Справа № 620/6210/23 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.
12 грудня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року (м. Чернігів, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в порядку ст.383 КАС України, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, що вчинена при виконанні рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 з урахуванням окремої ухвали від 27.06.2024 у справі №620/6210/23, що полягає у непроведенні перерахунку пенсії починаючи з 01.03.2022 позивачу з урахуванням індексації пенсії, згідно із постановою «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 №118 та щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», всупереч поновленого права позивача на перерахунок пенсії з урахуванням індексації 2022 року та щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн за рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 у справі №620/6210/23;
- зобов'язати відповідача у десятиденний термін після набрання ухвалою суду законної сили повідомити Чернігівський окружний адміністративний суд про вжитті заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню статей 14, 370, 383 КАС України та вжити заходів щодо виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 у справі №620/6210/23 у повному обсязі;
- направити ухвалу Пенсійному фонду України для відповідного реагування, в частині встановлення відповідальності посадових осіб відповідача щодо невиконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 у справі №620/6210/23 та вжиття заходів впливу;
- попередити начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про наслідки навмисного та тривалого невиконання судового рішення та ігнорування висновків суду в окремій ухвалі від 27.06.2024 у справі№620/6210/23.
Заява обґрунтована тим, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 у справі №620/6210/23 відповідачем не виконано в повному обсязі.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року заяву ОСОБА_1 від 07.08.2024 (вх. №36500/24) залишено без задоволення.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову про задоволення заяви. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Апелянт зазначає, що відповідачем порушено право позивача на отримання пенсії у розмірі обчисленому відповідно до чинних норм законодавства та резолютивної частини рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 у справі №620/6210/23. Наголошує, що відповідач нічим не обґрунтовує припинення нарахування пенсії відповідно до вказаного судового рішення, та проведення нового перерахунку пенсії починаючи з 01.03.2022.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Залишаючи заяву без задоволення, суд першої інстанції виходив із того, що рішення у даній справі від 28.06.2023 виконане відповідачем у повному обсязі. Разом із тим припинення відповідачем виплат у подальшому відбулось після прийняття рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 в іншій справі № 620/10691/23 та виключає можливість розгляду вказаного питання в межах даної справи в порядку ст. 383 КАС України та може окремий публічно-правовий спір.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
У відповідності до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Положеннями ч. 2 ст. 14 КАС України також передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (ч. 4 ст. 383 КАС України).
Частиною 6 статті 383 КАС України встановлено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Аналіз вищезазначених норм права свідчить, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст.383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб'єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Як вбачається із матеріалів справи, у провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії позивачу з 01.02.2021 на підставі довідки від 07.02.2023 № ФЧ 55215/ІІ, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов'язання відповідача на підставі вказаної довідки провести позивачу перерахунок пенсії та здійснити виплату пенсії з 01.02.2021 з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 №118; постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», без обмеження максимальним розміром, з розрахунку 53% розміру грошового забезпечення та з урахуванням доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн, призначеної з 01.07.2021, з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2021 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.02.2023 № ФЧ 55215/ІІ про розмір грошового забезпечення, станом на 01.01.2021, з урахуванням розміру та всіх видів доплат, встановлених у перерахунку пенсії, станом на 01.03.2023. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 01.02.2021 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.02.2023 №ФЧ 55215/ІІ, станом на 01.01.2021, з урахуванням індексації у розмірі 1 481,71 грн та у розмірі 1 500,00 грн; доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн, без обмеження максимальним розміром, з розрахунку 53% розміру грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 у справ №620/6210/23 позивачу у жовтні 2023 року проведено перерахунок пенсії з 01.02.2021 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.02.2023 № ФЧ 55215/ІІ станом на 01.01.2021, з урахуванням індексації у розмірі 1 481,71 грн та у розмірі 1 500 грн; доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн, без обмеження максимальним розміром, з розрахунку 53% розміру грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.
Таким чином, з 01.11.2023 пенсія позивачу виплачувалась на виконання рішення суду в розмірі 19 038,15 грн (в тому числі індексація 1 908,19 грн та 1 500 грн та доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн відповідно до постанови №713) (т.1 а.с.203-204).
Разом із тим, в подальшому 07.11.2023 набрало законної сили рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 у справі №620/10691/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, яким позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з 01.02.2022 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 07.02.2023 №ФЧ55215/ІІІ, складеної ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 07.02.2023 №ФЧ55215/ІІІ, складеної ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено.
На виконання даного рішення позивачу у грудні 2023 року проведено перерахунок пенсії з 01.02.2022 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 07.02.2023 №ФЧ55215/ІІІ, складеної ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення та з урахуванням виплачених сум, у розмірі 53% відповідних сум грошового забезпечення.
Провівши вказаний перерахунок пенсії позивачу, відповідач зазначає про відсутність підстав для подальшої виплати доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн відповідно до постанови №731 та індексації грошового забезпечення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що припинення відповідачем вказаних виплат у подальшому відбулось після прийняття рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 в іншій справі № 620/10691/23, що в свою чергу виключає можливість розгляду вказаного питання у даній справі та може становити самостійний публічно-правовий спір і, відповідно, вирішенню у порядку ст. 383 КАС України не підлягає.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 12.12.2024.
Головуючий-суддя:А.Ю. Кучма
Судді:В.О. Аліменко
Н.В. Безименна