Справа № 620/644/24 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:
Лариса ЖИТНЯК
Іменем України
12 грудня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Коротких А.Ю.,
Єгорової Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати неправомірною відмову відповідача у перерахунку пенсії на підставі довідки-розрахунку ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.11.2023 №5/19185ф;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплачувати пенсію з 01.12.2023 з урахуванням індексації грошового забезпечення, яка зазначена в довідці-розрахунку ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.11.2023 №5/19185ф.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 позов задоволено:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії, з урахуванням суми індексації грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області перерахувати розмір пенсійного забезпечення ОСОБА_1 з 01.12.2023, шляхом включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, суми індексації грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням, зазначеної в довідці від 29.11.2023 №5/19185ф, та провести виплату недоотриманої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що розмір пенсії позивача підлягає обмеженню максимальним розміром, що встановлений законом.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію відповідно до положень Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Позивач 04.12.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою, в якій просив провести йому перерахунок пенсії з урахуванням індексації грошового забезпечення (а.с.11). До заяви було додано довідку-розрахунок нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.09.2020 по 21.08.2022 від 29.11.2023 №5/19185ф (а.с.10).
Відповідач листом від 28.12.2023 №21735-21002/Л-02/8-2500/23 повідомив, що перелік складових грошового забезпечення, які враховуються для виплати пенсії і повинні вноситись у довідку про грошове забезпечення для обчислення пенсії є вичерпним. Також зазначив, що індексація не являється складовою щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії та повернув надану позивачем довідку від 29.11.2023 №5/19185ф.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що індексація грошового забезпечення має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина третя статті 308 КАС).
Отже, визначені КАС межі перегляду справи апеляційним судом передбачають перевірку рішення суду першої інстанції лише в тій частині, в котрій воно було оскаржене, і лише з урахуванням наведених в апеляційній скарзі доводів.
У постанові від 24.04.2024 у справі № 580/4684/22 Верховний Суд наголосив, що закріплений у КАС принцип диспозитивності вимагає повного врахування змісту апеляційної скарги; тобто слід виходити не лише з того, в якій частині оскаржується рішення суду, а й з підстав, за яких особа, що подала скаргу, просить скасувати чи змінити рішення.
Водночас, виключенням, коли суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги є факт встановлення під час розгляду справи порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина друга статті 308 КАС).
Проте, у справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції не встановив наявність порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
У свою чергу, в апеляційній скарзі відповідач вказує про те, що рішенням суду першої інстанції вирішене питання виплати позивачу пенсії з у рахуванням індексації пенсії у 2022 та 2023 роках без обмеження пенсії максимальним розміром. При цьому, скаржник наводить доводи того, що пенсія позивача має бути обмежена встановленим законом максимальним розміром.
Проте, колегія суддів наголошує на тому, що вказані питання не вирішувались судом першої інстанції та не були предметом даного спору. Так, у даній справі спірним є питання врахування при обчисленні пенсії розміру індексації грошового забезпечення позивача, що вказаний у довідці-розрахунку ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.11.2023 №5/19185ф.
Таким чином, оскільки окреслені в апеляційній скарзі доводи щодо виплати позивачу пенсії з у рахуванням індексації пенсії у 2022 та 2023 роках без обмеження пенсії максимальним розміром не стосуються предмету спору у даній справі, то вони відхиляються судом апеляційної інстанції.
У свою чергу, оскільки апеляційна скарга не містить заперечень рішенню суду першої інстанції щодо врахування при обчисленні пенсії позивача розміру індексації грошового забезпечення, що вказаний у довідці-розрахунку ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.11.2023 №5/19185ф, то колегія суддів правильність рішення суду у цій частині в силу вимог статті 308 КАС не перевіряє.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції не встановила обставин помилкового задоволення судом першої інстанції позовних вимог.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя Н.М. Єгорова