про залишення позовної заяви без руху
після відкриття провадження
12 грудня 2024 року № 320/52333/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А., розглянувши в місті Києві позовну заяву
ОСОБА_1
до Бюро економічної безпеки України
про скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії ,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з позовом до Бюро економічної безпеки України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 31, код ЄДРПОУ 44168316), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Бюро економічної безпеки України від 01.02.2023 №1дскРСО-нд про скасування ОСОБА_1 щомісячної надбавки за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, як працівнику режимно-секретного органу у розмірі 50% посадового окладу;
- зобов'язати Бюро економічної безпеки України здійснити перерахунок щомісячної надбавки у розмірі 50% до посадового окладу ОСОБА_1 за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, як працівнику режимно-секретного органу відповідно до наказу БЕБ від 15.09.2022 №26дск/РСО у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року №414 за період з 01.01.2023 до 04.06.2024 та здійснити відповідну виплату.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного смудочинства суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Частинами першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, після відкриття провадження у справі судом встановлено, що позивач звернулась до суду із пропущенням строку.
Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на наступне.
Згідно із частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Абзацом 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.
Позивач оскаржує наказ відповідача від 01.02.2023 № 1дскРСО-нд про скасування щомісячної надбавки за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, як працівнику режимно-секретного органу у розмірі 50% посадового окладу.
Приписами частин третьої і п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частинами першою, другою статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у редакції, чинній до 19.07.2022, передбачалось, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон №2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни до деяких законодавчих актів України, у тому числі до КЗпП України, і, відповідно, до частин першої, другої статті 233 КЗпП України.
Відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви), працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Суд зазначає, що положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві.
Позивач зазначає, що наказом БЕБ від 14.09.2022 № 409-к призначена на посаду заступника керівника управління - керівника відділу режиму та секретного діловодства Режимно-секретного управління Бюро економічної безпеки України.
На підставі доповідної записки Фінансового управління від 31.01.2023 № 9.8/8/58-23 наказом БЕБ від 01.02.2023 № 1дск/РСО-нд позивачу скасовано щомісячну набавку за роботу у розмірі 50% посадового окладу з 01.02.2023, фактична виплата припинилась з 01.01.2023.
У зв'язку із цим суд констатує, що станом на 01.02.2023 позивачеві було достеменно відомо про порушення її прав оскаржуваним наказом.
Однак, лише 14.02.2024 позивач звернулась до в.о. директора відповідача з проханням перерахувати щомісячну надбавку у розмірі 50% за січень 2023 року, надати відповідь, на якій підставі припинена спірна виплата та просила встановити щомісячну спірну надбавку. Відповідь на звернення отримала листом від 26.02.2024 № 409/0/12.
У подальшому, наказом від 03.06.2024 № 271-к позивача звільнено із займаної посади.
При цьому із вказаним позовом остання звернулась до суду лише 30.07.2024, тобто з пропуском установленого Кодексом законів про працю України строку звернення до суду про оскарження наказу від 01.02.2023.
Відповідно до приписів статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Отже, зважаючи на зміст спірних правовідносин, позивачу встановлено тримісячний строк для звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, який слід обчислювати з наступного дня після прийняття наказу від 01.02.2023.
У постанові від 11.07.2024 у справі № 990/156/23 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що до вимог щодо стягнення заробітної плати за період, який тривав по 19.07.2022, застосовується норма частини другої статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до внесення змін Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, а саме: особа (працівник, службовець) має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, а до вимог щодо стягнення заробітної плати за період, який розпочався з 19.07.2022, застосовується норма частини першої статті 233 КЗпП України у редакції, чинній після внесення змін Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, а саме: працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Водночас, суд наголошує, що відповідно до пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відтак, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відтак, строк, визначений частиною першою статті 233 КЗпП України, був продовжений на строк дії карантину, який відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.
Спірні правовідносини, з приводу яких позивач звернулась до суду із цим позовом, виникли у період з 01.01.2023 по 04.06.2024.
Разом із тим, позивач звернулась до суду із цим позовом 30.07.2024, тобто зі значним пропуском тримісячного строку для звернення до адміністративного суду.
У силу вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, вказані недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху;
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви;
3. Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення у встановлений судом спосіб і строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву буде повернуто відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала про залишення позову без руху не оскаржується. Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Білоноженко М.А.