12 грудня 2024 рокусправа № 380/19456/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Гулкевич І. З., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, в якому просить: визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900460/2 від 24.05.2024, №UA209000/2024/900630/2 від 31.07.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП, позивач) та компанія “Createfun Industrial Development Co., Ltd», Китай, в особі генерального менеджера Sofiya Zhang, що діє на підставі Статуту, уклали Контракт №2811/2023 від 28.11.2023, предметом якого є зобов'язання Продавця продавати, а покупця купувати і оплачувати товар, інвентар для спорту та фізкультури, виробництво компанії Createfun Industrial Development Co., Ltd.
Позивач вказує, що на виконання вимог Контракту №2811/2023 від 28.11.2023, згідно рахунку-фактури (Інвойсу) №240109SOUKR-012-C1775 від 29.03.2024 р. покупець придбав у продавця товар вартістю 27 231,50 доларів США. ФОП, з метою митного оформлення даного товару 23.05.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209170043029U8, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA209170043029U8 було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір №2811/2023 від 28.11.2023; Пакувальний лист б/н від 29.03.2024; рахунок-проформа № 240109SOUKR-012-C1775 від 09.01.2024; Рахунок-фактура №240109SOUKR-012-C1775 від 29.03.2024; платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 3 від 11.01.2024; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №6 від 06.05.2024; договір про транспортно-експедиторське обслуговування №ГВ08042024 від 08.04.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору № 6346 від 22.05.2024; довідка про транспортно-експедиційні витрати №ЄФ000020411 від 08.04.2024 р.; Автотранспортна накладна б/н від 20.05.2024; копія митної декларації країни відправлення № 310120240518882859 від 29.03.2024; копія транзитної декларації №24PL322080NS6PE1L6 від 21.05.2024.
Позивач наголошує, що за наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту про подання додаткових документів. У свою чергу, декларант на вимогу надав витребувані документи та просив підтвердити визначену декларантом митну вартість. Однак, 24.05.2024 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900460/2.
Позивач зазначає, що на виконання вимог рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію №24UA209170043405U1 від 25.05.2024. За даною митною декларацією ФОП сплачено податків у сумі 754 042,83 грн. Різниця між сумою митних платежів, що позивач повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості становить 347 490,81 грн.
Позивач та компанія “Jinhua Supergroup Leisure Products Co., Ltd», Китай, в особі генерального менеджера Henry Zhang, що діє на підставі Статуту, уклали Контракт №2501/2024 від 25.01.2024, предметом якого є зобов'язання продавця продавати, а покупця купувати і оплачувати товар, інвентар для саду та городу, виробництво компанії “Jinhua Supergroup Leisure Products Co., Ltd».
Позивач вказує, що на виконання вимог Контракту №2501/2024 від 25.01.2024, згідно рахунку-фактури (Інвойсу) №SG24ZT0124 від 19.05.2024 покупець придбав у продавця товар вартістю 14 224,00 доларів США. ФОП з метою митного оформлення вказаного товару 30.07.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209170062036U5, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Одночасно, декларантом позивача до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA209170062036U5 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір №2501/2024 від 25.01.2024; пакувальний лист б/н від 19.05.2024; рахунок-фактура №SG24ZT0124 від 19.05.2024 р.; платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 4 від 02.02.2024; платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 7 від 28.06.2024; договір про транспортно-експедиторське обслуговування № 28/07/2022 від 28.07.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору № 3232 від 29.07.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору № 89 від 29.07.2024; довідка про транспортно-експедиційні витрати №29/07/2024 від 29.07.2024; автотранспортна накладна №00023 від 26.07.2024; копія митної декларації країни відправлення №310120240518109806 від 20.05.2024; коносамент №DDSFE24050475 від 31.05.2024; копія транзитної декларації № 24PL322080NS6V0772 від 26.07.2024.
Позивач наголошує, що за наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту про подання додаткових документів. У свою чергу, декларант на вимогу надав витребувані документи та просив підтвердити визначену декларантом митну вартість. Однак, 31.07.2024 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900630/2.
Позивач зазначає, що на виконання вимог рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію №24UA209170062663U5 від 31.07.2024. За даною митною декларацією ФОП сплачено податків у сумі 357 071,86 грн. Різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 140 289,79 грн.
