
В решті рішення суду залишив без змін.
04 грудня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Скочиляс І. М., через засоби поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 04 листопада 2024 року, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Універсальна» про стягнення 27 130,05 грн пені, 2 937,70 грн трьох процентів річних, 4 176,66 грн інфляційних втрат та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення вказаних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
За приписами пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), зокрема визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Ціна позову в цій справі становить 355 844,41 грн, що станом на 01 січня 2024 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн).
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що наведені заявником обставини, передбачені підпунктами «а» та «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав як для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, так і для висновку про те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права із зазначенням підстав касаційного оскарження є виконанням вимог щодо оформлення касаційної скарги відповідно до статей 389, 392 ЦПК України і не вказує на наявність випадків, вказаних заявником у касаційній скарзі, та фактично підтверджує незгоду особи, яка її подала, з оскаржуваними судовими рішеннями.
Крім того, заявник зазначив, що він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, проте не вказав, в якій саме справі, що перебуває на розгляді в судах, він позбавлений можливості спростувати обставини, а також в чому полягає така неможливість, що не підтверджує наявність таких випадків у відповідності до положень підпункту «б» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Тому наведені доводи не обґрунтовані.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення;
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані судові рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та стягнення страхового відшкодування за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Скочиляс Ірина Мирославівна, на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 04 листопада 2024 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов