Справа № 367/7166/24
12 грудня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 30 жовтня 2024 року у справі № 367/7166/24 за позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції №1 Головного управління Національної поліції в Київській області, Головного управління Національної поліції в Київській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 30 жовтня 2024 року у справі № 367/7166/24 за позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції №1 Головного управління Національної поліції в Київській області, Головного управління Національної поліції в Київській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишено без руху та надано апелянту строк протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для надання доказів сплати судового збору.
На адресу суду на виконання ухвали від 14 листопада 2024 року апелянтом надано клопотання про продовження строків для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що ними вжито належних та необхідних заходів для сплати судового збору у цій справі, але процедура отримання відповідних коштів потребує додаткового часу.
Перевіривши зазначене клопотання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
У ч. 1, 3, 6 ст. 121 КАС України закріплено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи за ініціативою суду.
Про продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Таким чином, законодавством регламентовано процесуальні гарантії доступу до правосуддя і забезпечення практичної можливості їх реалізації покладено на суд.
При цьому, у рішенні від 04.12.1995 р. по справі «Беллет проти Франції» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.
Однак, колегія суддів звертає увагу, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Разом з тим, безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги на доволі великий строк може призвести до затягнення строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - заявника апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання Головного управління Національної поліції в Київській області про продовження строків для усунення недоліків апеляційної скарги підлягає задоволенню.
Разом з тим, колегія суддів зауважує, що У частині п'ятій статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) закріплено, що розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду Закон № 3674-VI не передбачає.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", який на перше січня 2024 року становить 3028,00 грн.
Згідно з підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги, зокрема на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні, зокрема позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Також Законом України від 19 вересня 2013 року № 590-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" внесені зміни до положень КУпАП щодо сплати судового збору. Так статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами частини сьомої статті 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Таким чином, особи, стосовно яких ухвалено судове рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору. У випадку незгоди із судовим рішенням про накладення адміністративного стягнення, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, учасники справи вправі оскаржити його в апеляційному порядку і Закон № 3674-VI винятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 543/775/17.
Предметом адміністративного позову є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим за подачу апеляційної скарги відповідач повинен сплатити судовий збір у розмірі 908,40 грн. (3028,00 грн. х 0,2 х 150%), а не 1816,80 грн, як то зазначено в ухвалі про залишення без руху з огляду на те, що судовим рішенням визнано ставку судового збору за подання позову у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 118, 121, 133, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд
Клопотання Головного управління Національної поліції в Київській області про продовження строків для усунення недоліків апеляційної скарги у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції №1 Головного управління Національної поліції в Київській області, Головного управління Національної поліції в Київській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Продовжити апелянту строк для усунення недоліків його апеляційної скарги в частині сплати судового збору у розмірі 908,40 грн до 17.12.2024 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
М.І. Кобаль