Також у зв'язку з незгодою із прийнятим рішенням про коригування митної вартості № UA209000/2024/900630/2 від 31.07.2024 позивачем в порядку статті 55 Митного кодексу України була подана Заява №1 від 13.08.2024, разом із якою позивачем було надано додаткові документи.
Позивач обґрунтовує протиправність рішень про визначення митної вартості тим, що декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Разом з тим, незважаючи на відсутність підстав для витребування додаткових документів, позивач, з метою усунення будь-яких сумнівів у достовірності заявленої декларантом митної вартості надав на вимогу митного додаткові документи, необхідні для визначення митної вартості. Однак, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості. Позивач вважає, що Львівською митницею не наведено причини неможливості проведення митного оформлення за заявленою позивачем митною вартістю товарів, тому такі скориговані вартості не можуть братися судом до уваги при вирішенні справи по суті. Позивач стверджує, що всі надані до митного оформлення документи у сукупності дають можливість однозначно дійти висновку про правильність визначення митної вартості імпортованого товару за основним методом.
Ухвалою суду від 23.09.2024 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали подати відзив на позовну заяву.
В обґрунтування заперечень, відповідач у відзиві на позовну заяву покликається на те, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення позивачем, митницею встановлено наявність в документах розбіжностей та неточностей. За таких підстав та відповідно до вимог Митного кодексу України, посадовою особою відповідача були направлені позивачу електронні вимоги щодо надання додаткових документів з метою підтвердження заявлених відомостей у митній декларації. Сторона відповідача доводить, що у повній відповідності з частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів. Львівська митниця зазначає, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. За наведеного сторона відповідача доводить, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. З огляду на це, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Представником позивача подано відповідь на відзив. Вказано, що у позовній заяві зазначено та не спростовано відповідачем те, що декларантом було подано всі наявні документи, що визначає ч. 2 ст. 53 Митного кодексу. На переконання представника позивача, митниця була зобов'язана зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Крім цього, представник позивача зазначає, що дослідивши надані відповідачем митні декларації, що слугували джерелами для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, було знайдено безліч розбіжностей, що стосуються ваги, торгової марки, виробника, умов поставок. Більше того, в доданих до відзиву митних деклараціях, що слугували джерелами інформації, товар оформлявся по 6 (резервному) методу, що свідчить, що відповідач для коригування використовував не вартість товарів, що оформлялися по ціні угоди, а вже відкориговану вартість. Вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
28.11.2023 між ФОП ОСОБА_1 та компанією“Createfun Industrial Development Co., Ltd», Китай, в особі генерального менеджера Sofiya Zhang, було укладено Контракт №2811/2023 предметом якого є зобов'язання Продавця продавати, а покупця купувати і оплачувати товар, інвентар для спорту та фізкультури, виробництво компанії “Createfun Industrial Development Co., Ltd».
Згідно рахунку-фактури (Інвойсу) №240109SOUKR-012-C1775 від 29.03.2024 покупець придбав у продавця товар вартістю 27 231,50 доларів США. ФОП, з метою митного оформлення вказаного товару 23.05.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209170043029U8, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA209170043029U8 було надано низку документів, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її.
За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту про подання додаткових документів. У свою чергу декларант на вимогу надав витребувані документи, а саме: рахунок інвойс, валютна платіжка № 3 від 11.01.2024, валютна платіжка № 6 від 06.05.2024, транспортний документ № ЄФ000020411 від 08.04.2024, транспортний документ № 6346 від 22.05.2024, контракт № 2811/2023 від 28.11.2023, експортна декларація країни відправлення. Декларант позивача просив підтвердити визначену митну вартість. Однак, 24.05.2024 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900460/2.
25.01.2024 між ФОП ОСОБА_1 та компанією“Jinhua Supergroup Leisure Products Co., Ltd», Китай, в особі генерального менеджера Henry Zhang, було укладено Контракт №2501/2024 предметом якого є зобов'язання продавця продавати, а покупця купувати і оплачувати товар, інвентар для саду та городу, виробництво компанії “Jinhua Supergroup Leisure Products Co., Ltd».
