про відмову у роз'ясненні судового рішення
11 грудня 2024 року Справа 320/25692/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., розглянувши у письмовому провадженні заяву Національного антикорупційного бюро України про роз'яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національного антикорупційного бюро України, в якому просив:
- визнати протиправними дії Національного антикорупційного бюро України щодо відмови здійснити перерахунок розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та не оформлення і не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023;
- зобов'язати Національне антикорупційне бюро України перерахувати розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та оформити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року позовні вимоги - задоволено.
«Визнано протиправними дії Національного антикорупційного бюро України щодо відмови здійснити перерахунок розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та не оформлення і не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13., 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023.
Зобов'язано Національне антикорупційне бюро України перерахувати розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023.»
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2024 року апеляційну скаргу Національного антикорупційного бюро України залишено без задоволення, рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року - залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою Національного антикорупційного бюро України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
20 серпня 2024 року Національним антикорупційним бюро України подано до суду заяву про роз'яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року, а саме із проханням роз'яснити який тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 необхідно застосовувати під час обчислення посадового окладу ОСОБА_2 .
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.10.2024 справу і заявою визначено передати судді Войтовичу І.І.
Відповідно до акту ВДЗК заява зареєстрована судом 31 жовтня 2024 року та у зв'язку із надмірним навантаженням 19 листопада 2024 року передана головуючому судді Войтовичу І.І. для подальшого розгляду.
Суд зазначає, що отримані матеріали справи та заява, подана в порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України розглядається та вирішується судом у відповідні строки враховуючи навантаження у роботі судді.
Відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Згідно з частиною другою статті 254 КАС України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Відповідно до частини третьої статті 254 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд не вбачає необхідності у виклику сторін у судове засідання, з огляду на що заяву про роз'яснення рішення суду у даній справі розглянуто в порядку письмового провадження.
Розглядаючи та вирішуючи заяву НАБУ, суд зазначає наступне.
В обґрунтування поданої заяви відповідач НАБУ зазначив, що під час виконання рішення суду в даній справі виявлено обставини, які фактично унеможливлюють належне та повне виконання судового рішення.
Відповідач визначив, що враховуючи зміст резолютивної частини рішення суду тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 не застосовуються для обчислення посадового окладу позивача ОСОБА_2 , враховуючи, що розміри та складові грошового забезпечення осіб начальницького складу Національного бюро визначено у ст. 23 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» №1698. Додає, що згідно п. 8 постанова КМУ №704 виплата грошового забезпечення особам начальницького складу Національного антикорупційного бюро здійснюється в розмірах та на умовах, визначених Законом України "Про Національне антикорупційне бюро України" та іншими нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, у порядку, затвердженому Директором зазначеного Бюро, а саме, такі виплати здійснюються з урахуванням п. 1.1 та п. 2.1 Порядком та умовами виплати грошового забезпечення особам начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, затвердженого наказом Директора НБ від 24.06.2021 №87, ч. 4 та ч. 5 ст. 23 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», постанови КМУ від 18.12.2015 №1167 «Про співвідношення між посадами начальницького складу і посадами державних службовців Національного антикорупційного бюро», та додатку до постанови КМУ №251 від 30.03.2016 «Про встановлення розміру доплати за спеціальне звання осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро». Застосовані судовим рішенням тарифні сітки та коефіцієнти не стосуються начальницького складу НБ.
Відтак, зазначені норми виключають застосування для обчислення розмірів посадових окладів та доплат шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017.
Суд зазначає, що за ст. 14 КАС України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
Суд при вирішенні поданої заяви враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у справі №240/4937/18, які полягають у тому, що необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для тих осіб, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення.
Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення.
Чіткість викладення передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко збігаються з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішення, які нечітко сформульовані або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Вимоги до рішення суду встановлені статтею 246 КАС України. Зокрема, в мотивувальній частині рішення зазначаються: обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування, а також, в резолютивній частині рішення зазначаються: висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; розподіл судових витрат; строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.
Суд зауважує, що при винесенні судового рішення у справі № 320/25692/23 всі ці вимоги дотримані, зокрема, в ньому проаналізовано норми права, які застосував суд, резолютивна та мотивувальна частини рішення між собою логічно узгоджуються, не викликають двозначного розуміння і відповідають висновкам суду, зробленим на підставі матеріалів справи та вимог чинного законодавства.
Вказане дає підстави стверджувати, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року у справі №320/25692/23 є чітким, зрозумілим і не потребує роз'яснень, а доводи, на які заявник посилається у заяві про роз'яснення судового рішення, фактично зводяться до незгоди із резолютивною його частиною щодо зобов'язальних дій відповідача, які вже були предметом розгляду та аналізу в судах першої та апеляційної інстанції. Крім того, зазначаючи про незрозумілість механізму виконання, заявник фактично вказує на необхідність роз'яснення способу виконання судового рішення, що виходить за межі питань роз'яснення судового рішення, встановлених статтею 254 КАС України.
Суд наголошує, що роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Механізм, визначений статтею 254 КАС України, не стосується роз'яснення порядку чи способу виконання судового рішення.
Оскільки роз'яснюючи рішення, суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а процесуальна процедура роз'яснення судового акту виключає можливість будь-яким чином змінювати його зміст та суд не повинен давати відповідь на нові або невирішені вимоги, то порушене заявником питання не відповідає нормам статті 254 КАС України.
Надання правових порад щодо дій учасників справи після ухвалення судового рішення не відповідає меті роз'яснення та у межах процедури роз'яснення судового рішення є неможливим.
Враховуючи викладене, відсутні правові підстави для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення.
Керуючись ст. ст. 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні заяви заяву Національного антикорупційного бюро України про подану в порядку ст. 254 КАС України про роз'яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року у справі № 320/25692/23.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення (підписання) повного тексту ухвали.
Суддя Войтович І.І.