про відмову в забезпеченні позову
12 грудня 2024 року місто Київ №320/49731/24
Київський окружний адміністративний суд в складі судді Донця В.А., розглянувши заяву про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, визнання протиправними дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом (в редакції від 10.12.2024):
визнати протиправним (таким, що прийнято з порушенням процедури) рішення (постанову/довідку) за результатами медичного огляду ВЛК, пройденого ОСОБА_1 11.07.2024 в ІНФОРМАЦІЯ_1 та скасувати таке рішення (постанову/довідку);
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ;
визнати протиправним наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізації та мобілізаційної готовності) № 50 від 21.07.2024 у частині призову по мобілізації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 через відсутність рішення ВЛК.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 12.12.2024 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено строки для подання заяв по суті.
Позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом:
зупинення дії оскаржуваного рішення ВЛК у формі постанови/довідки тощо;
зупинення дії наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізації та мобілізаційної готовності) № 50 від 21.07.2024 у частині призову по мобілізації ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2;
заборони відповідачу та третій особі у справі вчиняти будь які дії щодо обмеження волі і свободи пересування, вибору місця проживання/знаходження і перебування ОСОБА_1 , підпорядкуванню наказам, статутам та іншим внутрішнім документам відповідачів і третьої особи;
звільнити позивача від військової служби до вступу Рішення по справі в законну силу за принципом реституції.
Вирішуючи заяву про забезпечення адміністративного позову, суд ураховує таке.
Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України): суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша); забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (пункти 1, 2 частини другої).
За змістом наведеної норми, для висновку про наявність підстав для забезпечення позову заявнику необхідно довести очевидність протиправності рішення, дії, бездіяльності суб'єкта владних, що оскаржуються та/або ускладнення, унеможливлення виконання рішення суду або захисту прав, свобод, інтересів, за захистом яких звернулась особа, якщо не будуть вжиті заходи забезпечення позову.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на очевидну протиправність рішення суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Заявник зазначає, що він не може ефективно скористатися своїм правом на захист перебуваючи на даний момент на полігоні, як мобілізований у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, не може надавати пояснення та докази, вільно розпоряджатися своїм часом на підготовку до справи, збирати докази для справи тощо, враховуючи також відсутність можливості скористатися комп'ютером.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Частиною третьою статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
При цьому, за приписами частини сьомої статті 1 Закону №2232-XII виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
У силу пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
З 24.02.2022 відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану.
Варто відмітити, що зупинення дії чи заборона вчиняти будь-які дії відповідно Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та будь-яких інших законів України не входить до повноважень адміністративного суду та не може бути реалізовано в рамках розгляду заяви про забезпечення позову.
Заява про забезпечення позову не містить обґрунтування очевидної протиправності оскаржуваних рішень суб'єкта владних повноважень. Інших доводів для вжиття заходів забезпечення позову не наведено.
Суд зазначає, що лише незгода позивача із діями (рішеннями) суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Предметом спору у справі є дії відповідача щодо мобілізації позивача.
Обставини правомірності/протиправності дій ІНФОРМАЦІЯ_1 можуть бути встановлені лише за результатами розгляду справи по суті та дослідженні усіх доказів, наданих як позивачем та і відповідачем.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову, тому відмовляє в її задоволенні.
Керуючись статтями 150-154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно зі статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Донець В.А.