12 грудня 2024 року № 320/17365/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом громадянина ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся громадянин ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ БЕБ України №74-к/ДСК-ДП від 24.03.2023 «Про застосування дисциплінарних стягнень» в частині застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в БЕБ України;
- визнати протиправним та скасувати наказ БЕБ України №79-к/ДСК-ДП від 24.03.2023 «Про звільнення ОСОБА_1 », яким звільнено з посади та служби в Бюро економічної безпеки України зі підпунктом 06 пункту 72 Положення (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції) лейтенанта Бюро економічної безпеки України ОСОБА_1 , старшого аналітика Бюро економічної безпеки України, 24.03.2023;
- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого аналітика Бюро економічної безпеки України;
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу;
- допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на роботі позивача та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваних наказів.
Представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Судом встановлено, що відповідно до наказу Бюро економічної безпеки України (далі по тексту також БЕБ України) від 18.11.2021 ОСОБА_1 прийнятий з 19.11.2021 на службу в БЕБ України на посаду старшого аналітика Департаменту аналізу інформації та управління ризиками.
Наказом БЕБ України від 31.01.2022 №16-к з 31.01.2022 на позивача тимчасово покладено виконання обов'язків керівника Департаменту аналізу інформації та управління ризиками БЕБ, яке тривало до 11.11.2022 згідно наказу від 11.11.2022 №529-к.
Наказом БЕБ України від 07.03.2023 №59-к/ДСК-ДП «Про проведення службового розслідування» призначено проведення службового розслідування у строк з 08 по 22 березня 2023 року стосовно деяких працівників БЕБ України, у тому числі і позивача.
За результатами проведеного службового розслідування складено висновок службового розслідування, який затверджений Директором БЕБ України 22.03.2023.
Пунктом 2 наказу БЕБ України від 24.03.2023 №74-к/ДСК-ДП «Про застосування дисциплінарних стягнень» за порушення службової дисципліни, яке виразилось у неналежному контролі за робою підлеглих, що призвело до порушення вимог статей 1, 2, 3 Дисциплінарного статуту, статей 21, 22 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України», пунктів 50, 52, 53 Положення №1333, п.п. 5.5 Розділу 5 Примірного порядку взаємодії детективів та аналітиків, п. 4 Алгоритму ведення обліку та розгляду узагальнених матеріалів Держфінмоніторингу, на підставі п. 1 ст. 11, абз. 7, п. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту до позивача за час тимчасового виконання обов'язків за посадою керівника Департаменту аналізу інформації та управління ризиками БЕБ застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в БЕБ України.
Наказом БЕБ України від 24.03.2023 №79-к/ДСК-ДП «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача з 24.03.2023 звільнено з посади та служби в БЕБ України за п.п. 06 п. 72 Положення (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції).
Позивач, вважаючи оскаржувані накази відповідача протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові основи організації та діяльності Бюро економічної безпеки України визначені Законом України Про Бюро економічної безпеки України від 28.01.2021 № 1150-IX (далі - Закон №1150).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 Закону №1150 Бюро економічної безпеки України - це центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави.
Відповідно до покладених завдань Бюро економічної безпеки України виконує правоохоронну, аналітичну, економічну, інформаційну та інші функції.
Діяльність Бюро економічної безпеки України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.
Закон України "Про центральні органи виконавчої влади", інші закони, що регулюють діяльність органів виконавчої влади, а також Закон України "Про державну службу" застосовуються до Бюро економічної безпеки України та його працівників у частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 19 Закону №1150, трудові відносини працівників Бюро економічної безпеки України регулюються цим Законом, законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами. На державних службовців Бюро економічної безпеки України поширюється дія Закону України "Про державну службу". Посади державних службовців Бюро економічної безпеки України відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством.
Порядок проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, визначається цим Законом, Положенням про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, що затверджується Кабінетом Міністрів України, а також іншими нормативно-правовими актами.
На осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, поширюється Дисциплінарний статут Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
На виконання вимог ч. 5 ст. 19 Закону України Про Бюро економічної безпеки України Кабінетом Міністрів України затверджено Положення про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України від 29.11.2022 №1333 (далі Положення № 1333).
Згідно з п. 4 загальних положень Положення № 1333 проходження служби в БЕБ регулюється Законом, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з п.п. 6 п. 72 Положення № 1333 особа, яка має спеціальне звання БЕБ, звільняється із служби у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції.
Відповідно до абзацу 1 пункту 4 ст. 36 Закону №1150 підставами для притягнення осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, до дисциплінарної відповідальності є невиконання чи неналежне виконання обов'язків.
Пунктом 1 ст. 38 Закону №1150 передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків працівники Бюро економічної безпеки України несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність згідно із законом.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна зобов'язує безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника.
Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту керівник - це службова особа, наділена правами та обов'язками з організації службової діяльності підлеглих та інших працівників і контролю за їхньою службовою діяльністю.
Керівник, якому поліцейський підпорядкований за службою, у тому числі тимчасово, є прямим керівником для нього. Найближчий до підлеглого прямий керівник є безпосереднім керівником.
Під час виконання службових обов'язків поліцейський підпорядковується лише своєму безпосередньому та прямому керівникові.
Статтею 3 Дисциплінарного статуту встановлено обов'язки керівника щодо підлеглих, зокрема, керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний:
створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов'язків;
розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов'язків;
сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень;
контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень;
у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
У відповідності до п. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність, що полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню його поведінку, ставлення до служби.
Також, відповідно до пункту 1 ст. 21 Дисциплінарного статуту зазначено, що дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
Відповідно до пункту 53 Положення №1333 особи, які мають спеціальні звання БЕБ, зобов'язані, зокрема, добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов'язки, накази безпосередніх та прямих керівників; доповідати своїм безпосереднім керівникам про події та обставини, що стосуються виконання службових обов'язків, а також про зроблені їм іншими керівниками зауваження.
Згідно із пунктом 54 Положення №1333 особи, які мають спеціальні звання БЕБ, під час виконання покладених на них обов'язків підпорядковуються тільки своєму безпосередньому та прямому керівнику.
Ніхто, крім безпосереднього і прямого керівника (за винятком випадків, прямо передбачених законом), не може надавати будь-які письмові чи усні вказівки, вимоги, доручення особам, які мають спеціальні звання БЕБ, або іншим способом втручатися в законну діяльність осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, зокрема діяльність, пов'язану з кримінальним провадженням або провадженням у справах про адміністративні правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 у період з 31.01.2022 по 11.11.2022 тимчасово виконував обов'язки керівника Департаменту аналізу інформації та управління ризиками БЕБ.
Відповідно до наказу БЕБ від 07.03.2023 № 59-к/ДСК-ДП відносно, у тому числі, позивача було ініційовано службове розслідування, підставою якого слугувала доповідна записка керівника Головного підрозділу детективів від 22.02.2023 № 9.3/3.5/1001-23, де зазначено про факти пропущення строків передачі узагальнених матеріалів Державної служби фінансового моніторингу від Департаменту аналізу інформації та управління ризиками БЕБ до Головного підрозділу детективів, зокрема, Департаментом аналізу інформації та управління ризиками БЕБ протягом 2022 року отримано: 96 матеріалів, скерованих Державною службою фінансового моніторингу України для розгляду та прийняття рішень, з яких 72 матеріали були передані до Головного підрозділу детективів БЕБ (на правах Департаменту) із порушенням строків передбачених вимог пп. 5.5. розділу 5 «Примірного порядку взаємодії детективів та аналітиків Бюро економічної безпеки України», затвердженого дорученням Директора Бюро від 07.02.2022 №10, а саме строку в 15 днів для підготовки інформаційної довідки або аналітичної довідки з моменту отримання аналітиком БЕБ матеріалів.
При цьому, в ході перевірки вищезазначених фактів було відібрано пояснення працівників Департаменту аналізу інформації та управління ризиками, які були підзвітні позивачу та повідомили, що вони ознайомлені з «Примірним порядком взаємодії детективів та аналітиків Бюро економічної безпеки України», затвердженим дорученням Директора Бюро від 07.02.2022 № 10 та їм був відомий строк в 15 днів для підготовки інформаційної довідки або аналітичної довідки з моменту отримання аналітиком БЕБ матеріалів Держфінмоніторингу, визначений вимогами пп. 5.5. розділу 5 зазначеного Порядку.
Згідно листів Офісу Генерального прокурора від 10.02.2023 № 08/2-193 та від 14.03.2023 № 08/2-318вих-23 (які частково стали підставою доповідної записки Головного підрозділу детективів про порушення строків підготовки аналітичного продукту) БЕБ допускалися випадки неналежного і тривалого розгляду матеріалів Державної служби фінансового моніторингу, що безумовно призводить до втрат або ускладнення в одержанні доказів та подальшого уникнення винними особами відповідальності.
Так, на виконання ч. 4 ст. 7 Закону України Про Бюро економічної безпеки України, з метою запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, Державною службою фінансового моніторингу направлено до БЕБ 145 узагальнених матеріалів, які містять фактичні обставини, що можуть свідчити про вчинення злочину, передбаченого ст. 209 КК України. Водночас 87 із них залишилось без розгляду в порядку, передбаченому ст. 214 КПК України. Вимоги Офісу Генерального прокурора щодо їх скерування для забезпечення перевірки проігноровано. Також у вказаних листах Офісу Генерального прокурора зазначено, що поза увагою керівництва БЕБ України залишаються непоодинокі випадки укриття матеріалів, які містять відомості щодо фактів вчинення згаданих злочинів, насамперед тих, що скеровуються Державною службою. Водночас, за інформацією БЕБ, рішення, передбачені ст. 214 КПК України, за результатами розгляду 87 з них дотепер не прийнято, а вимоги Офісу щодо їх направлення у встановлені строки та в запитуваних обсягах не виконано. Після закінчення майже двох місяців від часу визначеного контрольного терміну забезпечено скерування лише 27 згаданих матеріалів.
Таким чином, у зв'язку з вищевикладеним негативним висвітленням відсутності належної роботи БЕБ, на підставі наказу про порушення дисциплінарного провадження було проведено службове розслідування, за результатами якого складено висновок, яким встановлено порушення службової дисципліни позивачем, що виразилось у неналежному контролі за роботою підлеглих, що призвело до порушення вимог статей 1, 2, 3 Дисциплінарного статуту, статей 21, 22 Закону №1150, пунктів 50, 52, 53 Положення про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1333, підпункту 5.5 Розділу 5 Примірного порядку взаємодії детективів та аналітиків БЕБ, пункту 4 Алгоритму ведення обліку та розгляду узагальнених матеріалів Державної служби фінансового моніторингу.
Позивач, не погоджуючись з оскаржуваними наказами, в адміністративному позові вказує, що він станом на момент звернення до суду з даним позовом (06.04.2023) не був ознайомлений з матеріалами службового розслідування, а тому позбавлений можливості зазначити в повному обсязі обґрунтування неправомірності оскаржуваних наказів.
Щодо цих тверджень, то суд зазначає, що позивач 04.04.2023 звернувся до відповідача із заявою про ознайомлення з матеріалами службового розслідування та висновком дисциплінарної комісії. Листом від 06.04.2023 №786/0/12 БЕБ повідомило позивача про можливість ознайомлення із матеріалами службового розслідування 07.04.2023 об 11:00год.
Проте, ОСОБА_1 у визначену дату та час не прибув. Отже, доводи позивача про ненадання відповідачем можливості ознайомитися з матеріалами службового розслідування є необґрунтованими.
Щодо доводів позивача про відсутність затвердженого порядку взаємодії працівників БЕБ у спірний період, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 8 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади (далі - Типова інструкція), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 документування управлінської інформації полягає у створенні документів, в яких фіксується з дотриманням установлених правил (додаток 1) інформація про управлінські дії.
Згідно з п. 12 Типової інструкції вибір виду документа, призначеного для документування управлінської інформації (розпорядження, постанова, рішення, протокол тощо), зумовлюється правовим статусом установи, компетенцією посадової особи та порядком прийняття управлінського рішення (на підставі єдиноначальності або колегіальності).
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 17 Закону №1150 Директор БЕБ видає у межах повноважень накази і розпорядження, надає доручення, що є обов'язковими для виконання працівниками Бюро економічної безпеки України.
Отже, одним з видів управлінського рішення Директора БЕБ, зокрема, є надання доручення, яке є обов'язкове до виконання підлеглими працівниками, в тому числі, доручення від 07.02.2022 № 10, яким встановлено Примірний порядок взаємодії детективі та аналітиків Бюро економічної безпеки України, видане на підставі реалізації ст. 17 Закону №1150 з метою вирішення завдань кримінального провадження, визначених у ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України.
