Справа № 420/25584/24
12 грудня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Бутенка А.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Стислий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просить суд:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 23.05.2024 №154750006345 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 16.05.2024 та здійснити перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 з 16.05.2024, з урахуванням страхового стажу, а саме, періоду роботи у Державному підприємстві “Дослідне господарство “Таїровське» Національного наукового центру “Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» та у Національному науковому центрі “Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» з 01.05.2022 по 30.04.2024, що складає 2 роки; а також з урахуванням сум заробітку за період роботи у Державному підприємстві “Дослідне господарство “Таїровське» Національного наукового центру “Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» та у Національному науковому центрі “Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» з 01.05.2022 по 30.04.2024, що складають 403729,99 грн, а також середній заробіток за 3 попередні роки у сумі 15910,48 грн за 2021-2023 роки;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 20987385) та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що після набуття більш ніж 24 місяці страхового стажу позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За результатом розгляду заяви здійснено перерахунок, однак не враховано повний страховий стаж та отриману заробітну плату.
22.10.2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що позивачу за заявою від 02.03.2022 Головним управлінням було призначено пенсію за віком. В подальшому, Позивач звернувся до Головного управління із заявою від 16.05.2024 про перерахунок призначеної пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 (надалі - Закон № 1058). За принципом екстериторіальності зазначену заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області. Рішенням Головного управління ПФУ в Донецькій області № 154750006345 від 23.05.2024 Позивачу було проведено перерахунок пенсії з урахуванням набутого страхового стажу за 2 календарні роки. На думку Позивача, під час проведення такого перерахунку Головне управління було зобов'язане застосувати при обчисленні розміру пенсії середню заробітну плату в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021-2023 роки, тобто за 3 роки до проведення перерахунку. З такою позицією Позивача не погоджуємось, оскільки вона ґрунтується на хибному тлумаченні положень законодавства.
22.10.2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій представник підтримав позицію викладену в позовній заяві та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
29.11.2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що позивач звернувся до Пенсійного фонду України із заявою № 1048 про здійснення перерахунку відповідно до частини 4 статті 42 Закону № 1058. Відповідно до частини 4 статті 42 Закону № 1058 у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Позивач працював не повні місяці за період з 2022 року по 2024 рік, загальна кількість складає менше 24 місяців, отже підстави для врахування заробітної плати за цей період відсутні. Позивачу призначено пенсію з 02.03.2022 року із застосуванням середнього показника заробітної плати (доходу) в Україні за три попередні роки (2019-2021), з 01.03.2023 здійснено перерахунок «Індексація заробітку» за встановлено доплату до індексації з 01.03.2023 в сумі 100 грн., з 01.03.2024 здійснено перерахунок «Індексація заробітку» за встановлено доплату до індексації з 01.03.2024 в сумі 100 грн. та збережено доплату до індексації з 01.03.2023 в сумі 100 грн. З огляду на вищевикладене, підстави для застосування Позивачу показника середньої заробітної плати за 2021-2023 роки відсутні.
03.12.2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій представник підтримав позицію викладену в позовній заяві та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заяви чи клопотання від сторін не надходили.
Процесуальні дії, вчинені судом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Обставини справи.
ОСОБА_1 з 02.03.2022 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 року у справі № 420/18692/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 з дати її призначення, з урахуванням страхового стажу, а саме:
- періоду навчання у Одеському технологічному інституті харчової промисловості імені М.В. Ломоносова з 25.11.1983 року по 24.07.1984 року та з 25.07.1984 року по 31.08.1984 року, що складає 9 місяців 6 днів;
- періоду роботи у Кахульській філії Торгівельно-промислової палати Республіки Молдова з 03.05.2000 року по 25.06.2001 року, що складає 1 рік 1 місяць 23 дні;
- періоду роботи у Кахульській філії Торгівельно-промислової палати Республіки Молдова з 01.01.2004 року по 31 грудня 2007 року, що складає 4 роки;
- періоду роботи у Державному підприємстві Дослідне господарство Таїровське Національного наукового центру Інститут виноградарства і виноробства імені ОСОБА_2 з 17.04.2010 року по 30.06.2019 року, що складає 9 років 2 місяці 12 днів;
- періоду роботи у Державному підприємстві Дослідне господарство Таїровське Національного наукового центру Інститут виноградарства і виноробства імені ОСОБА_2 з 01.08.2020 року по 31.03.2022 року, що складає 1 рік 9 місяців;
- періоду роботи у Державному підприємстві Дослідне господарство Таїровське Національного наукового центру Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова 01.04.2020 року по 30.04.2022 року, що складає 1 місяць;
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 з дати її призначення з урахуванням сум заробітку за період роботи у Державному підприємстві Дослідне господарство Таїровське Національного наукового центру Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова та у Національному науковому центрі Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова з 01.01.2021 року по 30.04.2022 року, що складають 240 203,36 грн.
16.05.2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про перерахунок пенсії згідно ч. 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За результатами опрацювання заяви від 16.05.2024 року № 1048 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, позивачу з 01.06.2024 року здійснено перерахунок пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону № 1058; до страхового стажу зараховано періоди роботи з 01.05.2022 по 16.03.2024 роки, згідно зі сплачених внесків, тобто 01 рік 01 місяць 02 дні.
З 01.06.2024 року позивачу здійснено автоматичний перерахунок «Допризначення у зв'язку зі сплатою внесків» та зараховано до страхового стажу період роботи з 01.04.2024 по 30.04.2024 року (відповідно до сплати внесків враховано 13 днів).
28.06.2024 року представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із запитом щодо надання інформації про перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), здійсненого на підставі заяви ОСОБА_1 від 16.05.2024, з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при перерахунку пенсії; інформацію про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка не врахована при перерахунку пенсії, та підстави такого неврахування.
Листом від 05.07.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило, що рішенням № 154750006345 від 23.05.2024 року проведено перерахунок страхового стажу, який склав 37 років 10 місяців 5 днів. Розмір пенсії з 01.06.2024 склав - 3623,87 грн. Станом на 13.05.2022 року по ДП «Дослідне господарство «Таїровське» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» (код ЄДРПОУ 13916781) згідно даних особового рахунку заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відсутня. За період з 01.05.2022 по 30.04.2024 роки сплата страхових внесків не проводилась.
Вважаючи дії відповідачів щодо перерахунку пенсії без урахування суми заробітку за період з 01.05.2022 по 30.04.2024 роки та середнього заробітку за три попередні роки, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Джерела права й акти їх застосування.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №1058-ІV).
Згідно з ст. 1, п. 5 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 8 Закону №1058-ІV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, зокрема, за принципом рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Право на отримання пенсій мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №1058-ІV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно з ч. 1 ст. 27, ч. 2 ст. 40 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп * Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс * (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частини третьої статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою: Зд=Д/Тх-100 %, де Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.
У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.
При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 8, 13 і 14 статті 11 цього закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону №1058-ІV, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Висновки суду.
З аналізу наведених норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вбачається, що перерахунок пенсії проводиться з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Однак за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, станом на 02.03.2022 року пенсія позивачу обчислювалась при страховому стажі 36 років 9 місяців 3 дні (стаж зараховано по 30.04.2022 року), коефіцієнт страхового стажу 0.36750, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 0.70978.
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії із застосуванням проіндексованої середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки становив 10846,37 грн.
Розмір пенсійної виплати з 02.03.2022 року становив 3507,62 грн, в тому числі: 3288,28 грн розмір пенсії за віком (8947.71 * 0.36750); 19,34 грн доплата за 1 рік понаднормового стажу; 100 грн. надбавка 100 грн на індексації 01.03.2023 року; 100,00 грн. надбавка 100 грн на індексації 01.03.2024 року.
Згідно заяви позивача від 16.05.2024 року, останньому з 23.05.2024 проведено перерахунок пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Страховий стаж для обчислення пенсії після зазначеного перерахунку становить 37 років 10 місяців 5 днів (зараховано по 31.04.2024 року), коефіцієнт страхового стажу 0,37833.
Розмір пенсії з 01.06.2024 становив 3623,87 грн в тому числі: 3385,19 грн розмір пенсії за віком (8947.71 * 0.37833); 38,68 грн. доплата за понаднормовий стаж (ст.28 ч.1. абз.2) (за 2 років); 100 грн. надбавка 100 грн на індексації 01.03.2023 року; 100,00 грн. надбавка 100 грн на індексації 01.03.2024 року.
На виконання пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2023 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» з 01.03.2024 позивачу проведено перерахунок пенсії.
Суд зазначає, що за змістом частини 2 статті 40 Закону №1058-IV передбачений у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії (Зп = Зс х (Ск : К)) показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (Зс), який використовується при призначенні пенсії, є величиною незмінною і не підлягає коригуванню при подальших перерахунках. Під час здійснення перерахунків у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії можуть змінюватися лише показники суми коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць (Ск) та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати застрахованої особи (К).
Середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, застосовуються лише у випадку призначення пенсії за віком вперше або під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах Закону №1058-IV(абзац 3 частини 3 статті 45).
Пенсія за віком призначається один раз і виплачується довічно, а особа, якій призначено таку пенсію, має право на її перерахунок, переведення на інший вид. Зокрема, переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058-IV можливе у тому разі, якщо особі відповідно до цього Закону був призначений один з видів пенсії, визначених у статтях 9, 10 цього Закону - пенсія за віком, пенсія по інвалідності чи пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший показник середньої заробітної плати має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення (попереднього перерахунку) пенсії, передбаченої Законом №1058-IV.
Показник середньої заробітної плати (доходу) за три попередні роки застосовується для обчислення пенсії під час переведення на інший вид пенсії (і то, якщо її призначають уперше) і за наявності в особи 24 місяців страхового стажу, який вона набула після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.
У спірних правовідносинах таких обставин суд не встановив.
Отже, в цьому випадку не відбулося зміни виду отримуваної пенсії, оскільки позивач з моменту призначення отримує пенсію за віком.
При цьому, суд зазначає, що посилання позивача як на підставу задоволення позову на те, що після призначення пенсії він продовжує працювати, є необґрунтованими, оскільки це може бути підставою для перерахунку пенсії, а не її перерахунку із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за три останні роки, тобто за 2021, 2022, 2023 роки.
Щодо не зарахування до страхового стажу 24 місяців за період з 01.05.2022 по 30.04.2024 роки, суд зазначає, що оскільки після призначення пенсії позивач продовжував працювати, тож при наявності не менш як 24 місяці додаткового страхового стажу, ГУ ПФУ в Донецькій області на підставі заяви позивача від 16.05.2024 проведено перерахунок пенсії відповідно до стажу, в результаті чого було враховано до стажу період роботи з 01.05.2022 по 30.04.2024 року.
За нормами ст.42 Закону № 1058 перерахунок пенсії проводиться із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
До того ж, Законом № 1058 пенсіонерам з метою збільшення розміру пенсій передбачено проведення індексації. Для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
При цьому суд не приймає до уваги посилання позивача на норми п. 3 Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління ПФ України від 18.05.2018 р. № 10-1 як на підставу здійснення їй перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки, адже суть перерахунку відповідно до Порядку полягає саме в застосуванні коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Враховуючи викладене, показник середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії визначається на день призначення пенсії, а не при її перерахунку на виконання ст. 42 Закону № 1058 з урахуванням додаткового набутого за 24 місяці страхового стажу або з урахуванням індексації заробітку.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 23.05.2024 року №154750006345 щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021, 2022, 2023 роки.
Щодо позовних вимог в частині здійснити перерахунок призначеної пенсії з урахуванням сум заробітку за період роботи з 01.05.2022 по 30.04.2024 роки, суд зазначає наступне.
Суд встановив, що у зв'язку з тим, що після дня призначення позивачу пенсії за віком з 02.03.2022 року, він продовжував працювати, а з його заробітної плати утримувалися та перераховувалися до Пенсійних органів страхові внески.
Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії регламентований статтею 40 Закону № 1058-IV. Так, згідно з частиною першою статті 40 Закону № 1058-IVдля обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом- на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Суд вважає, що неврахування при перерахунку пенсії відомостей про заробітну плату за період з 01.05.2022 по 30.04.2024 роки є непропорційним меті, якої намагався досягти відповідач, зокрема не дотримано баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямована така бездіяльність, що є порушенням балансу між конституційним правом позивача на належне соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.
Враховуючи те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області за результатом розгляду заяви від 16.05.2024 року протиправно не враховано відомості про заробітну плату за період з 01.05.2022 по 30.04.2024 роки, суд дійшов висновку про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не врахування відомостей про заробітну плату за період з 01.05.2022 по 30.04.2024 роки та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії із врахуванням відомостей про заробітну плату за період з 01.05.2022 по 30.04.2024 роки.
Щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди на користь позивача, суд зазначає наступне.
Згідно статті 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Частиною 1 статті 22 Цивільного кодексу України (ЦК України) визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Разом з тим, судам слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Тобто, аналізуючи наведені положення законодавства, з урахуванням обставинами справи, а також зваживши на згадані вище роз'яснення Пленуму Верховного Суду України щодо відшкодування моральної шкоди, то насамперед треба звернути увагу на те, що сам факт визнання протиправними дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень не є безумовною і достатньою підставою для стягнення з нього моральної шкоди. У кожному випадку позивач повинен обґрунтувати заподіяння йому такої шкоди, зокрема пояснити в чому конкретно проявилося порушення його нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, що саме спричинило йому моральні страждання і в чому проявляється їхній взаємозв'язок з протиправними діями відповідача.
Крім того, статтею 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Так, згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статей 73, 74 КАС України надані сторонами докази мають відповідати вимогам належності та допустимості, тобто, містити інформацію щодо предмета доказування та бути одержаними в порядку, встановленому законом.
Обов'язок доказування в адміністративному процесі встановлений статтею 77 КАС України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи.
У справах про відшкодування моральної шкоди обов'язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди.
При цьому, сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки моральна шкода має бути обов'язково аргументована поза розумним сумнівом із зазначенням того, які конкретно дії (бездіяльність) спричинила моральні переживання та наскільки вони були інтенсивними, щоб сягнути рівня страждань.
Однак, позивачем таких доказів суду не надано.
Виходячи з доводів позивача, суд вважає їх недостатніми та позивачем не доведено наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути пропорційно з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 969,00 грн.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл.Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84121, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не врахування відомостей про заробітну плату ОСОБА_1 за період з 01.05.2022 по 30.04.2024 роки.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 16.05.2024 року із врахуванням відомостей про заробітну плату за період з 01.05.2022 по 30.04.2024 роки.
6. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
7. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 214,24 грн.
8. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 214,24 грн.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя А.В. Бутенко