12 грудня 2024 року Справа № 480/2010/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області, у якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:
- від 28 листопада 2023 року № 0379078-2409-1801-UA59080210000075243 на суму 15645,60 грн;
- від 28 листопада 2023 року № 0379077-2409-1801-UA59080210000075243 на суму 33898,80 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що податковими повідомленнями-рішеннями позивачу визначено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - комплекс виробничих будівель з господарськими будівлями та спорудами (нежитлова нерухомість) загальною площею 2607,60 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , в сумі: за 2021 рік - 15 645,60 грн, за 2022 рік - 33 898,80 грн.
Згідно з абзацом другим підпункту 266.7.1. пункту 266.7. статті 266 ПКУ обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку. У відповідності до рішення від 10.07.2020 десятої сесії сьомого скликання Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2021 рік», ставки податку за 1 кв. метр (відсотків розміру мінімальної заробітної плати) розділу з кодом Класифікації будівель та споруд 125 «Будівлі промислові та склади» підрозділ з кодом 1251.7 «Будівлі підприємств лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості» для фізичних осіб становлять 0,000. У відповідності до рішення від 30.06.2021 сьомої сесії (друге пленарне засідання) восьмого скликання Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Річківської сільської ради», ставки податку на 2022 рік за 1 кв. метр (відсотків розміру мінімальної заробітної плати) розділу з кодом Класифікації будівель та споруд 125 «Будівлі промислові та склади» підрозділ з кодом 1251.7 «Будівлі підприємств лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості» для фізичних осіб становлять 0,000. Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (№ 266110886 від 16.07.2021 р.) комплекс виробничих будівель з господарськими будівлями та спорудами, який належить позивачу на праві власності, складається із будівель підприємств деревообробної промисловості (яким власне був з 1959 року, року створення міжколгоспної будівельної організації - МКСУ-5). Таким чином, стосовно позивача - фізичної особи, громадянина України ОСОБА_1 , як власника об'єктів нежитлової нерухомості, відсутні податкові зобов'язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Наведене зумовило звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою судді відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечує. Наголошує на тому, що нерухоме майно, яке належить йому на праві власності складається із будівель підприємств деревообробної промисловості не підтверджується допустимими доказами, адже в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності зазначено, що об'єктом нерухомого майна є комплекс виробничих будівель з господарськими будівлями та спорудами, який у даному випадку можливо класифікувати лише за кодом 1251.9. Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.02.2024 року по справі № 819/1983/17. У позивача відсутні податкові пільги, а тому прийняття спірних ППР відбувалось правомірно.
У спростування наведених відповідачем доводів представник позивача подав відповідь на відзив у якому зазначив, що з метою повного і точного з'ясування класифікації нерухомого майна, на яке нараховано спірні податки, позивач звернувся із заявою від 12.03.2024 №965 до Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві» (ДНДІАСБ), уповноважене в установленому порядку для ведення державного класифікатора будівель та споруд ДК 018:2000. Згідно Експертного висновку ДНДІАСБ від 22.03.2024 АС8 №2408204 належні позивачу будівлі класифікуються за кодом 1251.7 «Будівлі підприємств лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості».
На вказану відповідь на відзив відповідач подав заперечення у якому зазначив, що в законодавстві України не існує правової норми, яка б чітко визначала, що слід розуміти під поняттям промислове підприємство. Тому визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.
Також Головне управління ДПС у Сумській області вважає неналежними докази, що надані позивачем до суду, а витрати на залучення експертів та проведення експертиз необґрунтованими. ГУ ДПС у Сумській області звертає увагу суду на те, що експертний висновок був зроблений поза межами судової справи за власної ініціативи ОСОБА_1 , відповідно він не може вважатися належним доказом та тим більше бути складовою судових витрат.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, за позивачем зареєстровано комплекс виробничих будівель з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_2 , включаючи: адміністративно-побутова будівля (750,3 кв.м); блокувальна будівля (316,5 кв.м); гараж (376,6 кв.м); котельня (207,4 кв.м); будівля, лісосушилка з підвалом (104,4 кв.м), площа підвалу (8,5 кв.м); будівля, лісопильний цех (308,3 кв.м); будівля, деревообробний цех (227,7 кв.м); погреб (316,4 кв.м), що класифікується відповідно до Державного реєстру як комплекс виробничих будівель з господарськими будівлями та спорудами.
Дана інформація підтверджується ОСОБА_1 в позовній заяві та жодним чином не заперечується.
Річківською сільською радою Білопільського району Сумської області було прийнято рішення «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Річківської сільської ради» у зв'язку з чим ГУ ДПС у Сумській області сформовані податкові повідомлення-рішення форми «Ф» від 28.11.2023 року:
за 2021 рік №0379078-2409-1801-UA59080210000075243 на суму 15645,60 грн.;
за 2022 рік №0379077-2409-1801-UA59080210000075243 на суму 33898,80 грн.
Дані податкові повідомлення-рішення отримані ОСОБА_1 06.12.2023.
14 грудня 2023 року позивач звернувся з адміністративною скаргою на вищевказані ППР до Державної податковою служби України з проханням скасувати вищевказані ППР.