Крім того, дорученням Директора БЕБ від 21.09.2022 №35 затверджено Алгоритм ведення обліку та розгляду матеріалів перевірок (ревізій) органів державного фінансового контролю та контролюючих органів в Бюро економічної безпеки України та Алгоритмом ведення обліку та розгляду узагальнених матеріалів, додаткових матеріалів Державної служби фінансового моніторингу України в Бюро економічної безпеки України (період дії з 21.09.2022 по 22.01.2023), яким передбачено, що термін опрацювання інформаційно-аналітичним підрозділом Актів (п. 6) та матеріалів Держфінмоніторингу не може перевищувати п'яти робочих днів від дня їх отримання (п. 4).
Щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в БЕБ та строків його застосування, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку.
Як стверджує відповідач, підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності слугувало те, що він скоїв дії, які підпадають під визначення дисциплінарного проступку, а саме, протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
З урахуванням характеру проступку, обставин, за яких він був вчинений, ступеню вини порушника, очікування суспільства на високі результати роботи новоствореного державного органу - Бюро економічної безпеки України, сподівання на професіоналізм та особисту відповідальність працівників БЕБ, вчинений ОСОБА_1 дисциплінарний проступок унеможливлював подальше виконання ним своїх обов'язків.
Зважаючи на характер порушень, допущених позивачем, їх системність, що проявилась у відсутності контролю за підлеглими працівниками дотримання строків розгляду матеріалів Держфінмоніторингу, а також зважаючи на наслідки у виді підриву авторитету до новоствореного органу, що відображене у неодноразових листах Офісу Генерального прокурора, в яких описані численні порушення законодавства та строків розгляду матеріалів та систематичне невиконання органом своїх основних функції, дисциплінарна комісія прийшла до обґрунтованого висновку про наявність в діях позивача ознак дисциплінарного проступку.
До того ж, як зазначалось вище, дисциплінарною комісією було виявлено порушення строків як Алгоритму, так і Примірного порядку у кількості 61 матеріалів, які надходили від Держфінмоніторингу, із 72 матеріалів.
За час виконання позивачем обов'язків за посадою керівника департаменту по всіх 61 матеріалах Держфінмоніторингу порушення мали триваючий та систематичний характер (всі 61 матеріали було виконано лише у грудні 2022 року).
Отже, враховуючи, що матеріали Держфінмоніторингу були скеровані до Головного підрозділу детективів тільки в грудні 2022 року, такі порушення, вчинені позивачем, носили триваючий характер та вважаються закінченими з дати їх фактичного виконання.
Слід зазначити, що триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону (дана правова позиція підтверджується висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі N 804/401/17, постанові КАС ВС від 11 грудня 2018 року у справі N 242/924/17 (провадження N К/9901/38815/18). З огляду на що, помилковими є твердження позивача про відрахування шестимісячного строку з дати припинення виконання обов'язків позивачем як керівника відділу.
Таким чином, твердження позивача про порушення строків застосування дисциплінарного стягнення спростовується тим, що порушення, виявлені під час службового розслідування, були триваючими, а тому, були закінченими в момент усунення таких порушень, а саме в грудні 2022 року.
Крім того, суд зазначає, що захід дисциплінарного впливу здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.05.2019 у справі №825/1902/16, від 17.07.2019 у справі №806/2555/17, від 07.03.2019 у справі №819/736/18, від 26.01.2021 у справі №2140/1342/18.
Зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується характер порушень, допущених позивачем, їх системність, що проявилась у неодноразових пропущеннях строків розгляду матеріалів Держфінмоніторингу підлеглих працівників, а також на наслідки про які зазначає відповідач у виді підриву авторитету до новоствореного органу, що відображене у неодноразових листах Офісу Генерального прокурора, в яких описані численні порушення законодавства та строків розгляду матеріалів та систематичне невиконання органом своїх основних функції, суд приходить до висновку про правомірність застосування відповідачем до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в БЕБ України та як наслідок звільнення позивача з посади та служби в БЕБ України.
Таким чином, в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу БЕБ України №74-к/ДСК-ДП від 24.03.2023 «Про застосування дисциплінарних стягнень» в частині застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в БЕБ України та визнання протиправним та скасування наказу БЕБ України №79-к/ДСК-ДП від 24.03.2023 «Про звільнення ОСОБА_1 », має бути відмовлено повністю.
У зв'язку із тим, що судом визнано правомірними оскаржувані накази БЕБ в частині ОСОБА_1 , інші позовні вимоги, які є похідними, також задоволеними бути не можуть.
Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно зі ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.