Справа № 120/9802/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Жданкіна Наталія Володимирівна
Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.
03 грудня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Капустинського М.М. Ватаманюка Р.В. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Пращерук М. О.,
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: Озерської І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
в липні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання рішення протиправним, його скасування та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року позовні вимоги задоволено частково:
-визнано протиправним та скасовано рішення Хмільницького відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про припинення провадження за заявою ОСОБА_1 від 13.06.2024.
-зобов'язано Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області поновити провадження за заявою ОСОБА_1 про прийняття до громадянства України від 17.08.2023 та здійснити її повторний розгляд з урахуванням висновків суду.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Від представника відповідача надійшов відзив, у якому він просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року скасувати.
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд задовольнити її.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою Республіки Білорусь та була документована паспортом громадянина Республіки Білорусь серії НОМЕР_1 від 25.03.2013, строком дії до 25.03.2023.
25.09.2014 до Хмільницького РС УДМС України у Вінницькій області позивач звернулась із заявою про надання дозволу на імміграцію в межах квоти імміграції відповідно до пункту 6 частини 2 статті 4 Закону України «Про імміграцію», як мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка отримала дозвіл на імміграцію в Україну №5238 від 01.09.2014, оскільки іммігрувала до свого батька іммігранта, громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Вінницької області, та була документована посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_2 від 26.02.2015.
21.11.2014 ОСОБА_1 видано дозвіл на імміграцію в Україну №5680, у якому зазначено, що ОСОБА_1 на підставі п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про імміграцію» дозволено постійне проживання в Україні.
Окрім того, 21.11.2021 позивача документовано посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_3 , виданою УДМС у Вінницькій області, на підставі якої у порядку обміну оформлено посвідку на постійне проживання № НОМЕР_4 від 30.01.2019 строком дії до 24.01.2029, виданою УДМС у Вінницькій області.
17.08.2023 ОСОБА_1 звернулась до Управління ДМС у Вінницькій області із заявою щодо прийняття до громадянства України на підставі ст. 9 Закону України «Про громадянство України», як особа яка понад 5 років постійно проживає на території України.
На виконання вимог ч. 6 ст. 6 Закону України «Про імміграцію» УДМС України у Вінницькій області здійснено перевірку матеріалів справи про надання дозволу на імміграцію громадянці Республіки Білорусі ОСОБА_1 , з метою з'ясування законності отримання такого дозволу.
23.11.2023 матеріали справи разом з висновком про прийняття до громадянства України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , направлено до ДПГПР ДМС України за №0501.4.1-8091/05.1-23.
21.12.2023 за №8827/1/0501-23 матеріали справи були повернуті з ДПГПР ДМС України в зв'язку з тим, що за інформацією ДСІОБГ ДМС України виявлено підстави для скасування вказаній особі дозволу на імміграцію в Україну.
17.01.2024 УДМС України у Вінницькій області прийнято рішення №12 про скасування дозволу на імміграцію в Україну №5680 від 21.11.2014 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про імміграцію» та рішення №05032500089456 про скасування посвідки на постійне проживання № НОМЕР_4 .
29.01.2024 до ДПГПР ДМС України було спрямовано для затвердження висновок про відсутність підстав для задоволення клопотання про прийняття до громадянства України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У зв'язку з цим, не погоджуючись з прийнятими відповідачем рішеннями від 17.01.2024, позивач оскаржила їх в судовому порядку.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14.02.2024 у справі №12/1326/24, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Зокрема, визнано протиправним та скасовано:
- рішення Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про скасування дозволу на імміграцію в Україну від 17.01.2024 №12;
- рішення Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про скасування посвідки на постійне проживання від 17.01.2024 №05032500089456.
Зазначене рішення суду набуло законної сили 10.04.2024.
Поряд із цим, 23.04.2024 головою ДМС України було затверджено висновок відповідача від 29.01.2024 про відсутність підстав для задоволення клопотання про прийняття до громадянства України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Як повідомив представник відповідача в судовому засіданні, вказаний висновок разом з матеріалами справи 29.04.2024 надійшов до УДМС у Вінницькій області за №2600/1/0501-24.
30.04.2024 за №0501.17-2774/05.2-24 вказану справу було спрямовано до Хмільницького відділу УДМС у Вінницькій області для повідомлення заявниці про відмову в задоволенні її клопотання та для припинення даного провадження.
13.06.2024 головним спеціалістом Хмільницького відділу УДМС у Вінницькій області підготовлено рішення про припинення провадження за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Того ж дня вказане рішення затверджено начальником Хмільницького відділу УДМС у Вінницькій області, про що свідчить проставлені на останньому підпис та печатка.
Вважаючи рішення Хмільницького відділу УДМС у Вінницькій області від 13.06.2024 про припинення провадження за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулась до суду з цим адміністративним позовом.
Оцінюючи спірні правовідносини, колегія суддів виходить з наступного.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
За приписами ст. 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Із зазначених конституційних норм, зокрема, випливає, що, встановлюючи ті чи інші правила поведінки, держава має в першу чергу дбати про потреби людей, утримуючись за можливості від встановлення таких правил, які негативно сприйматимуться тими чи іншими групами суспільства. Встановлення таких правил може бути виправдане тільки наявністю переважаючих суспільних інтересів, які не можуть бути задоволені в інший спосіб, але і в цьому разі має бути дотриманий принцип пропорційності.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.09.2018 у справі № 806/3265/17.
Так, спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про громадянство України» від 18.01.2001 №2235-ІII (далі - Закон №2235-ІII), який відповідно до Конституції України визначає правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, а також Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27.03.2001 №215 (далі - Порядок №215), який відповідно до Закону України «Про громадянство України» визначає перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 3 Закону №2235-ІІІ громадянами України є особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
Відповідно до ст.6 Закону №2235-ІІІ громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в заклад охорони здоров'я, заклад освіти або інший дитячий заклад, у дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
За приписами частини 1 статті 8 Закону №2235-ІІІ особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.
Частинами 2-3 статті 8 Закону №2235-ІІІ встановлено, що для оформлення набуття громадянства України в установленому порядку разом із заявою (клопотанням) про набуття громадянства України подається: особою без громадянства - декларація про відсутність іноземного громадянства; іноземцем - зобов'язання припинити іноземне громадянство. Іноземці, які перебувають у громадянстві (підданстві) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство (підданство) усіх цих держав.
Прийняття рішень про оформлення набуття громадянства України особами з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4-10 статті 6 Закону №2235-ІІІ, згідно з п.4 ч.1 ст.24 Закону №2235-ІІІ належить до повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №360 (далі - Положення №360), Державна міграційна служба України (ДМС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
За змістом пункту 7 Положення №360 ДМС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи та територіальні підрозділи, у тому числі міжрегіональні.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 22 Закону №2235-ІІІ порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства та виконання прийнятих рішень визначає Президент України.
Так, Указом Президента України від 27.03.2001 №215 (в редакції Указу Президента України від 27.06.2006 №588/2006) «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України» затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі - Порядок №215).
Відповідно до абзацу першого пункту 1 розділу І Порядку №215 для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом II цього Порядку.
Пунктом 2 розділу І Порядку №215, зокрема, передбачено, що заяви з питань громадянства оформлюються про оформлення набуття громадянства України особою, яка проживає на території України, - на ім'я керівника територіального органу Державної міграційної служби України за місцем проживання особи.
Згідно з п.4 розділу І Порядку №215 заяви та інші документи з питань громадянства подаються: особою, яка проживає в Україні на законних підставах, - до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання особи в Україні.
Абзацами першим та шостим пункту 5 розділу І Порядку № 215 передбачено, що заяву та інші документи з питань громадянства заявник подає особисто. Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред'являється документ, що посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном та подаються копії таких документів.
До повноважень територіальних органів Державної міграційної служби України також належить скасування прийнятих ними рішень про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону.
Відповідно до пункту 93 розділу IV Порядку №215 територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи щодо оформлення набуття громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України. Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою. Подані заявником належно оформлені документи не пізніш як у двотижневий строк з дня їх надходження надсилаються до територіального органу Державної міграційної служби України.
Згідно з абзацами першим, другим, п'ятим та шостим пункту 94 розділу IV Порядку №215 територіальний орган Державної міграційної служби України перевіряє відповідність оформлення документів з питань громадянства вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов'язує набуття особою громадянства України. Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, зазначені документи повертаються до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня повернення документів надсилає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою. Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов'язує набуття особою громадянства України, а стосовно поновлення особи у громадянстві України також відсутні передбачені Законом підстави, за наявності яких поновлення у громадянстві України не допускається, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає рішення про оформлення набуття особою громадянства України. Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов'язує набуття особою громадянства України, або стосовно поновлення особи у громадянстві України також будуть встановлені передбачені Законом підстави, за наявності яких поновлення у громадянстві України не допускається, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає вмотивоване рішення про відмову у задоволенні клопотання про оформлення набуття особою громадянства України.
Пунктом 95 розділу IV Порядку №215 передбачено, що рішення про оформлення набуття особою громадянства України або про відмову у задоволенні клопотання про оформлення набуття особою громадянства України не пізніш як у тримісячний строк з дня надходження документів надсилається до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником, не пізніш як у тижневий строк з дня надходження відповідного рішення повідомляє про нього заявника у письмовій формі. У разі прийняття рішення про відмову у задоволенні клопотання про оформлення набуття особою громадянства України заявникові у письмовій формі повідомляються причини відмови.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково:
-визнано протиправним та скасовано рішення Хмільницького відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про припинення провадження за заявою ОСОБА_1 від 13.06.2024.
-зобов'язано Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області поновити провадження за заявою ОСОБА_1 про прийняття до громадянства України від 17.08.2023 та здійснити її повторний розгляд з урахуванням висновків суду.
Позивач оскаржує рішення в частині зобов'язання підготувати висновок про наявність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про прийняття до громадянства України.
Колегія суддів вказує,що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 зобов'язано Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області здійснити повторний розгляд заяви, тому оскільки процедура розгляду заяви про прийняття до громадянства ще не завершена, суд не може зобов'язати Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області підготувати висновок про наявність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про прийняття до громадянства України, оскільки такий висновок формується на кінцевій стадії розгляду заяви.
Суд, захищаючи права та свободи особи, не може перебирати на себе функції інших органів державної влади, та втручатися в делеговані повноваження.
Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах дотримання законодавства.
Так, формування висновку про відсутність або наявність підстав для задоволення клопотання про прийняття особи до громадянства України є повноваженнями відповідного територіального органу ДМС України на кінцевому етапі розгляду заяви про прийняття до громадянства, адже потребують надання оцінки комплектності та актуальності долучених особою до відповідного клопотання (заяви) документів. Суд не може передчасно приймати рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Також, варто зазначити, що в межах даної адміністративної справи суд не надає оцінку як повноті, так і актуальності доданих позивачем до заяви від 17.08.2023 документів, оскільки відповідні обставини не слугували підставою для прийняття оскаржуваного в даній справі рішення.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 11 грудня 2024 року.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Капустинський М.М. Ватаманюк Р.В.