15 січня 2024 року позивач отримав від ДПС України рішення про продовження строку розгляду скарги (від 28.12.2023 р. № 38349/6/99-00-06-01-03-06).
21 лютого 2024 року позивач отримав від ДПС України рішення про результати розгляду скарги (від 14.02.2024 р. № 3739/6/99-00-06-01-03-06). Цим рішенням ДПС України залишила без змін ППР ГУ ДПС у Сумській області від 28.11.2023 №0379078-2409-1801-UA59080210000075243, №0379077-2409-1801-UA59080210000075243, а скаргу - без задоволення.
Вважаючи таке податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з пп. 16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, встановленим цим Кодексом та законами з питань митної справи, що повністю узгоджується з приписами ст. 19 Конституції України щодо обов'язку кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За визначенням, наведеним у ст.265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Відповідно до пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.
Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (пп. 266.1.1 п. 266.1 ст.2 61 ПК України).
Як встановлено положеннями пп. 266.3.1 та 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Приписами пп. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПК України передбачено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України).
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пп. 266.7.1 п.266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України).
Згідно з Додатком №1 до рішення дев'ятої сесії Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області від 10.07.2020 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2021 рік» були установленні ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з 01.01.2021.
Так, вказаним додатком визначено, що за кодом класифікації будівель та споруд:
1251.7 «Будівлі підприємств лісової, деревообробної та целюлозно- паперової промисловості», для фізичних осіб ставка податку за 1 кв.метр - 0,000 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;
1251.9 «Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне», для фізичних осіб ставка податку за 1 кв.метр - 0,200 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Також, згідно з Додатком №2 до рішення сьомої сесії Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області від 30.06.2021 «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Річківської сільської ради» були установленні ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з 01.01.2022.
Так, вказаним додатком визначено, що за кодом класифікації будівель та споруд:
1251.7 «Будівлі підприємств лісової, деревообробної та целюлозно- паперової промисловості», для фізичних осіб ставка податку за 1 кв.метр - 0,000 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;
1251.9 «Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне», для фізичних осіб ставка податку за 1 кв.метр - 0,200 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до наданого податковим органом розрахунку податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у спірних правовідносинах контролюючим органом розраховано податок із застосуванням ставки 0,2%, оскільки він вважав, що об'єкти нерухомості позивача мають код класифікації будівель та споруд 1251.9.
Згідно з абзацом 7 підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Відповідно до підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, їх складові частини, що не є об'єктами житлової нерухомості. До об'єктів нежитлової нерухомості відносяться: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі.
Згідно з пунктом 5.3 статті 5 ПК України інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17 серпня 2000 року № 507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України.
Класифікатор забезпечує уніфікацію об'єктів нерухомості за функціональним призначенням та містить Методику класифікації будівель за головною класифікаційною ознакою.
Визначення належності об'єкта нежитлової нерухомості (будівлі, приміщення) до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об'єкта нерухомості, згідно з Класифікатором.
Відповідно до вказаного ДК 018-2000 об'єктами класифікації є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.
У розділі 1 ДК 018-2000 наведено визначення, згідно з якими:
- споруди - це будівельні системи, пов'язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт;
- будівлі - це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів;
- інженерні споруди - це об'ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів та ін.
Відповідно до ДК 018-2000 будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» група 125 «Будівлі промислові та склади» клас 1251 «Будівлі промисловості».
До будівель промисловості відносяться об'єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 належать до класу 1251 «Будівлі промисловості», який в свою чергу включає підкласи: 1251.1 «Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості», 1251.2 «Будівлі підприємств чорної металургії», 1251.3 «Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості», 1251.4 «Будівлі підприємств легкої промисловості», 1251.5 «Будівлі підприємств харчової промисловості», 1251.6 «Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості», 1251.7 «Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості», 1251.8 «Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості», 1251.9 «Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне».
Суд зазначає, що визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.
При цьому, ДК 018-2000 використовується у даному випадку не для визначення ставок оподаткування, а виключно для визначення статусу нежитлового приміщення, яке не зазначено у реєстрі прав на нерухоме майно, але визначено у технічній документації будівлі.
Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладені у постанові від 31.01.2018 у справі №822/2624/16.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (266110886), позивачу на праві приватної власності належить комплекс виробничих будівель з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , вказаний комплекс складається з наступних об'єктів:
адміністративно-побутова будівля, А-ІІ - 750,3 кв.м.;
блокувальна будівля, В,В і ,В2 - 316,5 кв.м.;
гараж, Е - 376,6 кв.м.;
котельня , И - 207,4 кв.м.;
будівля, лісосушилка з підвалом, Н - 104,4 кв.м.;
будівля, лісопильний цех, К - 308,3 кв.м.;
будівля, деревообробний цех, М - 227,.7 кв.м.;
будівля, потреб, Ж - 316,4 кв.м.
Як вбачається з копій технічного паспорту на комплекс виробничих будівель з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, що належить ОСОБА_1 та розташований за адресою: АДРЕСА_2 , вказаний комплекс складається з наступних об'єктів:
А-ІІ Адміністративно-побутова будівля - 686,2 м.2;
В Блокувальна будівля - 370,7 м.2;
Д Будівля БРВ - 161,4 м.2;
Е Будівля гаражу - 441,8 м.2;
И Будівля котельні - 254,1 м.2;
Н Будівля лісосушілки - 120,7 м.2;
К Будівля лісопильного цеху - 343,1 м.2;
М Будівля деревообробного цеху - 258,6 м.2;
Ж Будівля погрібу - 378,8 м.2;
Так, вказана нежитлова нерухомість відноситься до класу 1251 «Будівлі промисловості», а, враховуючи, те що вказані об'єкти нерухомості зареєстровані як складові одного комплексу виробничих будівель, які мають ознаки (назви) будівель підприємств лісової деревообробки, суд вважає, що вищевказаний комплекс будівель відповідає підкласу: 1251.7 «Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості».
З огляду на викладене, в розумінні вище вказаних рішень Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області, у 2021 - 2022 роках зазначені будівлі відноситься до категорії "1251.7 «Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості»" за ставкою 0,000%, а не 0,20%, як було застосовано при винесені оскаржуваних рішень.
Відтак, помилковими є висновки контролюючого органу щодо правильності нарахування податкових зобов'язань з розрахунку ставки в 0,20%.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору в розмірі 1211,20 грн., який був сплачений позивачем при подачі позову.
Щодо вимоги позивача стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Сумській області на користь позивача - ОСОБА_1 витрат, пов'язаних із залученням експертів та проведення експертиз в сумі 12 199,00 грн., суд зазначає наступне.
Позивач обґрунтовуючи вказану вимогу надає суду експертний висновок АС8 №2408204, щодо вірності здійсненої фізичною особою ОСОБА_1 класифікації об'єктів нерухомого майна, що знаходиться за адресами: АДРЕСА_2 , за державним класифікатором будівель та споруд ДК 018:2000 та національним класифікатором НК 018:2023. Замовник експертного висновку є фізична особа ОСОБА_1 (надалі Замовник). Вказаний висновок підписаний двома особами, а саме: Експерт, член-кор. Академії будівництва України А.А. Гіркин та співвиконавець директор Науково-виробниче приватне підприємство «Гіперон».
Вказаний висновок затверджений в.о. директором Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві» (ДП ДНДІАСБ) С.В. Басько.
Так, відповідно до ч.1, 6, 7 ст.104 КАС України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має такі самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Суд зазначає, що висновок експерта не є належним та допустимим доказом, якщо у ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і що він підготовлений для подання до суду. Відповідне положення міститься у постанові Великої Палати від 18 грудня 2019 року № 522/1029/18.
У зв'язку з викладеним, суд зазначає, що експертний висновок АС8 №2408204 не є належним та допустимим доказом, оскільки не містить посилань, що він підготовлений для подання до суду, та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Також суд зазначає, що відповідачем не надано жодного доказу у підтвердження кваліфікації зазначених вище осіб, які підписали вказаний експертний висновок.
Окрім того, суд вертає увагу, що на підтвердження понесених спірних витрат позивач надав договір №403914 про надання інформаційно-консультаційної послуги з класифікації об'єктів нерухомого майна від 20.03.2024, відповідно до якого фізична особа ОСОБА_1 (далі - Замовник) з однієї сторони і Науково-виробниче приватне підприємство "Гіперон" (далі - Виконавець), в особі директора Неминущої Алли Федорівни, яка діє на підставі Статуту, відповідно до якого виконавець зобов'язується надати інформаційно-консультаційні послуги з класифікації об'єктів нерухомого майна замовника (співвласників), наведених у Додатку 1 до його листа від 12.03.24, № 965, за ДК 018:2000, підготувати та узгодити з Державним науково-дослідним інститутом автоматизованих систем у будівництві» (ДНДІАСБ), уповноваженим в установленому порядку на ведення державного класифікатора будівель та споруд ДК 018:2000, Висновок щодо вірності класифікації вказаних об'єктів, а Замовник, в порядку, визначеному цим Договором, зобов'язується оплатити послугу.
Також надано акт №1 здачі-приймання інформаційно-консультаційних послуг з класифікації об'єктів нерухомого майна за договором 403914 від 20.03.2024, складений 25 березня 2024 року, рахунок фактура №403913 від 19.03.2024 та кавітацію від 21.03.2024, відповідно до якої позивачем сплачено на користь Науково-виробниче приватне підприємство "Гіперон" 12199,00 грн. У всіх вище зазначених документах зазначено, що вказана оплата та надана послуга полягає виключно у надані інформаційно-консультаційної послуги з класифікації об'єктів нерухомого майна.
Враховуючи вищевикладене, вказана вимога позивача не підлягає задоволенню, оскільки вказані витрати не відповідають вимогам ст.ст.134,139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 28 листопада 2023 року №0379078-2409-1801-UA59080210000075243 та від 28 листопада 2023 року №0379077-2409-1801-UA59080210000075243.
Стягнути з Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, Сумська область, 40009, ЄДРПОУ 43995469) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько