83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
20.12.07 р. Справа № 34/260пн
Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.
При секретарі судового засідання Котельніковій Н.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Візантія» м. Маріуполь
до відповідача - Виконкому Маріупольської міської ради
про визнання права власності.
за участю представників сторін:
від позивача - Кониченко В.В. (за довіреністю)
від відповідача - не з'явився
Заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю фірма “Візантія» м. Маріуполь до Виконкому Маріупольської міської ради про визнання права власності на самовільно збудований тамбур літ. а25-1, по пр. Ілліча 141, ввести тамбур літ.а25-1 до складу нежилого приміщення, що знаходиться у будинку №141 по пр. Ілліча.
Заявою від 18 листопада 2007року (вхід. №02-41/46554) позивач уточнив позовні вимоги та просить визнати право власності на нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою м. Маріуполь, пр. Ілліча в будинку 141, а саме тамбур літ. а25-1.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на рішення виконкому Маріупольської міської ради від 17.09.1998року №234/1, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, довідку Маріупольського міського управління земельних ресурсів №953 В/03, договір купівлі-продажу від 05.11.2001року, рішення господарського суду Донецької області від 16.05.2006року.
Відповідач у відзиві від 06 листопада 2007року (вхід. №02-41/41359) проти позову заперечує та зазначає, що позивачем не надано висновку експертизи про можливість прийняття об'єкту в експлуатацію та про відповідність об'єкта будівельно - технічним нормам.
За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив :
Позивач є суб'єктом підприємницької діяльності - юридичною особою, яка включена до ЄДРПОУ за номером 20390687.
05.11.2001р. між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма “Візантія» та Приватним підприємством “Резерв» на Донбаський товарній біржі було укладено договір купівлі-продажу №3324 нежилих приміщень, розташованих у жилому будинку № 141 по проспекту Ілліча у м. Маріуполі, у тому числі з літ. А-5 приміщення №88, з літ. А/п приміщення 57, 58, 59, 60 нежилою площею 296,4кв.м., що складає 4/100 частини долі будинку.
Згідно державного акту на право постійного користування землею позивачу надано у постійне користування 0,6168гектарів землі.
На час розгляду справи у суді, позивач користується земельною ділянкою на якій розташований спірний об'єкт на підставі акту на право постійного користування землею .
Рішенням господарського суду Донецької області від 16 травня 2006року по справі №21/138пн позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Візантія» про визнання права власності на нежилі приміщення, які знаходяться у будинку № 141 по проспекту Ілліча у м. Маріуполі, у тому числі із літ. А-5, приміщення №88, а саме коридори 1, 4, 7, 12, 17, торгівельні зали 2, 13, кабінети 3, 31, 9, 10, 11, 14, умивальник 5, туалет 6, склад 15, кладова 16, із літ. А/п приміщення 57, 58, 59, 60, загальною площею 298,3 м2 в цілому, а також зобов'язання провести державну реєстрацію зазначених нежилих приміщень за позивачем і внести зміни в реєстр прав власності, задоволено повністю.
Позивач у заяві про зміну позовних вимог (від 18.12.2007року) зазначає, що він самочинно без відповідного дозволу, до входу в аптеку збудував тамбур літ. а25-1.
Згідно довідки Маріупольського бюро технічної інвентаризації від 27 серпня 2007року ТОВ Фірма “Візантія» самовільно збудований тамбур літ. а25-1 за адресою пр. Ілліча,141, збільшена нежитлова площа на 1,3кв.м. та складає в цілому 299,6кв.м.
Згідно листа ТОВ “Донбасстойспецмонтаж» від 21 листопада 2007року №1470 в результаті будівництва тамбура “а25-1» загальна площа нежилого приміщення збільшена на 1,3кв.м., при будівництві тамбура “а25-1», розташованого за адресою м. Маріуполь, пр. Ілліча,141, не порушені санітарно-гігієнічні вимоги та умови пожежобезпеки, знаходиться у задовільному технічному стані (ІІ категорія технічного стану) та може експлуатуватися у подальшому, технічний стан будівельних конструкцій тамбура “а25-1», забезпечує їх безпечну та надійну експлуатацію.
Відповідно до частини 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належне затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм та правил .
На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинне збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Сторони не надали суду документи, які підтверджують, що спірне самочинне збудоване майно порушує права інших осіб.
Відповідно до приписів ст.33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини справи на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Виходячи зі змісту статей 331 та 376 ЦК України , право власності на самочинну добудову по приміщення може бути визнано судом за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку під вже збудоване нерухоме майно, а також у разі, коли зазначене не порушує прав інших осіб.
Оскільки згідно акту на право постійного користування землею позивачу в постійне користування надано відповідну земельну ділянку, та суду не надано доказів порушень позивачем прав інших суб'єктів у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку що позивача виникло право власності на добудови до приміщення з моменту завершення його будівництва.
За приписами ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності
Згідно п.1 ст.147 Господарського кодексу України, майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.
У відповідності до п. 2 ст.20 Господарського Кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав.
Відповідно до ст.ст. 139, 144 Господарського Кодексу України майнові права підприємства виникають внаслідок створення майна, а майно це будинки, споруди, машини, тощо. Тобто закінчив будівництво тамбуру літ.а25-1, розташованого за адресою м. Маріуполь, пр. Ілліча,141, позивач отримав право власності на новостворене майно.
Згідно до п.2 ст.3 Цивільного Кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.
Судом не було встановлено неправомірне володіння позивача будівлею, то позивач володіє цім майном правомірно. Тобто Конституцією України та чинним законодавством встановлена презумпція правомірності фактичного володіння майном, оскільки це майно знаходиться у володінні позивача.
За таких обставин, позовні вимоги позивача, про визнання права власності на нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою м. Маріуполь, пр. Ілліча в будинку 141, а саме тамбур літ. а25-1, підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на позивача, так як саме з його вини виник спір.
На підставі ст.ст.139,144, 331, частини 5 ст. 376 ЦК України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Візантія» м. Маріуполь до Виконкому Маріупольської міської ради про визнання права власності на нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою м. Маріуполь, пр. Ілліча в будинку 141, а саме тамбур літ. а25-1, задовольнити повністю.
Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Візантія» м. Маріуполь на нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою м. Маріуполь, пр. Ілліча в будинку 141, а саме тамбур літ. а25-1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Кододова О.В.