Справа № 420/28627/24
12 грудня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови в перерахунку і виплаті ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, обчисленої із застосуванням 66% відповідних сум грошового забезпечення;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, відповідно до статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції», виходячи з 66% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10% підвищення пенсії за вислугу років, як ліквідатору аварії на ЧАЕС, не є загальною складовою грошового забезпечення військовослужбовця та було встановлено на момент призначення пенсії, тобто до набуття чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» від 04.04.2006, згідно якого внесено зміни в пункт «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», яким не передбачалося збільшення пенсії за вислугу років ліквідатором аварії на ЧАЕС.
Зміни стосуються саме призначення пенсії і розповсюджуються лише на тих осіб, що виходять на пенсію після вступу Закону в зазначеній редакції в силу, а тому, відсутні правові підстави для виключення вказаного підвищення у зв'язку зі змінами в законодавстві.
Процесуальні дії
Ухвалою суду від 13.09.2024 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
27.09.2024 року за вхід.№ЕП/16138/24 надійшов відзив на позов, в якому, зокрема, наголошено на необґрунтованості вимог позивача, оскільки відповідно до заяви Позивача від 22.05.2008 його було переведено на пенсію по інвалідності відповідно до Закону №2262.
Відповідно до ст. 21 Закону №2262 пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах:
а) особам з інвалідністю внаслідок війни І групи - 100 процентів, ІІ групи - 80 процентів, ІІІ групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку);
б) іншим особам з інвалідністю внаслідок війни І групи - 70 процентів, ІІ групи - 60 процентів, ІІІ групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).
Таким чином, Позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 21 Закону №2262 як особа з інвалідністю внаслідок війни III групи в розмірі 60% відповідних сум грошового забезпечення.
В подальшому при перерахунках пенсії відсоток грошового забезпечення не переглядався.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію, відповідно до Закону №2262.
ОСОБА_1 з 27.06.2002 було призначено пенсію за вислугу років, в розмірі 66% грошового забезпечення (вислуга років 22) відповідно до положень статті 13 Закону №2262 в редакції, чинній на момент призначення пенсії, з урахуванням статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1.
Враховуючи наявну вислугу років на момент звільнення зі служби у запас - 22 роки у пільговому обчисленні, розмір пенсії Позивача визначався наступним чином: за вислугу 20 років як особі, яку звільнено з запас - 50% та за кожний рік вислуги понад 20 років - 3% відповідних сум грошового забезпечення 50% + (2 * 3) +10% = 66%.
Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 22.05.2008 його було переведено на пенсію по інвалідності відповідно до ст 21 Закону №2262.
Таким чином, ОСОБА_1 отримує пенсію відповідно до статті 21 Закону №2262 як особа з інвалідністю внаслідок війни III групи в розмірі 60% відповідних сум грошового забезпечення.
Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки, за положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірним питанням у даній справі є наявність у позивача права на отримання пенсії у розмірі 66% грошового забезпечення, оскільки відсотковий розмір пенсії визначений при її призначення і не може змінюватись.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, є, зокрема Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ (далі - Закон №2262).
Відповідно до положень статті 13 Закону в редакції, чинній на момент призначення (червень 2002 року), розмір пенсії за вислугу років визначався, зокрема, таким чином:
- особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення; за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення (пункт “а» статті 13 Закону);
- особам, зазначеним у пунктах “а» і “б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення (пункт “в» статті 13 Закону).
Враховуючи наявну вислугу років на момент звільнення зі служби у запас - 22 роки у пільговому обчисленні, розмір пенсії Позивача визначався наступним чином: за вислугу 20 років як особі, яку звільнено з запас - 50% та за кожний рік вислуги понад 20 років - 3% відповідних сум грошового забезпечення 50% + (2 * 3) + 10% = 66%.
З 29.04.2006 Законом України №3591-IV від 04.04.2006 “Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» було внесено зміни до статті 13 Закону, якими вилучено положення щодо названого збільшення розміру пенсії за вислугу років.
З 1 січня 2008 року органами Пенсійного фонду України проведено перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону, на підставі постанови Кабінету Міністрів від 07.11.2007 №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу». Перерахунок проводився з урахуванням розміру грошового забезпечення, встановленого з 01.01.2008 року для відповідних категорій осіб, та чинної на цю дату редакції Закону, яка не передбачає зазначеного вище збільшення розміру пенсії за вислугу років. При цьому, якщо внаслідок такого перерахунку розмір пенсії зменшився, вона виплачувалась у раніше встановленому розмірі.
З 01.01.2008, після проведеного перерахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 07.11.2007 №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» розмір пенсії Позивача за вислугою років обчислювався з урахуванням 56% грошового забезпечення.
Разом з тим, відповідно до заяви Позивача від 22.05.2008 його було переведено на пенсію по інвалідності відповідно до Закону №2262.
Відповідно до ст. 21 Закону №2262 пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах:
а) особам з інвалідністю внаслідок війни І групи - 100 процентів, ІІ групи - 80 процентів, ІІІ групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку);
б) іншим особам з інвалідністю внаслідок війни І групи - 70 процентів, ІІ групи - 60 процентів, ІІІ групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).
Таким чином, Позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 21 Закону №2262 як особа з інвалідністю внаслідок війни III групи в розмірі 60% відповідних сум грошового забезпечення.
Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Правильність саме такого тлумачення змісту частини 1 статті 77 та частини 2 статті 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19, що визначений у статті 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку Позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
У позовній заяві ОСОБА_1 просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату йому пенсії, відповідно до статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції», виходячи з 66% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
Натомість, з 2008 року позивач отримує пенсію по інвалідності (ст. 21 Закону №2262), а не пенсію за вислугу років (ст. 13 Закону №2262), яка передбачала врахування 10% як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії.
Конституція України містить статтю 124 «…Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.», яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.
Юридичний спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб'єктивні права. Правові спори виникають внаслідок порушення суб'єктивних прав у результаті протиправних дій, а також у разі невизнання або оспорювання суб'єктивних прав.
Спір виникає на підставі юридичного факту й саме цим породжує відповідні правовідносини.
В даній справі відсутній юридичний спір щодо визначення відсоткового розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , оскільки з 2008 року він отримує інший вид пенсії (пенсію о інвалідності), який не передбачає врахування 10% як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії.
Отже, твердження позивача не ґрунтуються на достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновках або неспростовних презумпціях щодо фактів, що дає підстави для відмови в задоволенні позовних вимог повністю.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Керуючись ст.ст.2-9, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (адреса: 73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, буд. 6, (тимчасово: 73027, м. Херсон, вул. Комкова, 76а), ЄДРПОУ 21295057, ел. пошта gu@ks.pfu.gov.ua)
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА
.