Згідно рахунку-фактури (Інвойсу) №SG24ZT0124 від 19.05.2024 покупець придбав у продавця товар вартістю 14 224,00 доларів США. ФОП, з метою митного оформлення вказаного товару 30.07.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209170062036U5, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Одночасно, декларантом позивача до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA209170062036U5 було надано низку документів, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її.
За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту про подання додаткових документів. У свою чергу декларант на вимогу надав витребувані документи, а саме: рахунок-фактуру №SG24ZT0124 від 19.05.2024; валютні платіжки №4 від 02.02.2024 та №7 від 28.06.2024; рахунки про надання послуг перевезення №3232 від 29.07.2024 та № 89 від 29.07.2024; експортну декларацію країни відправника №310120240518109806 від 20.05.2024; контракт № 2501/2024 від 25/01/2024. Декларант позивача просив підтвердити визначену митну вартість. Однак, 31.07.2024 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900630/2.
У зв'язку з незгодою із прийнятим рішенням про коригування митної вартості № UA209000/2024/900630/2 від 31.07.2024 позивачем в порядку статті 55 Митного кодексу України була подана Заява №1 від 13.08.2024, разом із якою позивачем було надано додаткові документи, а саме: копію листа від контрагента б/н від 12.08.2024; копію проформи № SG24ZT0124 від 25.01.2024; копію заявки № 24072024 на перевезення вантажу від 24.07.2024.
У рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2024/900460/2 від 24.05.2024 відповідач зазначив наступні зауваження:
- Відповідно до вимог ЗУ “Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 № 57-V та ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956) у гр. 22 CMR - зазначається ім'я, адреса та штамп відправника - в поданій ЦМР від 20.05.24 № б/н ця графа не заповнена; окрім того в гр. 16 і 23 зазначений перевізник “PE ILIN ANDRII», договірні відносини з яким відсутні.
- В рахунку на перевезення від 22.05.24 №6346 зазначений договір на перевезення № ГВ08042024 від 08.04.24, проте до митного оформлення не поданий, при цьому з наданої інформації розуміється, що такий укладений пізніше дати відправлення оцінюваного товару. Рахунком передбачена оплата експедиційних послуг по Україні (500 грн.), однак відповідні витрати щодо транспортно-експедиційних послуг поза територією України в рахунку відсутні, з чого можна зробити висновок, що відповідна сума стосується послуг на всьому маршруті транспортування, однак така не включена, як складова митної вартості.
- У гр. “країна призначення» та “торгова країна» митної декларації країни експорту від 29.03.2024 №310120240518882859 вказано POLAND, що суперечить умовам зовнішньоекономічної операції.
- Відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під “дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII було б припущення, що “дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь - які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими “дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.
У рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2024/900630/2 від 31.07.2024 відповідач зазначив наступні зауваження:
- до митного оформлення декларантом надано Контракт №2501/2024 від 25.01.2024 (надалі - контракт). Із преамбули Контракту вбачається, що зі сторони продавця Jinhua Supergroup Leisure Products Co., Ltd, укладений в особі генерального менеджера Hanry Zhang. У той же час, як вбачається із реквізитів Контракту (п.13) зі сторони продавця Jinhua Supergroup Leisure Products Co., Ltd, контракт підписаний Sofiya Zhang. Частиною 1 ст. 6 ЗУ “Про зовнішньоекономічну діяльність», суб'єкти які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладення договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладення договору (контракту). Однак, враховуючи вищевказані розбіжності перевірити здатність на укладення контракту, чи то Hanry Zhang, чи то Sofiya Zhang із наданих документів, є неможливим. При цьому, одним із документів, який підтверджує митну вартість товару є зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності.
- п. 1.2 Контракту, передбачається, що найменування, кількість, загальна ціна та ціна за одиницю товару, зазначається в інвойсах на кожну окрему партію, які являються невід?ємною частиною даного договору. Також п. 3.1. Контракту передбачаються умови оплати за товар. Декларантом до митного оформлення надані commercial invoice SG24ZT0124 від 19.05.2024 та платіжні інструкції в іноземній валюті № 4 від 02.02.2024 та № 7 від 28.06.2024. При цьому, відповідно до призначення платежу (гр. 70 інструкцій) оплата здійснена за: CONTR. 2501/24 DD 25.01.2024 PI SG24ZT0124. Однак, числові значення, що містяться у вказаних платіжних інструкція не вдається за можливе ідентифікувати із даною поставкою, оскільки вбачається, що платіж здійснено відповідно до proforma invoice № SG24ZT0124 без зазначення дати, а також платіж згідно платіжної інструкції № 4 від 02.02.2024, тобто за 3 місяці до формування наданого commercial invoice SG24ZT0124 від 19.05.2024. Тобто із вище викладеного розуміється, що продавець здійснював оплату згідно proforma invoice, що виставлялась раніше поставки товару та яка являється невід'ємно частиною контракту. Однак, така proforma invoice не надано до митного органу, що позбавляє можливості здійснити перевірку та упевнюватися в достовірності або точності числових значень митної вартості задекларованої декларантом згідно поданих документів. Також вищевказані обставини можуть свідчити про наявність інших або іншої подібної поставки товару відмінної від задекларованої.
- для підтвердження транспортних витрат декларантом надані рахунок на оплату №3232 від 29.07.2024 на підставі договору транспортного експедирування № 28/07/2022-01 від 28.07.2022 та рахунок № 89 від 29.07.2024 щодо послуг наданих згідно заявки № 24072024 на перевезення вантажу від 24.07.2024. Також надані довідки № 01-29/07/2024 та № 29/07/24 від 29.07.24, які містять відомості аналогічні рахункам. Однак, до митного оформлення не надано ні договору транспортного експедирування № 28/07/2022-01 від 28.07.2022, ні заявки №24072024 на перевезення вантажу від 24.07.2024, що позбавляє можливості упевнюватися в достовірності або точності наданих рахунків.
У гр. “країна призначення» та “торгова країна» митної декларації експорту від 20.05.2024 №310120240518109806 вказано POLAND, що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції.
Таким чином, на думку Львівської митниці, були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
Не погодившись із рішеннями про коригування митної вартості товарів, ФОП ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд керувався наступним.
У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Митний Кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
У відповідності до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу
Згідно ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
За правилами ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок- фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).
Як встановлено ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу
Згідно ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 6 ст. 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до ч. 2 цієї статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Згідно із ч. ч. 3-6 ст. 57 МК України Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Згідно з ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до 4-5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно з ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
За приписами ч. 1, 2, 4 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Суд зазначає, що позивачем подавалися наступні документи для підтвердження митної вартості товарів:
Як встановлено судом, до митної декларації від 23.05.2024 №24UA209170043029U8 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи: зовнішньоекономічний договір № 2811/2023 від 28.11.2023; Пакувальний лист б/н від 29.03.2024; рахунок-проформа № 240109SOUKR-012-C1775 від 09.01.2024; рахунок-фактура № 240109SOUKR-012-C1775 від 29.03.2024; платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 3 від 11.01.2024; платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 6 від 06.05.2024; договір про транспортно-експедиторське обслуговування № ГВ08042024 від 08.04.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору № 6346 від 22.05.2024; довідка про транспортно-експедиційні витрати №ЄФ000020411 від 08.04.2024; автотранспортна накладна б/н від 20.05.2024; копія митної декларації країни відправлення № 310120240518882859 від 29.03.2024; копія транзитної декларації № 24PL322080NS6PE1L6 від 21.05.2024.
Як встановлено судом, до митної декларації від 30.07.2024 №24UA209170062036U5 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи: зовнішньоекономічний договір №2501/2024 від 25.01.2024; пакувальний лист б/н від 19.05.2024; рахунок-фактура №SG24ZT0124 від 19.05.2024; платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 4 від 02.02.2024; платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 7 від 28.06.2024; договір про транспортно-експедиторське обслуговування №28/07/2022 від 28.07.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору №3232 від 29.07.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору № 89 від 29.07.2024; довідка про транспортно-експедиційні витрати №29/07/2024 від 29.07.2024; автотранспортна накладна №00023 від 26.07.2024; копія митної декларації країни відправлення №310120240518109806 від 20.05.2024; коносамент №DDSFE24050475 від 31.05.2024; копія транзитної декларації №24PL322080NS6V0772 від 26.07.2024. Окрім цього, позивач в порядку ст.55 МК України додатково подав митному органу такі документи: копію листа від контрагента б/н від 12.08.2024; копію проформи № SG24ZT0124 від 25.01.2024; копію заявки № 24072024 на перевезення вантажу від 24.07.2024.
Таким чином, на переконання суду, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару, а підстав для невизнання позивачем заявленої митної вартості не було.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2021 року у справі № 815/3976/16, а також в постановах Верховного Суду у справах №821/1617/17 від 14.08.2018, № 815/6827/17 від 29.01.2019, № 804/2256/16 від 12.11.2021, № 1.380.2019.002016 від 04.11.2021 № 480/3558/19 від 17.11. 2021, у яких суд прийшов до висновку, що витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.
Згідно з вимогами графи 33 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
Таким чином, позивачем для оформлення товару за методом №1 надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості товару. За вказаних обставин суд доходить висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваних рішень щодо коригування митної вартості товарів.
Водночас, правова позиція щодо обов'язковості чіткого визначення обов'язкових реквізитів будь-якого рішення про коригування митної вартості товарів викладена в постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а; від 14 серпня 2018 року у справі №821/1617/17 та від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17, у яких Верховний Суд зокрема зазначив, що крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. А також суд вказав, що при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
Щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900460/2 від 24.05.2024.
Посилання відповідача на те, що в поданій до митного оформлення ЦМР від 20.05.24 № б/н не заповнена гр. 22 і те, що в гр. 16 і 23 зазначений перевізник “PE ILIN ANDRII», договірні відносини з яким відсутні, суд вважає безпідставними з огляду на таке.
Суд встановив, що позивачем з ТОВ “Євро Форвардінг» укладено Договір про транспортно-експедиторське обслуговування №ГВ08042024 від 08.04.2024 року. Вказаний договір подавався до митного контролю і предметом його є надання позивачу транспортно-експедиторських послуг. Відповідно ТОВ “Євро Форвардінг» є експедитором, а не перевізником, а тому не маючи власних транспортних засобів залучає їх для виконання своїх господарських зобов'язань перед ФОП ОСОБА_1 . Таким чином, всі транспортні витрати, які поніс позивач по Договору про транспортно-експедиторське обслуговування №ГВ08042024 від 08.04.2024 року з ТОВ “Євро Форвардінг» включені у заявлену митну вартість у відповідності до п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України.
Стосовно графи 22 ЦМР, то суд наголошує, що відомості про відправника товару містяться в графі 1 Автотранспортної накладної, яка так і називається - Відправник. Графа 1 містить надруковані реквізити відправника, що дають змогу його ідентифікувати та не суперечить вимогам Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, а саме “Createfun Industrial Development Co LTD 14A, BLOCK B, BIFEN SHIJI FLATS, NO. 99, CHEN'GUANG ROAD, LONGCHENG ST., LONGGANG DIST., SHENZHEN, GUANGDONG, CHINA».
Суд враховує позицію Касаційного адміністративного суду, викладену в постанові від 20.06.2023 року у справі №380/1221/2020: “У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відповідно до ст.4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, складанням вантажної накладної підтверджується договір перевезення. Таким чином, умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару. У зв'язку з чим, самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних ЦМР, не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів».
Товарно-транспортна накладна (CMR) у розумінні приписів ч. 2 cт. 53 МК України не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів. Таким чином інформація, зазначена в CMR, не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. Оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у вантажній накладній, митним органом не виявлено, як наслідок, це не може бути підставою для коригування митної вартості.
Також позивач надав Договір транспортної експедиції № 080620231 від 08.06.2023. Відповідно до цього договору ТОВ “Євро Форвардінг» виступає Експедитором-Замовником, а ФОП ОСОБА_2 - Експедитором-Перевізником. У свою чергу, для виконання своїх зобов'язань ФОП ОСОБА_2 уклала Договір транспортної експедиції №ГВ170524 від 17.05.2024 з ОСОБА_3 , де ОСОБА_3 виступає перевізником.
Вказані договори були долучені позивачем разом із позовною заявою, суд бере їх до уваги як належні та допустимі докази.
Щодо рахунку на перевезення від 22.05.24 № 6346.
Суд встановив, що у графі 44 митної декларації № 24UA209170043029U8 від 23.05.2024 р., зазначено код “4301», під якими містяться документ - договір на перевезення № ГВ08042024 від 08.04.24 р. Ці документи зазначені у Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2024/001770, а також у Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900460/2 від 24.05.2023.
Згідно Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 30 травня 2012 року № 651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 року за № 1372/21684, позначка “d» біля коду у графі 44 митної декларації означає, що вказаний документ наявний у декларанта, однак на вимогу, митний орган має право витребувати ці документи. Такої вимоги митницею не ставилось.
Суд зазначає, що рахунок на оплату транспортних послуг №6346 від 22.05.2024 року включає в себе: Морське перевезення вантажу за межами державного корону України: за маршрутом: Ningbo, КИТАЙ - Gdansk, ПОЛЬЩА; транспортно-експедиторське обслуговування за межами території України, включаючи НРР, складські послуги, оформлення Т1; транспортні послуги по маршруту: м. Гданськ, ПОЛЬЩА - кордон України м/п Рава-Руська; транспортні послуги по маршруту: м/п Рава-Руська, Україна - м. Львів, Україна; експедиційні послуги по території України. Наведений рахунок також передбачає витрати на транспортування за межами території України, починаючи з Китаю та закінчуючи на пункті пропуску кордону України. Зазначені транспортні витрати включені до митної вартості товарів.
Щодо експедиційних послуг по території України (500 грн.), то відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: витрати на транспортування після ввезення.
Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України “Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Суд враховує позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, що викладена у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, де суд досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов МК України: “Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи) ».
Таким чином, суд встановив, що декларантом було надано весь пакет товаросупровідних документів, які підтверджують транспортні витрати.
Щодо укладення договору пізніше дати відправлення оцінюваного товару.
Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Так, пунктом 7.1 Договору про транспортно-експедиторське обслуговування № ГВ08042024 від 08.04.24 передбачено, що “Термін дії договору встановлюється з моменту підписання обома сторонами до кінця календарного року. При відсутності пропозицій про розірвання цього договору за 20 днів до кінця року, такий договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік. Сторони встановили, що умови цього Договору застосовуються також до відносин між Експедитором та Клієнтом, які виникли до його укладення відповідно до положень ч. 3 ст. 631 ЦК України, а саме з 04.04.2024 року».
Отже, питання строку жодним чином не впливає на числові значення митної вартості.
Суд вважає також безпідставними зауваження відповідача щодо граф “країна призначення» та “торгова країна» митної декларації країни експорту від 29.03.2024 № 310120240518882859.
Суд зауважує, що митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Більше того, позивач не може впливати на заповнення експортної декларації і тому подає її митниці в такому вигляді, в якому отримує від відправника.
Щодо зауваження відповідача про знижку чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.
Суд встановив, що Продавець “Createfun Industrial Development Co., Ltd. » не заявляв про надання знижки для Покупця ФОП ОСОБА_1 . Поданий до митного оформлення Зовнішньоекономічний договір № 2811/2023 від 28.11.2023 не містить жодного пункту, який стосувався б надання знижок. В рахунку-фактурі № 240109SOUKR-012-C1775 від 29.03.2024 також про знижки не зазначено.
Щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900630/2 від 31.07.2024.
Посилання відповідача на розбіжності у Контракті №2501/2024 від 25.01.2024 суд вважає безпідставними, оскільки позивач не може впливати на контрагента в частині особи, яка підписує Контракт. ФОП ОСОБА_1 подав до митного контролю саме чинний контракт, який був ним підписаний, і який виконується. Більше того, контрагент по Контракту Jinhua Supergroup Leisure Products Co., Ltd своїм листом б/н від 12.08.2024 року роз'яснив вказані обставини: “Нашою компанією “Jinhua Supergroup Leisure Products Co., Ltd укладено зовнішньоекономічний Контракт №2501/2024 від 25.01.2024 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 . Правом підпису від компанії “Jinhua Supergroup Leisure Products Co., Ltd» наділений як Henry Zhang, так і Sofiya Zhang». Вказаний лист позивач долучав разом із Заявою №1 у порядку ст.55 МК України.
Щодо твердження відповідача про неможливість ідентифікації платіжних інструкцій із даною поставкою товару.
Суд встановив, що банківський платіжний документ № 4 від 02.02.2024 на суму 6096, 00 доларів США підтверджує передоплату товару за проформою № SG24ZT0124 від 25.01.2024. У проформі зазначена загальна сума - 20 320, 00 доларів США, сума передоплати - 6096, 00 доларів США та сума післяплати - 14 224, 00 доларів США. Вказаний банківський документ містить посилання на зовнішньоекономічний контракт №2501/2024 від 25.01.2024, проформу №SG24ZT0124, дату операції, суму операції, найменування банку відправника і банку отримувача, розрахункові рахунки сторін, що повною мірою узгоджується з іншими документами, поданими до митного оформлення.
Суд встановив, що банківський платіжний документ № 7 від 28.06.2024 на суму 14 224, 00 доларів США підтверджує післяплату товару у сумі 14 224, 00 доларів США та також містить посилання на зовнішньоекономічний контракт №2501/2024 від 25.01.2024, проформу № SG24ZT0124, дату операції, суму операції, найменування банку відправника і банку отримувача, розрахункові рахунки сторін, що повною мірою узгоджується з іншими документами, поданими до митного оформлення.
У рахунку-фактурі № SG24ZT0124 від 19.05.2024 зазначений той самий розрахунок коштів, який зазначений у проформі № SG24ZT0124 від 25.01.2024, що підлягав/підлягає сплаті: загальна сума - 20 320, 00 доларів США, сума передоплати - 6096, 00 доларів США та сума післяплати - 14 224, 00 доларів США.
За своєю суттю рахунок-проформа є попереднім інвойсом та існує для узгодження ціни, обсягу поставки, тощо і тільки після його затвердження складається комерційний інвойс. Комерційний інвойс № SG24ZT0124 від 19.05.2024 був поданий до митного оформлення, а тому всі витрати на товар, які були понесені ФОП ОСОБА_1 за Контрактом №2501/2024 від 25.01.2024, включені у заявлену митну вартість.
Отже, суд зазначає, що подані декларантом документи підтверджують заявлену митну вартість товару. Крім цього, позивачем до Заяви № 1 у порядку ст. 55 МК України було долучено проформу-інвойс № SG24ZT0124 від 25.01.2024.
Стосовно зауваження відповідача про те, що до митного оформлення не було надано договору транспортного експедирування № 28/07/2022-01 від 28.07.2022 і заявки № 24072024 на перевезення вантажу від 24.07.2024.
Суд встановив, що зазначений у МД № №24UA209170062036U5 від 30.07.2024 Договір транспортного експедирування № 28/07/2022-01 від 28.07.2022 - це ще раз продубльований в митній декларації Договір транспортного експедирування № 28/07/2022 від 28.07.2022.
Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України “Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг; калькуляція транспортних витрат.
Отже, декларантом було надано весь пакет товаросупровідних документів, які підтверджують транспортні витрати, відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 599 “Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення». Крім цього, до Заяви № 1 у порядку ст. 55 МК України позивачем було долучено заявку № 24072024 на перевезення вантажу від 24.07.2024.
Щодо граф “країна призначення» та “торгова країна» митної декларації експорту від 20.05.2024 № 310120240518109806.
Суд звертає увагу, що митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Більше того, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не може впливати на заповнення експортної декларації і тому подає її митниці в такому вигляді, в якому отримує від відправника.
Суд наголошує, що зазначення у графі “країна призначення» та “торгова країна» митної декларації країни експорту від 20.05.2024 № 310120240518109806 “POLAND» жодним чином не впливає на числові значення складових митної вартості.
Верховним Судом у постанові Постанова від 23 грудня 2021 року у справі № 200/6508/20-а зроблено висновок, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Суд зазначає, що під час розгляду справи, відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами.
Отже, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.
Встановлені судом обставини справи свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості шляхом прийняття рішень про коригування митної вартості товарів. А тому, як наслідок, вищезазначені рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить переконання, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості не відповідають критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, що визначені ч. 2 ст. 2 КАС України.
Таким чином, встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, тоді як відповідач всупереч встановленому ч. 1 ст. 77 КАС України обов'язку доказування правомірності рішень про коригування митної вартості та карток відмови не довів, а відтак останні підлягають скасуванню, а позов задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262 КАС України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900460/2 від 24.05.2024, №UA209000/2024/900630/2 від 31.07.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3902,25 грн.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна